РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічного матеріалу
Відповідно до мети дослідження розроблена його методологія та програма, яка
забезпечувала вирішення усіх поставлених в роботі завдань. Схема програми
дослідження подана на рис. 2.1.
Виходячи з мети дослідження, суть якої полягає в покращенні ефективності
лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит за рахунок поліпшення
якості надання спеціалізованої допомоги в умовах санаторно-курортного
лікування, будувалась його гіпотеза. Замітимо, що при цьому дотримувались
критеріїв якості медичної допомоги. За даними ВООЗ, це є адекватність,
економічність, сучасність технологій. На сьогодні відомий позитивний вплив
санаторно-курортного фактору на результати лікування хворих із запальними
хворобами сечостатевої системи. Існують й різні схеми антибактеріальної терапії
з аналізами даних щодо ступеню їх ефективності. Доведені місце, роль та
значення імуномодулюючих препаратів в лікуванні хворих на хронічний
бактеріальний простатит. Проте відсутність робіт з порівняльним аналізом
окремих варіантів лікування із застосуванням природних факторів в аспекті
взаємозв'язку якості та ефективності обумовило необхідність проведення даного
дослідження.
Особливістю дослідження, його відмінною рисою є застосування при лікуванні
зазначеної категорії хворих нового антимікробного препарату вітчизняного
виробництва – флуренізиду (Київський вітамінний завод), який на практиці
зарекомендував себе як імуномодулятор [36, 37, 38, 39]. Останній факт став
передумовою до вивчення ефективності його використання при лікуванні хронічного
антибактеріального простатиту в комплексі із природними факторами. Крім того, і
в доповнення до вищесказаного актуальним на теперішній час є розрахункові дані
стосовно вартості різних варіантів моно- та комбінованого лікування. Це показує
наскільки якість, ефективність та витрати на лікування
Рис. 2.1 Схема програми дослідження та кількісна характеристика матеріалу
корелюють між собою, розширює можливості вибору оптимального з них в кожному
конкретному випадку.
Базою дослідження був клінічний санаторій "Каштан" (м.Трускавець) та Львівська
обласна клінічна лікарня. Строки проведення дослідження в цілому становили:
2000-2005 роки. Робота базується на даних обстеження, лікування 109 хворих на
хронічний бактеріальний простатит. Процедура визначення репрезентативної
вибірки подається нижче. Після визначення об'єкту статистичного спостереження,
а саме: хворих на хронічний бактеріальний простаит, виконання роботи
потребувало вирішення питання стосовно чисельності об'єму клінічного матеріалу
та його однорідності з генеральною сукупністю, яку складали усі хворі з даною
патологією. З цією метою було проведено ретроспективне вивчення (2000-2002
рр.), яке дало можливість встановити питому вагу хворих на хронічний простатит
серед контингенту, що перебував на санаторно-курортному лікуванні, повікову їх
структуру, особливості розподілу за тривалістю захворювання та швидкістю
сечовипускання. Ці три ознаки були основними параметрами при подальшому
формуванні вибіркової групи дослідження.
За результатами аналізу отриманих даних з'ясовано, що доля хворих на хронічний
простатит серед тих, хто перебував на санаторно-курортному лікуванні, становила
в середньому 7,0+0,8 % (347 пацієнтів); по роках спостереження без вірогідної
різниці вона коливалась від 6,3+1,4 % до 8,0+1,4 %. Конкретні дані представлені
в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Питома вага хворих на хронічний простатит серед контингенту,
що перебував на санаторно-курортному лікуванні
Роки спостереження
Всього перебувало на санаторно-курортному лікуванні
В тому числі хворих на хронічний простатит
абс.
2001
4800
330
6,9
1,4
2002
5040
315
6,3
1,4
2003
4920
396
8,0
1,4
Разом
14760
1041
7,0
0,8
Середнє значення
4920
347
Наведені відомості стали базовими для розрахунку вибіркової сукупності даного
дослідження, здатної забезпечити надійні, вірогідні висновки. Для чого була
застосована відома класична формула*:
t2у2
n = ------------ , де (2.1)
m2
n - необхідна чисельність вибірки;
t - коефіцієнт унормованого відхилення;
у - середнє квадратичне відхилення;
m - середнє значення похибки
Підкреслимо, що при рівні достовірності 0,95 t = 1,96.
______________________________________________________________________
* - Е.Я.Белицкая. Учебное пособие по медицинской статистике. Издательство
"Медицина", 1972.- 174 с.
Середня похибка середньої величини (m) визначалась наступним чином:
(2.2)
n - загальне число спостережень;
а - кількість спостережень з вивчаємою ознакою
Середнє квадратичне відхилення розраховувалось за формулою:
, де (2.3)
? d2 - сума квадратів відхилення;
n - динамічний ряд спостереження
Подаємо конкретні розрахункові дані:
Сума квадратів відхилення динамічного ряду генеральної сукупності визначалась в
процесі послідовного виконання дій, поданих в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Визначення квадрату відхилення динамічного ряду
генеральної сукупності
Роки
спостереження
Кількість хворих, що отримували санаторно- курортне лікування
Відхилення від середньої
величини
Квадрат відхилення
4800
+ 120
14400
5040
- 120
14400
4920
? = 147660
Ср. = 4920
?d = 0
?d2 = 28800
28800
В результаті у = v ---------- = 98
3
Тепер повернемось до формули 1, за якою визначимо чисельний об'єм
спостереження, достатній для от