РОЗДІЛ 2. ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПРАКТИЧНИХ
ПСИХОЛОГІВ ОВС . . . 70
2.1. Дослідження психологічних умов професійної захищеності практичних
психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . 70
2.1.1. Традиційні підходи досліджень: індивідуальні та організаційні чинники
професійної захищеності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . .70
2.1.2. Констатуюче та формуюче експериментальне дослідження психологічних
чинників професійної захищеності практичних психологів ОВС. . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . .89
2.2. Заходи психологічного забезпечення професійної безпеки практичних
психологів ОВС України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . .98
2.2.1. Професійно-психологічний відбір як умова підвищення професійної
захищеності практичних психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . 101
2.2.2. Професійно-психологічна підготовка як засіб підвищення професійної
захищеності практичних психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . 107
2.2.3. Психокорекція у системі забезпечення професійної захищеності практичних
психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . 133
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . 152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .155
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . 174
ВСТУП
Актуальність теми. У сучасній Україні відбуваються значні перетворення,
спрямовані на підвищення ефективності правоохоронної діяльності. Важливою
умовою ефективної діяльності правоохоронних органів є психологічне
супроводження особового складу, що зумовлює потребу вдосконалення системи
психологічного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ (ОВС).
Основними напрямами такого вдосконалення слід вважати розробку нормативної
бази, яка визначає функціонування самої служби психологічного забезпечення ОВС,
поліпшення організаційно-методичних засад діяльності практичних психологів ОВС,
забезпечення їх власної професійної захищеності. Це дозволить підвищити
ефективність дій психологів, їх безпосередньої участі у забезпеченні належного
рівня безпеки працівників у штатних і екстремальних ситуаціях, розробляти
рекомендації щодо підвищення якості добору, психологічної підготовки кадрів,
розвивати в особового складу навички використання професійно-психологічних та
тактико-психологічних форм і методів у професійній діяльності.
Якісна трансформація міліції, підготовка сучасних правоохоронців, здатних
захистити права та інтереси громадян, неможливі без активної участі у цьому
процесі психологів-професіоналів.
Вивчення власне психологічних аспектів безпечності професійної діяльності
започатковане у другому десятиріччі ХХ століття американськими та англійськими
дослідниками. Подальші зарубіжні дослідження (Ж. Мурані, І. Балінт, Г. Хаан,
В. Хаккер, Р. Шуберт та ін.) були спрямовані на з’ясування компенсаторних
можливостей людини, дослідження впливу різних ознак (статі, професійного
досвіду, темпераменту, мотивів та ін.) на захищеність від небезпеки,
розроблення методик професійного добору і підготовки працівників.
За часів СРСР дослідження загальних питань психології безпеки праці проведені
М.А. Котіком, П.А. М’ясоїдом, К.К. Платоновим та ін. З середини 90-их рр. ХХ
століття започатковано спеціальне вивчення психолого-педагогічних аспектів
безпеки службової діяльності в ОВС. Воно спрямоване на розкриття сутності і
висвітлення поняття професійної захищеності працівника ОВС та її складових
(А.В. Буданов, А.І. Папкін), виявлення особливостей забезпечення безпеки в
екстремальних умовах діяльності (В.Г. Андросюк, В.О. Лефтеров), дослідження
впливу на особисту безпеку професійної деформації (В.С. Медведєв), розгляд
професійної підготовки як засобу забезпечення особистої безпеки
(Л.І. Казміренко, Г.О. Юхновець, Є.А. Пономарьова), психологічних чинників
безпечної переговорної діяльності (С.І. Яковенко). У більш загальному контексті
(психолого-юридичному, психолого-педагогічному, медико-психологічному) окремі
теоретичні та прикладні аспекти проблеми розглядалися у роботах В.І. Барка,
В.П. Казміренка, М.В. Костицького, С.Д. Максименка, О.М. Морозова,
В.В. Рибалки, В.М. Синьова, В.О. Татенка, О.В. Тімченка, О.В. Шаповалова та
ін.
Психолог ОВС має втілювати новітні досягнення психологічної науки не тільки у
роботу з персоналом, а й у вирішення повсякденних завдань із поліпшення охорони
правопорядку, посилення протидії злочинності, забезпечення профілактичних
заходів щодо деструктивних психологічних явищ, зокрема, професійної деформації.
Але існує низка чинників, які, з одного боку, стримують розвиток психологічної
служби, а з іншого – накладають негативний відбиток на самого
фахівця-психолога.
Існують окремі спеціальні дослідження щодо психологічного забезпечення
особистої безпеки працівників провідних служб ОВС України (патрульно-постової
служби міліції, карного розшуку, дільничних інспекторів міліції, спецпідрозділу
„Беркут”, дорожньо-автомобільної інспекції (ДАІ) та ін.).
За результатами проведеного нами опитування практичних психологів ОВС (в
опитуванні брали участь 105 психологів, що складає близько 25% від загальної
кількості укомплектованих посад служби психологічного забезпечення ОВС)
встановлено, що лише 7,1% з опитаних визначили цю проблему як неактуальну на
даному етапі, 65
- Київ+380960830922