Розділ 2
історія ботанічних досліджень
в Кремінських лісах
Найперші історичні відомості про територію, на якій розташовані Кремінські ліси
відносяться до глибокої давнини і носять фрагментарний характер. За
узагальненими даними літературних джерел [2, 19, 26, 29, 32, 49, 51, 53, 82,
127, 199, 201, 297, 339] у IX-XIII століттях територію регіону вкривали
заплавні та терасові ліси, головним чином з дуба та сосни. Всюди по території
зустрічалися болота та багнисті місця, в яких зростали осока та рогіз.
Загальний список рослин, в рукописах IX-XIII століть, нараховує біля 30
найменувань [127].
Перші відомості про вивчення природи Кремінських лісів припадають на кінець 17
століття (Матеріали до історії війська Донського та Днювальні записи сторожових
козачих поселень 1600-1850 рр.) [цит. за 127]. Згідно цих даних в 17 столітті
на сучасній території лісового масиву існували козацькі містечка Сухарів,
Краснянський, Боровський. Великі лісові угіддя належали Святогірському
монастирю, в 30 км. від м. Кремінна. У 1699 році за наказом Петра І був
проведений огляд заплавних лісів по Сіверському Донцю. Опубліковані звіти цього
огляду свідчать, що основними деревоутворюючими породами тут були дуб, берест,
тополь, ясен. Крім заплавних лісів у звіті згадується бір, який знаходився на
лівому березі Сіверського Донця в околицях Боровського козацького містечка. В
перепису говориться, що цей бір простягався у степ на багато кілометрів.
Довжина соснових колод для будівництва флоту складала 7-8 сажень. Також
відзначається, що вже на той час бір був значно вирубаний. На кінець 18 початок
19 століття соснових насаджень залишилось близько 4 тис. га. Разом з цим, з
середини XVIII століття (за 50 років до Особливої експедиції Лісового
департаменту по впровадженню й обліку різних засобів і прийомів лісового й
водного господарств у степах Росії, під керівництвом В.В. Докучаєва) на
території масиву успішно проводились роботи по штучному лісорозведенню [27, 30,
49, 54-57]. Перші посадки сосни в Кремінських лісах були проведені у 1840 році
військовими поселенцями Белаусом (Белаусова садка) та Булавіним (Булавинів
єрик). Зараз це ботанічні пам’ятки природи з 165 – річними насадженнями сосни.
До 1929 року на місці сучасного Кремінського лісгоспу існувало Петровське
лісництво, яке складалось з Веригінської, Серебрянської, Глухівської, Сіточної
та Лисичанської лісових дач. З 1951 року лісгосп називається Кремінським. На
сьогодні він займає площу 42271 га і складається з 9 лісництв.
Вивченню флори та рослинності Кремінських лісів приділяли увагу дослідники
південного сходу України. Перші дані про характер рослинності Донбасу
відносяться на кінець XIX, початок XX сторіччя [4, 6, 29, 205, 225-227,
270-275, 336]. В цей період були складені перші флористичні списки окремих
територій, проведений огляд степів та заплавних лісів, описано ряд нових видів
рослин, статус яких визнається й сьогодні [212, 261, 310].
В першій половині минулого століття флору та рослинність Кремінських лісів
вивчали М.В. Клоков, Є.М. Лавренко, Ю.Д. Клеопов, М.І. Котов, Ф.А. Гринь та ін.
[71, 115, 134, 135, 139-143, 161-168, 176, 263]. Вони описали нові види з
південного-сходу для “Флори УРСР”, склали регіональні флористичні списки,
узагальнили та проаналізували зміни рослинності під впливом господарської
діяльності людини. У роботах ботаніків цього періоду подаються не тільки
переліки рослин, а й порівняльні описи флор, з’ясовується їх походження,
закономірності розселення окремих видів тощо. Одним із методів флористичного
аналізу, який розвивається в цей час є географічний аналіз флори.
На території Кремінських лісів детальні флористичні дослідження провів М.В.
Клоков [139-143]. Він зібрав перші гербарні збори з цієї території, встановив
нові місцезнаходження рідкісних видів, висловив ідеї охорони окремих видів
рослин і природи в цілому. Для “Флори УРСР” М.В. Клоковим було описано 42 нових
види з південно-східної України.
Великий внесок у вивчення флори південно-східного регіону України зробив М.І.
Котов [161-168]. Обробивши ряд родин і родів для “Флори УРСР”, він опублікував
списки рідкісних, ендемічних та зникаючих видів, з яких третину складають
рослини південного сходу.
Слід відзначити внесок у вивчення флори та рослинності Кремінських лісів праці
А.М. Краснової [171], Г.І. Білик [33, 34], В.С. Ткаченка [282-284], О.М.
Дубовик [88-91] та ін [7-9]. Цими вченими було встановлено біоморфологічні та
еколого-ценотичні особливості багатьох видів рослин, поповнено регіональну
флору новими флористичними знахідками, розкрито багато питань про ендемічні
види, встановлено межі їх ареалів, переглянуто їх систематичний склад,
проаналізовано екологічну й географічну структуру, завершено роботи з
геоботанічного районування територій з детальним аналізом їх флор та
рослинності. О.М. Дубовик всебічно досліджено флору та рослинність Донецького
Лісостепу та заплави найбільшої в Луганській області р. Сіверський Донець.
Вагомий вклад внесли ці вчені в розробку наукових основ охорони, збереження й
раціонального використання фіторізноманіття регіону.
Докладно та всебічно флору південно-східного регіону України і Кремінських
лісів зокрема, вивчали Є.М. Кондратюк, Р.І. Бурда, В.М. Остапко [39-42,
146-153, 213-220]. Колективом цих авторів [149] встановлений видовий склад
флори південного сходу України, зроблені морфологічні описи таксонів, подані
відомості з біоморфології, хорології, ценології видів. Р.І. Бурдою [41] вивчено
процеси антропогенної трансформації флори, встановлено взаємозв’язки процесів
флорогенезу та синантропізації рослин
- Київ+380960830922