розділ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методологія та методи досліджень
Сформульовані методи, напрямки, завдання, а також характер об’єкту і предмету
досліджень визначають обрану методологію, основу якої складають сучасні
економічні теорії ефективного вибору, витрат, виробництва. Стрижнем обраної
методології є концепція системного, діалектичного підходу до функціонування
БОПРР, що передбачає взаємодію внутрішніх економіко-виробничих факторів цих
організацій із факторами зовнішнього ринкового та інституційного
(державно-правового) середовища. Найпростіше робоче поняття системи можна
визначити як множину взаємопов’язаних елементів, що утворюють певну цілісність.
Оскільки йдеться про економічну систему, то її тип характеризується наступними
рисами: вона є відкритою, великою, складною, динамічною, стохастичною
(ймовірною), організаційною, регульованою (саморегульованою) фізичною [112,
с.83]. Кожна система характеризується такими рисами:
а) вона складається з множини елементів (N), кожний із яких може бути подільним
і розглядатися як «підсистема»;
б) вона має множину системоутворювальних відношень (S) між елементами і їх
взаємопов’язаними групами;
в) система не є простою сумою елементів і підсистем, а – їх єдністю, що
характеризується певною цілісністю і новими рисами цілісності (феномен
емерджентності):
, (2.1)
де
A – системна, цілісність;
F – символ емерджентності.
г) сукупність підсистем даної системи разом із зв’язками (між підсистемами)
утворюють структуру системи;
д) кожна система має свою одну або кілька надсистем. Так будівельна організація
(фірма) має в ролі надсистеми трест, комбінат, загальноукраїнську будівельну
управлінську надсистему (Держбуд);
е) кожна система здійснює властиві їй зовнішні функції, а її підсистеми – мають
внутрішні, а деякі – зовнішні функції;
ж) економічна система відноситься до складу систем, що динамічно розвиваються,
мають розглядатися в аспекті діалектичних критеріїв.
Системний підхід виступає у виді системного аналізу і у виді системного
синтезу, які взаємодіють, «але досить автономно» [61, с.83]. Системний аналіз
передбачає декомпозицію досліджуваної системи на підсистеми за відповідними
рівнями. Системний синтез спрямовується від елементів системи – до цілісності
через поетапне встановлення системоутворюючих зв’язків. Синтез системи можна
розглядати як спосіб зафіксувати відносно простими засобами всю складність
реальності. При системному аналізі дослідження проводяться «зверху до низу»,
при системному синтезі, навпаки – «знизу до верху».
Системний підхід передбачає низку – певну послідовність як систему дослідних
етапів. Основні з них в економічних дослідженнях є:
формування проблеми як сукупності складних теоретичних і практичних завдань,
рішення яких визріли в економічній сфері діяльності;
формування цілей функціонування системи у досліджуваному напрямку;
генерування альтернатив вирішення поставленої проблеми;
вибір репрезентантних альтернатив із використанням оптимізації, прогнозування
та ін.
Таким чином, у сформульованому розумінні системного підходу його сутність можна
з’ясувати як взаємопов’язану та визначену метою розв’язання даної проблеми
сукупність методів і засобів, об’єднаних певною послідовністю [10, 73].
Конкретна логіка використання системного підходу обумовлюється спрямованістю
досліджень [112]. У роботі ця спрямованість складається, по-перше, у
конкретизації розуміння ефективності діяльності БОПРР та встановленню основних
факторів, що обумовлюють досягнення БОПРР очікуваних економічних результатів
від реалізації будівельних замовлень. По-друге, у пошуках аналітичних
показників та критеріїв які об’єктивно відтворюють сутність, абсолютну й
відносну цінність та вагу цих факторів. По-третє, у знаходженні способів виміру
й оцінки отриманих результатів і обґрунтувань.
Визначена темою конкретно-економічна спрямованість досліджень в дисертації має
розглядатися в контексті загальної системи пізнання економічних явищ і процесів
як складного елементу відображення суті законів і закономірностей їх розвитку.
Це пізнання включає і використовує отримані знання в практичній діяльності,
зокрема – будівельними фірмами. «Економічна наука лише тоді досягає
вдосконалення, коли вона розкриває зміст явищ, процесів і може передбачити їх
майбутні зміни за формою і суттю» [61, с.87]. Процесом пізнання суті
економічних явищ є дослідження, яке при сформульованій темі включає визначення
цілей, гіпотези, складання програми, нагромадження факторів і приведення їх у
певний порядок, сталі теоретичні узагальнення, перевірку теоретичних висновків,
розробку заходів з використання їх на практиці. Прийнято, що останні дві
складові у своїй органічній єдності є заключним циклом економічних досліджень
[4, 54, 61].
В економіці будівництва, як і в інших галузях економічної науки, прийнято
використовувати загальнонаукові й конкретно-наукові методи досліджень, що
застосовуються на теоретичному й експериментально-емпіричному рівнях.
Теоретичний рівень досліджень зорієнтовано на висування нових для економіки
інвестування, в розвиток будівельних організацій перспективних ідей,
формулювання принципів оцінки ефективності капітальних вкладень, виявлення
закономірностей, що визначають ефективність факторів. На
експериментально-емпіричному рівні аналізуються факти, результати спостережень,
виявляються залежності, узагальнюються отримані дані (рис.2.1).
Такий розподіл є досить умовним: відповідно до цілей, завдань та характеру
предмета досліджень ті самі методи можуть застосовуватися і на теоретичному, і
на експерим