РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ
ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИМИ КОМПЛЕКСАМИ (НА МАТЕРІАЛАХ КУРОРТІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ
УКРАЇНИ)
2.1. Маркетингово-соціологічний аналіз ринку туристично-рекреаційних послуг як
необхідна умова формування сучасних курортних комплексів
З метою аналізу стану туристично-рекреаційної галузі та визначення перспектив
розвитку ринку лікувально-оздоровчих послуг необхідною умовою є проведення
маркетингово-соціологічного дослідження результати якого, в умовах ринкової
трансформації економіки України стають вихідною основою для прийняття рішень
щодо ефективного використання природних ресурсів і соціально-економічного
потенціалу активізації проблематики формування сприятливих умов для їх
подальшого розвитку. І як уже вказувалось у попередньому викладі,
туристично-рекреаційний комплекс за своїми основними характеристиками
принципово не відрізняється від інших інституційно-господарських утворень у
системі національної економіки. Про те цей комплекс має свою специфіку,
оскільки результат його діяльності зводиться до виробництва і споживання
специфічного туристичного продукту, що суттєво впливає на організацію
маркетингової діяльності і метою якої є ефективне вирішення проблеми
конкретного споживача.
Зауважимо, що в цілому необхідність застосування такого важливого ринкового
регулятора, яким є маркетинг пояснюється передусім загостренням конкуренції та
певним насиченням ринку туристично-рекреаційних послуг. При цьому будемо
виходити з положення про те, що туристичний маркетинг – це насамперед
діяльність з планування і розробки туристичних товарів і послуг, їх продаж,
просування товарів і послуг, стимулювання на них попиту і формування
ціноутворення з метою отримання максимального прибутку за умови найбільш
ефективного задоволення потреб цільової групи [126, С.224]. До того ж,
використання засобів маркетингу сприяє і посиленню партнерства співпраці всіх
суб’єктів соціальної і туристично-рекреаційної сфери. Адже, врахування
суспільної думки у прийнятті конкретних управлінсько-маркетингових рішень
формують систему спільних зусиль, що дозволяє впливати на вирішення інших
важливих соціальних проблем так чи інакше пов’язаних з функціонуванням
туристично-рекреаційних комплексів (підвищення зайнятості населення,
вичерпності ресурсів, урбанізацію, невикористані можливості туристичного
потенціалу, забруднення довкілля), а також розвиває ті галузі, які пов’язані з
наданням туристичних послуг, забезпечує зростання рівня життя населення,
активізує розвиток мистецтва, розважальних комплексів, зберігає
культурно-історичну спадщину.
Така схема соціально-маркетингової взаємодії у системі туристично-рекреаційного
комплексу включає у себе врахування як суспільно-природного компоненту, (земля,
водні ресурси, флора, фауна, ландшафт, туристи, інституційні утворення)так і
такі типи маркетингових засобів як – туристичний попит, туристичний ринок,
туристична пропозиція, у цьому плані використовуючи інтеграційний підхід щодо
аналізу у практичній діяльності у сфері лікувально-оздоровчого туризму,
вважаємо, що розглядати процес маркетингу необхідно як систему взаємозалежних
дій, починаючи з визначення попиту і потенційних споживачів (через дослідження
ринку та подальше його прогнозування) до розробки і реалізації необхідних
послуг, тобто до маркетингового управління всім процесом руху
лікувально-туристичного продукту.
Як засвідчує практична діяльність, для задоволення своїх
туристично-рекреаційних потреб соціум користується послугами туристичного
ринку, оскільки ринок за трактуванням [168, С.159], - це інститут або механізм,
що з’єднує разом покупців (представників попиту) і продавців (представників
пропозиції) окремих товарів та послуг, то туристично-рекреаційний ринок, як і
будь-який інший (за винятком бірж, ярмарків сільгосппродуктів у населених
пунктах), - абстрактне поняття, можемо розглядати як сферу реалізації
туристичних товарів та послуг, на основі гармонізації інтересів споживачів і
виробників туристично-рекреаційного продукту. Співвідношення між попитом і
пропозицією на ринку носить характер діалектичної взаємодії, в якій саме попит
визначає пропозицію туристично-рекреаційних послуг, так як економічна система
не може випередити межі своїх виробничих можливостей.
Зауважимо, що в цілому проблема застосування такого важливого ринкового
регулятора, яким є маркетинг, досить плідно розробляється як у ринкознавстві,
так і в практичній діяльності суб’єктів підприємництва: написано ряд
підручників, монографій та інших публікацій. Вказана проблема у певній мірі
знайшла своє відображення і в працях вчених, які аналізують розвиток системи
маркетингу у сфері туристичних послуг, досліджують маркетингові стратегії
розвитку туристично-курортного комплексу. Тобто, сучасні наукові розробки у
галузі маркетингу у тій чи іншій мірі розглядають сферу послуг, у тому числі і
туристичних, як важливий об’єкт теоретичного аналізу, враховуючи при цьому
можливий їх вихід на практику маркетингового управління.
Вважаємо, що зроблений нами підхід до аналізу структури лікувально-оздоровчих
послуг які реалізуються у системі конкретного територіального
санаторно-курортного комплексу, доцільно доповнити їх розглядом як об’єкту
безпосереднього маркетингового управління, так як прийняття певних
управлінських рішень у цій сфері повинно ґрунтуватись на відповідній
науково-теоретичній та організаційно-методичній базі.
Та
- Київ+380960830922