РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
2.1.1. Матеріал клінічного дослідження. Загальна характеристика пацієнтів
Робота грунтується на результатах обстеження і лікування 163 пацієнтів із
віковими змінами обличчя, яким за період з 2000 по 2005 роки на базі Центру
ендоскопічної і пластичної хірургіїї МКЛ №6 м. Дніпропетровська було виконано
293 хірургічні втручання. Усі пацієнти були жіночої статі, вік яких в
середньому складав 49,5±0,6 років (крайні значення віку коливалися від 27 до 74
років). Пацієнти були розділені на три вікові групи згідно вікової періодизації
життя Л.К. Семенової [156]: перший зрілий (21-35 років), другий зрілий (36-55
років) і похилий (56-74 роки) вікові періоди (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл пацієнтів залежно від віку згідно класифікації
Л.К. Семенової (1986) [156]
Вікові групи
21-35 років
36 – 55 років
56-74 роки
Кількість пацієнтів
17 (10,4%)
113 (69,4%)
33 (20,2%)
Як видно з таблиці, основний контингент пацієнток склали жінки другого зрілого
віку (36-55 років) 69,4%, що указує не тільки на найвиразніші інволюційні
прояви м'яких тканин обличчя в цьому віковому періоді, але і на активну життєву
позицію, більш високе прагнення до підвищення якості життя.
Кількість пацієнток похилого віку склала 20,2 %. Їх звертання в клініки
пластичної і косметичної хірургії, поза сумнівом, набагато частіше. Загальний
соматичний статус і супутні захворювання, соціальні причини не дозволили
багатьом претенденткам провести бажану операцію.
Залежно від ступеня вираженості і виду інволюційних змін на обличчі пацієнти
були розділені таким чином (таблиця 2.2). Першу групу склали пацієнти з
ізольованими інволюційними змінами на обличчі (30,1%), другу групу – із
сумісними проявами (69,9%).
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів за віком залежно від вираженості
інволюційних змін
Вікові групи
21-35 років
36-55 років
56-74 роки
Усього
Ізольовані прояви
Динамічні зморшки
16
Статичні
Зморшки
12
13
33
Сумісні прояви (зморшки, птоз м'яких тканин)
92
20
114
Усього
17
113
33
163
Розподіл пацієнтів залежно від виконаних хірургічних втручань наведено в
таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл пацієнтів залежно від виконаних хірургічних втручань
№ з/п
Вид хірургічного втручання
Кількість
операцій
Кількість
ускладнень
Ліфтинг обличчя
(шкірний)
32
Композитний ліфтинг обличчя
47
Ендоскопічний ліфтинг обличчя з традиційною фіксацією
22
Ендоскопічний ліфтинг обличчя з використанням розробленого пристрою
46
Транскутанна блефаропластика
25
Транскон'юнктивальна блефаропластика
46
Транскон'юнктивальна блефаропластика з кантопексією і кантофіксацією
39
Хейлопластика з використанням розробленого способу
36
Усього
293
9 (5,5%)*
*Примітка: розрахунок ускладнень залежно від кількості пацієнтів (163).
Нами враховувалися як ізольовані втручання на верхніх і нижніх повіках, з
виконанням кантопексії, кантофіксації і кантопластики, ізольовані ліфтингові
корекції верхнього і середнього поверху, так і сумісні втручання в різних
зонах, виконані одночасно. Група пацієнтів з корекцією периоральної ділянки
нами розглядалася як ізольована із двох причин – ізольованості втручання і вік
пацієнтів відповідав тільки одній віковій групі.
2.1.2. Матеріал морфологічного дослідження
Матеріалом для морфологічного дослідження був секційний матеріал (32) і 92
біоптати шкіри лицьового відділу голови (скронева ділянка, ділянка лоба, повік,
щік, губ), які були отримані від жінок різного віку в умовах хірургічної
клініки під час проведення різних пластичних операцій із відома пацієнтів.
Розподіл анатомічного матеріалу (таблиця 2.4) також проведений на підставі
схеми вікової періодизації життя людини, запропонованої Л.К.Семеновою (1986)
[156].
Такий розподіл матеріалу і виділення цих вікових груп дозволив з високою
часткою достовірності відобразити найважливіші періоди інволюції
морфо-функціональних процесів, що відбуваються в шкірі обличчя.
Антропометричні вимірювання лицьового відділу голови проводили як на 163-х
пацієнтах, так і на секційному матеріалі (32) з метою зіставлення морфологічних
даних з результатами, отриманими в клініці. Були вивчені антропометричні дані
лицьового відділу голови, фізіономічна висота обличчя, вилична ширина обличчя і
обчислений фізіономічний індекс лиця, на підставі чого відбувався розподіл на
групи і визначення типу обличчя.
Також провели секційне дослідження розташування і розгалуження лицьового нерва.
На підставі макро-морфологічного вивчення матеріалу встановлювалися хірургічно
безпечні зони залежно від соматотипу і конституційної форми обличчя.
Таблиця 2.4
Розподіл матеріалу морфологічного дослідження
№ з/п
Віковий період
Задачі дослідження
Вивчення топографії розгалуження лицьового нерва на макропрепара-тах (n=32)
Вивчення гістологічних змін шкіри обличчя
(n=92)
Антропометричне дослідження лицьового відділу голови
(n=163)
I зрілий період (21– 35 років)
14
17
II зрілий період (36– 55 років)
17
53
113
Похилий (56 –74 роки)
11
25
33
Усього
32
92
163
Анатомічні дослідження топографо-анатомічних орієнтирів скроневої гілки
лицьового нерва залежно від форми обличчя проводили на базі кафедри оперативної
хірургії і топографічної анатомії Дніпропетровської державної медичної
академії.
2.2. Методи дослідження
Для виконання поставлених задач дослідження був використаний комплекс
клініко-морфологічних методів, які включали анатомічне препарування, макро- і
мікроскопію, виготовлення гістологічних зрізів м'яких тканин обличчя,
антропометрію, морфометрію, а також варіаційно-статистична обробка результатів
- Київ+380960830922