РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СУКУПНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ
2.1. Методи організації дослідно-експериментальної роботи
Важливим аспектом вивчення соціального розвитку особистості в умовах
проходження служби в Збройних Силах України є визначення місця і ролі
педагогічних умов, а також розуміння того, що військовослужбовці розглядаються
як специфічна соціально-професійна група суспільства. Вона відрізняється від
інших особливістю інтересів у соціальній та інших сферах життєдіяльності
суспільства, опосередкованих статусом і функціональним призначенням Збройних
Сил як соціального інституту, специфікою військово-професійної діяльності, яка
полягає у використанні засобів збройного насильства, що у свою чергу
відбивається на змісті основних соціально значимих якостей військовослужбовців,
визначає їхній характер і спрямованість.
Виходячи з зазначеного, ми дійшли висновку, що задіяння сукупності педагогічних
умов має кінцевим результатом сприяти процесу позитивної соціалізації
військовослужбовця в умовах Збройних Сил та формуванню такого
соціально-професійного типу особистості, загальні властивості якого виражали б
приналежність індивіда до військово-професійної соціальної групи. У зв’язку з
цим виникає завдання у перевірці дієвості сукупності педагогічних умов
соціалізації військовослужбовців строкової служби, що спонукає до використання
певних методів дослідно-експериментальної роботи.
Мета впровадження сукупності педагогічних умов – оптимізувати та скоординувати
внутрішні та зовнішні впливи соціальної та військово-соціальної сфер на
особистість, щоб забезпечити позитивну соціалізацію військовослужбовців
строкової служби. Досягнення мети здійснюється через виконання певної
соціально-педагогічної роботи, описаної у підрозділі 2.3.
Завдання соціально-педагогічної роботи:
1. Оптимізація динаміки процесу соціалізації особистості військовослужбовця
строкової служби, надання психолого-педагогічної допомоги військовослужбовцям
на всіх етапах соціалізації у військовому середовищі.
2. Організація взаємодії штабу військової частини, командирів усіх рівнів,
органів виховної роботи, референтних груп та осіб по соціально-педагогічному
супроводженню соціалізації особистості військовослужбовця строкової служби.
3. Формування позитивних впливів на особистість військовослужбовців строкової
служби через сім’ю, створенням сімейної фасілітаціїї.
4. Формування соціально значущих якостей особистості військовослужбовців
строкової служби, які відповідають потребам військового соціуму в умовах його
реформування.
5. Підвищення ефективності діяльності командирів та органів виховної роботи.
6. Психолого-педагогічна корекція поведінки військовослужбовців “групи ризику”.
7. Створення виховуючого військового середовища, соціокультурний потенціал
якого спрямований на психічне та фізіологічне здоров’я військовослужбовця
строкової служби.
Під педагогічними умовами соціалізації військовослужбовця строкової служби ми
розуміємо сукупність педагогічних впливів що здійснюються за визначеними у
параграфі 2.3 напрямами. Вони забезпечують засвоєння, відтворення та розвиток
особистістю військово-соціального досвіду, норм, ритуалів і традицій,
військової культури та здатність до усвідомлення свого місця і ролі у
військово-соціальному середовищі.
Впровадження педагогічних умов стало за своєю суттю основою педагогічного
експерименту, який має складну структуру. Ми визначаємо педагогічний
експеримент як дослідження процесу соціалізації військовослужбовців строкової
служби у спеціально створених умовах, що дає можливість стежити за його
динамікою, керувати ним.
За ознакою мети нами використовувалися два види педагогічного експерименту:
констатувальний та формувальний.
Констатувальний (діагностичний) експеримент був задіяний для вивчення процесу
соціалізації військовослужбовців строкової служби в умовах дії існуючого складу
факторів, тобто тих, які були визначені до експерименту і не змінювались. Були
визначені три військові підрозділи для проведення цього типу експерименту
(контрольні групи).
Формувальний експеримент став основним у дослідженні процесу соціалізації
військовослужбовців строкової служби. Через цей експеримент була проведена
соціально-педагогічна робота, результатом якої стало створення сукупності
педагогічних умов соціалізації військовослужбовців строкової служби завдяки
координуванню впливу активних факторів соціалізації. Формуючий експеримент
проводився у трьох військових підрозділах (експериментальні групи).
Наше дослідження проводилося у трьох частинах Харківського, Чугуївського
гарнізонів, які представляють два види Збройних Сил України: Повітряні сили і
Сухопутні війська. Загальна вибірка склала 510 військовослужбовців строкової
служби. У кожній частині також були визначені експериментальні та контрольні
підрозділи. При цьому необхідно підкреслити те, що якісні демографічні
показники досліджуваних військовослужбовців, контрольних та експериментальних
груп за своїм складом майже однорідні, а самі підрозділи мають однакове
військово-професійне призначення.
Контрольна група, у кількості 242 чоловік знаходилася в умовах, які не
припускали якихось основних змін військово-педагогічного процесу.
У експериментальних групах вибірка склала 268 військовослужбовців строкової
служби. У експериментальних групах була проведена соціально-педагогічна робота,
зміст якої наданий у додатках (Додаток А).
Дослідно-експериментальна робота мала чотири етапи: діагностико-прогностичний,
1999-2000 рр. – теоретичне дослідження та побудова ка
- Київ+380960830922