Практична підготовка майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах.

РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ НЕПЕРЕРВНОЇ
ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ У ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
2.1. Структурування змісту підготовки та формування професійних якостей у
майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах
Незважаючи на значну кількість наукових досліджень з проблем професійної
підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, організація і умови для
розвитку професійно-особистісних якостей майбутнього соціального педагога
потребує подальшого ґрунтовного аналізу з позицій сучасного бачення ролі і
місця соціального педагога у сфері професійної діяльності.
Представляючи собою особистісну службу допомоги людям, соціально-педагогічна
робота спрямована на вирішення всієї сукупності проблем в контексті
“особистості і навколишнього середовища”, де в епіцентрі завжди повинна стояти
людина і зусилля соціальних педагогів мають бути спрямовані на розв’язання її
проблем. Поряд із допомогою людині в періоди особистісного і соціального
неблагополуччя соціально-педагогічна допомога передбачає захист її прав,
інтересів, людської гідності і права на гідне життя [104].
Соціальний педагог працює з людьми різного віку незалежно від їх соціального
стану, релігійних переконань, етнічної приналежності. Клієнтом соціального
педагога може бути як окрема людина, так і сім’я, група, об’єд­нання,
організація. Надаючи соціально-педагогічну допомогу клієнтам, соці­альний
педагог працює як в умовах інститутного середовища, так і в умовах відкритого
сімейно-побутового мікросередовища та його оточення. Ми поділяємо погляди
дослідників В. Бочарової [18], Ю. Галагузової [26], Л. Міщик [74], А. Капської
[48], В. Поліщук [104], що соціальний педагог може і повинен працювати не
тільки в педагогічних сферах. Свою професійну діяльність соціальний педагог
може реалізувати в різноманітних установах, які за відомчою приналежністю можна
класифікувати на установи освіти, охорони здоров’я, соціального захисту
населення, комітетів у справах сім’ї та молоді, установи, що відносяться до
системи органів внутрішніх справ і юстиції та ін.
Соціальний педагог може працювати:
у сім’ї, різних типах освітніх закладів (школах, гімназіях, ліцеях, коледжах,
ПТУ, вищих закладах освіти тощо);
дошкільних закладах і закладах додаткової освіти, спеціальних профілактичних
закладах, що відносяться до системи органів внутрішніх справ, дитячих
приймальних і розпридільних притулках, закладах корекції поведінки,
спецінтернатах, дитячих колоніях, тюрмах, спецПТУ та ін.);
соціальних службах (медико-психолого-педагогічних, реабілітаційних,
геріатричних центрах, будинках для дітей з особливими потребами, центрах
зайнятості та працевлаштування, біржі праці тощо);
закладах охорони здоров’я (дитячих лікарнях, спецлікарнях для психічно хворих
дітей, дітей-наркоманів, будинках відпочинку, санаторіях і т. д.);
закладах комітетів у справах молоді (дворових дитячих клубах, будинках
відпочинку для підлітків, молодіжних гуртках, освітніх молодіжних центрах);
соціальних службах підприємств, організацій і установ, гуртожитків, комерційних
структур, творчих громадських організацій, різноманітних фондів, благодійних
організацій;
службах комунальних структур (соціально-педагогічних, культурно-спортивних
комплексах, центрах конкретної соціальної допомоги в домашніх умовах);
у центрах соціальних служб для молоді, телефонах довіри;
у валеологічних службах (профілакторіях, реабілітаційних центрах, центрах
оздоровлення при лікарнях, санаторіях, профілакторіях, при медичних пунктах
тощо);
службах культурно-дозвільної анімації (підліткових клубах, будинках творчості
дитини, будинках культури, школах народних ремесел, сімейних клубах, сімейних
будинках, парках, ігрових майданчиках та ін.);
центрах дозвілля та творчості дітей, фізкультурно-оздоровчих і спортивних
установах, закладах літнього відпочинку дітей, дитячих та юнацьких об’єднаннях,
зорієнтованих на реалізацію завдань соціального виховання дітей, в тому числі і
в приватній практиці;
установах, що відносяться до системи органів внутрішніх справ і юстиції
(приймальники-розподільники, спецінтернати і спецПТУ, тюрми, колонії, суди та
ін.);
установах комітетів у справах сім’ї і молоді, будинках творчості, молодіжних
гуртках, будинках для відпочинку підлітків, центрах профорієнтації, центрах
зайнятості, клубах і кімнатах при ЖЕКах та ін.);
культурно-дозвілоєвих і спортивно-оздоровчих закладах різного відомчого
підпорядкування;
службах соціального захисту і соціального забезпечення [104].
Кінцевою метою діяльності соціального педагога є покращення життя людини.
Виконання посадових обов’язків вимагає від соціального педагога обов’язкових
контактів з окремими людьми, сім’ями чи невеликими групами, а також з
організаціями і суспільством загалом.
У процесі професійної діяльності соціальний педагог виконує різно­манітні ролі:
посередника, адвоката, помічника, соціального терапевта і наставника,
конфліктолога, аніматора, експерта, громадського діяча, організа­тора
індивідуального і групового соціального виховання особистості [128].
Для успішного виконання професійної діяльності соціальним педагогам повинні
бути притаманні професійні й особистісні якості. За результатами досліджень
провідних фахівців цієї галузі А. Капської [50], Р. Куліченко [64], Л. Міщик
[75 ], Н. Нечаєва [86 ], В. Шадрікова [156], Н. Шмельової [160] найбільш вагоми
професійно-особистісними якостями соціального педагога визнано:
професійну компетентність, що визначається не просто як сукуп­ність знань,
потрібних для надання професійної допомоги і послуг окремим індивідам, групам,