Розділ 2
Матеріал та методика досліджень
Науково-виробничі дослідження виконані в період 2001…2005рр. в умовах ВАТ
„Племзавод “Степной” Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області,
лабораторії імуногенетики Інституту тваринництва степових районів
“Асканія-Нова”, лабораторії Миколаївського центру з проблем захисту прав
споживачів, а також лабораторіях кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського
державного аграрного університету згідно наведеної схеми (рис. 2.1).
В господарстві забезпечується повноцінна годівля всіх статево-вікових груп
свиней, що дає можливість виявити генетичний потенціал тварин. Рецептуру
комбікормів розробляють на основі кормів власного виробництва та
білково-вітамінно-мінеральних добавок (преміксів) зарубіжного і вітчизняного
виробництва (табл.2.1). Оптимізація раціонів здійснюється з використанням
комп’ютерної техніки та прикладного програмного забезпечення.
Для всіх статево-вікових груп свиней створено оптимальні умови утримання,
догляду і мікроклімату згідно з фізіологічними потребами тварин.
Вивчення генеалогічної структури стада проводилось на основі даних родоводів
тварин. Були також використані матеріали результатів бонітування свиней
племзаводу „Степной” за 1998…2004 рр.
Оцінку відтворювальних якостей свиноматок проводили за загальноприйнятими
методиками з урахуванням таких показників: багатоплідність, гол.;
великоплідність, кг; кількість поросят при відлученні, гол.; жива маса 1
поросяти та маса гнізда при відлученні, кг; збереженість поросят, %.
Таблиця 2.1
Склад комбікормів, % за масою
Компоненти комбікорму
Статево-вікові групи свиней
свиноматки
поросята
ремонтний молодняк
молодняк на відгодівлі
жива маса, кг
жива маса, кг
0-9
9-15
30-60
60-100
7
Кукурудза
34,37
18,75
19,09
38,45
25,09
40,27
Ячмінь
9,60
5,10
27,90
5,90
Ячмінь без плівок
29,90
25,20
Пшениця
18,30
9,80
22,10
29,50
18,80
Дріжджі
2,00
1,50
2,50
4,90
1,10
4,50
Соєва макуха
5,50
25,50
25,20
12,40
1,60
3,50
Соєва олія
1,50
3,50
2,90
Соняшниковий шрот
12,50
7,50
4,50
12,50
Висівки пшеничні
13,40
7,40
7,90
12,10
Горох екструдований
4,80
6,10
“Формі”
0,20
0,70
0,62
Біоліз 50,7
0,33
0,40
0,50
0,40
0,04
0,38
Треонін
0,20
Метіонін
0,15
0,14
Цукор
2,70
2,50
Сухе молоко
10,00
3,50
Сіль
0,30
0,20
0,25
0,30
0,35
0,35
Вапняк
1,50
0,95
1,32
1,20
Премікс “Райт Френк”
0,50
0,50
0,50
0,50
0,50
0,50
Крейда
1,20
1,20
Крім визначення абсолютних показників, що характеризують відтворювальні якості
було проведено аналіз вирівняності гнізд за формулою [32]:
, (2.1)
де ВГ – вирівняність гнізда;
3,1 – постійний коефіцієнт;
- середня жива маса поросяти;
хmax – жива маса найбільшого поросяти в гнізді, кг;
хmin – жива маса найменшого поросяти в гнізді, кг.
Для інтегральної оцінки відтворювальної здатності свиноматок використовувалися
оціночні індекси – комплексний та за обмеженою кількістю ознак:
За обмеженою кількістю ознак (Лаша-Мольна у модифікації М.Д.Березовського,
1988):
I = B + 2W + 35G, (2.2)
де I – індекс відтворювальних якостей;
B – кількість поросят при народженні, гол.
W – кількість поросят у 45-денному віці, гол;
G – середньодобовий приріст поросят до відлучення, кг.
За комплексом ознак [32]:
Р = n0 + BГ + 2n45-60 + 10m0 +m45-60 + + , (2.3)
де Р – комплексний індекс відтворювальної здатності;
n0, n45-60 – кількість поросят при народженні і відлученні, гол;
ВГ – вирівняність гнізда;
m0, m45-60 – середня жива маса поросят при народженні і відлученні, кг;
Z – збереженість поросят у підсисний період, %;
W – маса гнізда при відлученні, кг.
Після відлучення поросят були сформовані піддослідні групи для відгодівлі із
різних варіантів поєднань, відповідно до схеми досліджень (табл. 2.2).
Тварин-аналогів відбирали до кожної групи за загальноприйнятою методикою.
Таблиця 2.2
Схема досліду з вивчення ефективності поєднань різних популяцій великої білої
породи зарубіжної селекції
Група тварин
Генотип
Відтворювальні якості, гол.
Відгодівельні якості, гол.
М’ясні якості, гол.
>
І (контрольна)
ВБ(А)
ВБ(А)
242
36
18
ІІ (дослідна)
ВБ(А)
ВБ(Д)
80
36
18
ІІІ (дослідна)
ВБ(А)
ВБ(Ф)
60
36
18
Відгодівельні якості оцінювали за віком (днів) досягнення живої маси 100кг, за
середньодобовими приростами (г) та витратами корму (корм. од.) на 1кг
приросту.
Середньодобовий приріст розраховували на основі даних про початкову і кінцеву
живу масу та кількість днів між цими зважуваннями, за формулою:
, (2.4)
де СП – середньодобовий приріст, г;
Мn – початкова жива маса, кг;
Мк – кінцева жива маса, кг;
n – кількість днів між зважуваннями.
Вік досягнення живої маси 100 кг обчислювали за формулою:
, (2.5)
де В100 – вік досягнення живої маси 100 кг, дн.;
Вк – вік тварини при останньому зважуванні, дн.;
Мк – жива маса при останньому зважуванні, кг;
СП – середньодобовий приріст за останній місяць вирощування, г;
При досягненні тваринами живої маси 100кг проводився контрольний забій по 3
гол. кожного генотипу з метою вивчення м’ясо-сальних якостей в умовах забійного
цеху ВАТ “Племзавод “Степной”.
Контрольний забій і розрубку туш здійснювали за методикою ВІТа [116]. Забійні
показники та м’ясні якості дослідних тварин визначали за загальноприйнятими
методиками, розробленими А.М.Поливодою, Р.В.Стробикіною, М.Д.Любецьким [115,
152], та згідно з методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ
- Київ+380960830922