РОЗДІЛ 2
СПОСОБИ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ПОСТГАСТРЕКТОМІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ І ОСНОВНІ
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Способи операцій і технічні прийоми, розроблені для хірургічної
профілактики постгастректомічних ускладнень
З 1971 гоку запропонований і впроваджений в клінічну практику метод
хірургічної реконструкції травного тракту, який містить на першому рівні спосіб
формування муфтоподібного стравохідно-кишкового анастомозу за методикою проф.
Г.В. Бондаря [10], на другому рівні – подовжній міжкишковий анастомоз. За цей
час методика стравохідно-кишкового анастомозу суттєво не змінилась, але був
розроблений новий спосіб міжкишкового анастомозу, тобто хірургічної
профілактики другого рівня.
2. 1. 1. С п о с і б ф о р м у в а н н я с т р а в о х і д н о – к и ш к о в о
г о а н а с т о м о з у п р и в и к о н а н н і г а с т р е к т о м і ї.
Стравохідно-кишковий анастомоз формують за такою методикою [10]. Виконують
верхню серединну лапаротомію. Шлунок мобілізують і відсікають від
дванадцятипалої кишки. Мобілізують абдомінальний відділ стравоходу. В рану
виводять петлю порожньої кишки. Відступивши на 20-35 см від зв'язки Трейця,
відвідне і привідне коліна її зшивають серо-серозними швами у вигляді «ракетки»
(рис. 2.1 А). Вимірюють окружність стравоходу. В залежності від його діаметра,
вкладують на зшиту петлю кишки 2 або 3 гумові трубки, діаметром 0,5 см кожна.
Навколо трубок обидва коліна кишки зшивають серо-серозними швами повторно. Для
цього використовують найширшу частину петлі-«ракетки». Накладують 3 шви-тримачі
на стравохід і верхній край петлі кишки. Трубки виймають.
Рис. 2.1. Спосіб формування стравохідно-кишкового анастомозу:
А – формування «ракетки» з порожньої кишки;
Б – напрямок розсічення відвідного коліна порожньої кишки;
В – накладення наскрізного ряду швів;
Г – накладення серо-серозного ряду швів.
Через канал проводять спеціальний затискач — «стравохідний тримач», яким
захоплюють стравохід. Шлунок відсікають. За допомогою затискача стравохід
протягують через канал між петлями кишок. Верхній край кишки фіксують трьома
швами-тримачами до стравоходу. По колу стравохід 4-5 шовковими швами фіксують
до кишки. Розсікають відвідне коліно кишки у поперечному напрямку (рис. 2.1 Б).
Накладують наскрізний ряд швів між стравоходом і відвідним коліном тонкої кишки
кетгутовими швами (рис. 2.1 В), які легко прикриваються серо-серозними,
накладеними на привідне і відвідне коліна кишки (рис. 2.1 Г).
На початку нашої роботи при формуванні наскрізного ряду швів у деяких хворих
використовували безперервний шов, від якого згодом відмовилися на користь
вузлового, через загрозу розвитку стенозу анастомозу [91, 112]. У той же час,
другий ряд швів, накладених між привідним і відвідним колінами кишки, останніми
роками часто замінюємо безперервним швом, що значно скорочує тривалість
оперативного втручання [112].
2. 1. 2. С п о с о б и ф о р м у в а н н я м і ж к и ш к о в и х а н а с т о
–
м о з і в п р и в и к о н а н н і г а с т р е к т о м і ї. При виконанні
гастректомій використовували два види міжкишкових анастомозів: подовжній і
подовжньо-поперечний.
Техніка подовжнього міжкишкового анастомозу не відрізнялася від
за-гальноприйнятої і містила в собі формування заднього ряду вузлових
серозно-м'язових швів, розсічення стінок привідної і відвідної кишки протягом 4
см у подовжньому напрямку, формування безперервного наскрізного ряду швів
роз-сисним шовним матеріалом, а також накладання переднього ряду вузлових
серозно-м'язових швів.
При використанні подовжньо-поперечного міжкишкового анастомозу, операцію
здійснюють таким чином. Ротують привідну кишку за годинною стрілкою на 900
(рис. 2.2 А), формують задній ряд вузлових серозно-м'язових
Рис. 2.2. Спосіб формування подовжньо-поперечного міжкишкового анастомо-зу:
А – ротація привідної кишки за годинниковою стрілкою на 900;
Б – формування безперервного наскрізного ряду швів;
В – накладання трьох направляючих швів на місці перегину
привідного коліна тонкої кишки;
Г – формування заслінки привідної кишки.
швів, розсікають привідну і відвідну кишки на протязі 2,5-3,0 см, формують
безперервний наскрізний ряд швів розсисним шовним матеріалом (рис. 2.2 Б),
накладують передній ряд вузлових серозно-м'язових швів, після чого додатково
накладують три направляючих шви на місці перегину привідного коліна тонкої
кишки (рис. 2.2 В), формуючи таким чином заслінку привідної кишки вище лінії
анастомозу (рис. 2.2 Г). При цьому необхідно відзначити, що при розсіченні
стінки кишки, відвідна петля кишки розсікається в паралельному до осі кишки
напрямку, а привідна – у поперечному, однак, внаслідок ротації привідної кишки
на 900, при накладанні наскрізного ряду швів напрямок ліній розрізу збігається,
що дозволяє зберегти функціональні переваги подовжньо-поперечного анастомозу і,
у той же час, використовувати зручність накладання швів подовжнього [101].
2.2. Основні методи дослідження хворих
Усім хворим у Донецькому обласному протипухлинному центрі проводилося
клінічне, лабораторне й інструментальне обстеження, яке здійснювали при
госпіталізації з метою встановлення (підтвердження) діагнозу, оцінки
поширеності пухлинного процесу і стану життєво важливих органів і систем.
Протягом передопераційного періоду і напередодні операції хворим виконувалися
клінічні, лабораторні й інструментальні обстеження з метою оцінки ефективності
передопераційної підготовки. Після виконання