Ви є тут

Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у процесі вивчення медико-біологічних дисциплін

Автор: 
Волошко Лариса Борисівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002818
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ ТА РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
2.1. Інтегративна модель формування професійної компетентності майбутніх
фахівців з фізичної реабілітації
Результат професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації,
рівень їхньої професійної компетентності залежить від конструктивності
запропонованої моделі та забезпечення організаційно-педагогічних умов її
успішної реалізації. Це зумовлює необхідність: 1) виявити специфічні
особливості професійної діяльності фахівця з фізичної реабілітації у системі
„людина – людина”; 2) проаналізувати специфіку навчально-професійної підготовки
студентів спеціальності „Фізична реабілітація” в аспекті адекватного
моделювання предметного та соціального змісту передбаченої професійної
діяльності; 3) розробити та науково обґрунтувати інтегративну модель формування
професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації.
Узагальнення теоретичних основ формування професійної компетентності майбутніх
фахівців соціономічних професій у педагогіці професійної освіти вимагає
уточнення змісту ряду ключових понять дисертаційного дослідження.
Під професійною компетентністю майбутнього фахівця з фізичної реабілітації ми
розуміємо інтегральну професійно-особистісну характеристику, яка виявляється у
певній системній організації професійної самосвідомості, володінні фаховими
знаннями, уміннями й навичками, відповідними професійно значущими особистісними
якостями, досвідом їх удосконалення, що в сукупності забезпечує успішне
виконання професійних функцій у соціально визнаній і зафіксованій суспільством
сфері реабілітаційно-оздоровчої діяльності.
Дотримуючись підходу Е.Ф. Зеєра [78], професійну компетентність фахівця з
фізичної реабілітації характеризуємо у вузькому та широкому розумінні. У
вузькому розумінні – це стійка особистісно-професійна характеристика, що
включає три компоненти: 1) когнітивний – професійні знання; 2)
операційно-процесуальний – cпеціальні вміння та навички – володіння
технологіями (методиками) фізичної реабілітації з використанням різних методів
і засобів відновлюючого впливу; 3) аксіологічний – інтеріоризовану систему
професійних цінностей реабілітаційної діяльності, професійно значущі
особистісні якості.
Отже, професійна компетентність фахівця з фізичної реабілітації може бути
представлена у вигляді функції: ПК = f (ПКК, ПКО, ПКА), де: ПК – професійна
компетентність; ПКК, ПКО, ПКА – окремі параметри цієї інтегральної
характеристики: відповідно когнітивний, операційно-процесуальний, аксіологічний
компоненти.
У широкому розумінні – це усвідомлення та дотримання фахівцем норм професійної
діяльності у реабілітаційно-оздоровчій галузі як умова успішного функціонування
у суспільстві нового соціального інституту фізичного реабілітолога.
В умовах масової комерціалізації сфери реабілітаційно-оздоровчих послуг
визнання людини як однієї з найвищих цінностей вимагає здійснення професійної
діяльності фахівця з фізичної реабілітації на принципово нових засадах –
гуманності, толерантності, ідентифікації з іншою людиною. У зв’язку з цим
важливою умовою професійного становлення майбутніх фахівців, сфера діяльності
яких концентрується в системі „людина – людина”, на нашу думку, є усвідомлення
ними необхідності змін власного внутрішнього світу, постійного творчого
професійного самовдосконалення.
Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної
реабілітації розглядається як цілеспрямований процес розвитку професійної та
загальної культури, професійної ерудиції, професійно значущих якостей і
здібностей студентів у ході опанування змісту базової та повної вищої освіти за
напрямом підготовки 0102 „Фізичне виховання і спорт” із спеціальності „Фізична
реабілітація”.
Моделювання процесу формування професійної компетентності майбутніх фахівців з
фізичної реабілітації вимагає врахування таких положень. По-перше, професійна
компетентність повинна розглядатися як умова успішної соціалізації випускника
вищого навчального закладу, тому що рівень її сформованості дозволяє
спрогнозувати ефективність виконання ним професійних і соціальних функцій,
комфортність перебування в суспільстві.
По-друге, результати діяльності фахівця з фізичної реабілітації, як у більшості
професій типу „людина –людина”, пов’язаних з інтенсивними контактами з людьми,
мають переважно внутрішній, функціональний характер, тобто залежать від його
особистісних якостей і здібностей. Поряд із цим в умовах сучасного ринку праці
вимоги до рівня фахових знань не відміняються, а, навпаки, підвищуються. Отже,
завдання оволодіння методами та засобами реабілітаційної діяльності набуває
вигляду задач формування професійно значущих особистісних якостей студентів,
їхньої успішної реалізації у конкретних умовах професійної діяльності.
По-третє, у даному випадку класична дидактична тріада „знання, вміння, навички”
студента є критерієм вузько нормативної діяльності, його „вузької”
компетентності. Передбачаємо, що без урахування особистісно-професійної позиції
студента неможливо визначити рівень його компетентності, оскільки професійна
позиція фахівця – це не лише результат професійної підготовки, а й рівень
розвитку його професійної самосвідомості, самооцінки, професійно значущих
особистісних якостей і здібностей. Тому професійна компетентність повинна
розглядатись у взаємодії процесуально-діяльнісного та
індивідуально-особистісного аспектів.
Розробка моделі формування професійної компетентності майбутніх