РОЗДІЛ 2
НАСЕЛЕННЯ ТА ТЕРИТОРІЯ
2.1 Динаміки чисельності єврейської, польської та німецької національностей
Так склалося історично, що протягом століть поряд з українцями жили
представники багатьох інших національностей. Правобережна Україна є досить
різнобарвним регіоном, що представляє значну палітру існування різних етносів,
історія яких виступає невід’ємною частиною загальноукраїнського історичного
процесу. Період дослідження вибраний не випадково, тому що саме в цей час
національні меншини Правобережжя зазнали значних демографічних змін. Розкриття
їх причин дасть змогу з’ясувати, які фактори та тенденції лягли в основу
зазначених вище змін. У зв’язку із цим автор вважає, що дослідження даної
проблеми якнайбільше відбиває зміст національної політики певної держави щодо
свого населення.
Для того, щоб проаналізувати зміни в чисельності національних меншин, потрібно
розглянути „вселюдні” переписи населення, які відбулися у 1897, 1920, 1923,
1924 та 1926 роках. Порівняння даних цих переписів дасть змогу простежити
динаміку змін для кожного етносу. Окремо потрібно зазначити, що перепис 1920
року, який проводився в часи громадянської війни, дав не досить об’єктивні
результати. Цей факт спонукає нас до особливої обережності при розгляді його
кінцевих показників. Проте, перепис 1920 року містить певний статистичний
матеріал, який може допомогти досліднику. Іншими джерелами інформації щодо
чисельності національних меншин були всесоюзний перепис 1923 року та опис
районів 1924 року. Зокрема результати останнього також є досить відносними,
оскільки для підрахування чисельності населення були взяті списки платників
податків, які були досить неточними [131, арк 99]. Найбільш значущим і
змістовним у цьому напрямку став, безперечно, перепис 1926 року, який за
вмістом статистичних матеріалів є найбільш детальним і повним. Отже, потрібно
відмітити, що на основі вищезазначеного за основу порівняння усвідомлено
беруться переписи 1897 та 1926 років, а всі інші статистичні матеріали слугують
як допоміжні. До останніх також можна віднести дані, що торкаються проблематики
чисельності національних меншин, які розроблялися і накопичувалися державними
структурними підрозділами, комісіями та певними установами: Відділом
національних меншин Наркомату внутрішніх справ, Наркоматом освіти, Центральним
статистичним управлінням УСРР, Інститутом демографії, Центральною
адміністративно — територіальною комісією та іншими.
Перепис 1897 року перший в Російській імперії окрім визначення чисельності
населення повинен був з’ясувати, які національності проживають у межах її
кордонів та яка питома вага їх населення у державі. Багато дослідників вже
звернуло свою увагу на характерну особливість цього перепису. Вона полягала у
тому, що національність визначалась, виходячи із міркувань людини щодо її
рідної мови. Цей факт, на нашу думку, був зумовлений тим, що Російська імперія
з її віковічною антинаціональною політикою щодо неросійських етносів справу
з’ясування етнічної приналежності зумисне пустила на самоплив, що було, так би
мовити, заздалегідь виграшним білетом, суть якого полягала у заниженні на
офіційному рівні кількості національних меншин, беручи до уваги високий на той
час рівень асиміляції.
Потрібно зауважити, що дані цього перепису є досить відносні і не дозволяють
якнайбільш достовірно і адекватно простежити етнічну палітру Правобережної
України. Проте, незважаючи на цей факт, деякі дослідники стверджують, що його
результати можуть бути використані науковцями при розробці етнодемографічних
проблем.
Згідно даних таблиці 2.1 за переписом 1897 року на території Київської,
Волинської та Подільської губерній найчисленнішим серед національних меншин був
єврейський етнос, який був майже рівномірно розселений по трьом губерніям.
Німецький та польський — в основному були сконцентровані у Волинській губернії,
де питома вага їх населення складала 5,7 % та 6,3%.
Таблиця 2.1
Динаміка чисельності національних меншин у дорадянський період
Нац.
Меншини
Київська губернія
Волинська
Губернія
Подільська
Губернія
1897
1916
1897
1914
1916
1897
1916
К-ть
К-ть
К-ть
К-ть
К-ть
К-ть
К-ть
Євреї
430489
12.3
12.2
394774
13.2
555600
14.3
13.2
369306
12.2
12.3
Поляки
68771
1.9
1.9
184161
6.3
339300
8.7
6.2
69156
2.3
2.3
Німці
14707
0.4
0.4
17331
5.7
209700
5.4
5.7
4069
0.1
Складено за: [172, с.9; 171, с.9-10; 178; 214, с.2]
Порівняємо кількісні показники національних меншин за 1897 та 1914 роки. Хоча
дані за 1914 рік представлені лише по Волинській губернії, проте, як було
зазначено вище, основний відсоток інонаціонального населення по трьох губерніях
припадає саме на неї. Зважаючи на даний факт, це дозволить з’ясувати динаміку
чисельності національних меншин означеної губернії та визначити демографічні
чинники, що впливали на неї. У зв’язку з тим, що на всій території Правобережжя
відбувалися однакові соціально-економічні та політичні процеси, тому, на нашу
думку, характерні особливості демографічної ситуації Волині були ідентичними
для Київської та Подільської губерній.
Дані таблиці за 1914 рік відображають збільшення кількості єврейського етносу
приблизно на 160 тис., а польського на 150 тис. Що ж до німецького етносу, то
його кількість, на відміну від поляків і євреїв, хоча і збільшилась на досить
незначну цифру, та у зв’язку зі значною позитивною динамікою останніх та
українців, як корінного населення, його питома вага зменшилась на 0,3%.
Порівнявши відносні величини чисельності національних меншин за 1914 та 1916
роки, бачимо, щ
- Київ+380960830922