Розділ 2
Дослідження передумов І ТЕНДЕНЦІЙ розвитку маркетингу вантажних перевезень
підприємств залізничного транспорту
2.1. Аналіз конкурентної структури та потенціалу транспортного комплексу
України
У процесі свого функціонування залізничний транспорт знаходиться під впливом
різноманітних зовнішніх і внутрішніх факторів. Першочерговим завданням
маркетингу є дослідження макро- і мікросередовища організації. Зміст та
структура дослідження залежать від специфіки того чи іншого продукту.
У транспортній послузі особливого значення набуває матеріальна складова, яка
передусім характеризується інфраструктурою транспорту (рухомий склад і колійне
господарство). Від її якісного і кількісного складу безпосередньо залежать
головні елементи транспортної послуги: швидкість, своєчасність, надійність і
безпека. Тому проаналізуємо стан загальної інфраструктури транспорту та
залізниць зокрема.
Транспорт як одна з основних галузей економіки покликаний задовольняти потреби
населення та всіх видів суспільного виробництва у перевезеннях. Транспортний
комплекс України є складною галуззю народного господарства, що включає в себе
залізничний, автомобільний, морський, річковий, авіаційний та трубопровідний
транспорт. Він грає роль своєрідної “кровоносної системи” економіки держави.
Вартість основних виробничих фондів транспортно-дорожнього комплексу досягає
30% загальної вартості основних виробничих фондів народного господарства
країни, а чисельність працюючих – більше 18% загального числа зайнятих у
народному господарстві [116, с. 6].
В Україні розвинута мережа автомобільних та залізничних шляхів, що забезпечують
зв’язок між окремими її регіонами, між сусідніми країнами СНД та Східної, а
далі – і Західної Європи, а також зв’язок між промисловими центрами Росії та
чорноморськими портами. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального
користування за останні 15 років зменшилася на 0,9 тис. км і у 2004 р. склала
21,9 тис. км (табл. 2.1). Довжина ж річкових судноплавних шляхів за цей період
скоротилася майже у 2 рази. Аналогічний показник по автомобільних шляхах у
1985-2004 рр. зріс на 4,9% у тому числі з твердим покриттям – на 15,0% і зараз
довжина автомобільних доріг загального користування складає 170,2 тис. км, у
тому числі з твердим покриттям – 167,0 тис. км. Не зважаючи на це,
вантажонапруженість автошляхів зменшилася у 4 рази, а залізничних колій – більш
ніж у 2 рази, що викликано падінням обсягів вантажообороту на цих видах
транспорту.
Таблиця 2.1
Довжина шляхів сполучення в Україні у 1985-2004 рр.
1985
1990
1995
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Експлуатаційна довжи-на залізничних колій за-гального користування, тис. км
22,7
22,8
22,8
22,7
22,6
22,5
22,3
22,2
22,1
22,2
21,9
вантажонапруженість, млн. ткм/км
21,9
20,8
8,6
7,1
7,1
7,0
7,8
8,0
8,7
10,1
10,7
Експлуатаційна довжи-на річкових судноплав-них шляхів загального користування,
тис. км
4,9
4,0
3,7
3,0
3,0
2,4
2,4
2,2
2,3
2,3
2,6
вантажонапруженість, млн. ткм/км
2,5
3,0
1,5
1,8
1,9
2,3
2,4
1,7
1,8
2,0
1,9
Довжина автомобільних доріг загального кори-стування, тис. км
у тому числі
із твердим покриттям
162,3
145,2
167,8
157,2
172,3
163,3
172,4
164,1
168,5
162,6
168,7
163,0
169,5
163,8
169,6
164,1
169,7
164,2
170,1
166,8
170,2
167,0
вантажонапруженість, млн. ткм/км
0,44
0,47
0,20
0,12
0,11
0,11
0,11
0,11
0,11
0,11
0,11
По території України проходять магістральні нафто- та газопроводи з Росії та
Центральної Азії до країн Європи загальною довжиною 43 тис. км. Судноплавна
низина Дніпра забезпечує зв’язок півдня України з її центральною частиною, а
нижня течія Дунаю – вихід до канальної системи Дунай-Майн-Рейн. Найважливішими
українськими портами є:
на Чорноморському узбережжі – Одеса, Іллічевськ, Південний;
на Азовському морі – Маріуполь та Бердянськ;
на річці Дунай – Рені та Ізмаїл;
у нижній течії Дніпра та Південного Бугу – Херсон та Миколаїв.
Транспортний потенціал України досить високий та в змозі забезпечити
інтенсифікацію перевезень товарів та пасажирів як у внутрішньому, так і у
міжнародному сполученні.
Україна має високий потенціал у суднобудівній промисловості, здатної виробляти
судна будь-якого типу, як для внутрішніх, так і для закордонних замовників. В
Україні виробляються локомотиви, вагони різних типів, транспортні літаки, а
також вантажні автомобілі й автобуси. Все це дозволяє розглядати Україну як
державу з розвинутою суднобудівною, авіаційною та автомобільною промисловістю,
з потужною портовою структурою та залізничною мережею, причому багато
параметрів цієї сфери економіки відповідають світовому рівню [116, с.6].
Центральним державним органом регулювання діяльності транспортного комплексу
України (незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості суб’єктів
транспортної діяльності) є Міністерство транспорту України.
Державними органами регулювання у підгалузях комплексу є:
на автомобільному транспорті – Державний департамент автомобільного транспорту
України;
на авіаційному транспорті – Державний департамент авіаційного транспорту
України (Укравіатранс);
на залізничному транспорті – Державна адміністрація залізничного транспорту
України (Укрзалізниця);
на морському та річковому транспорті – Державний департамент морського та
річкового транспорту України (Укрморрічфлот);
у дорожньому господарстві – Державна корпорація з будівництва та утримання
автомобільних доріг України (Укравтодор
- Київ+380960830922