РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ДИНАМІКИ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗПОДІЛУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
УКРАЇНИ
2.1. Аналіз демографічних та соціальних передумов формування трудового
потенціалу
За останні дванадцять років демографічна ситуація в країні характеризується
поглибленням негативних тенденцій, які, перш за все, проявляються в звуженні
демографічної бази відтворення трудового потенціалу через зниження
народжуваності, збільшення смертності, скорочення очікуваної тривалості життя,
погіршення статево-вікової структури, загальне постаріння населення, розширення
масштабів його депопуляції, що призвело до загального скорочення населення
України щорічно майже на 400 тис. чол. На 1.12.2002 року чисельність наявного
населення України становила за попередньою оцінкою 48044,5 тис. осіб, з них
32,7 млн. (68% всього населення) проживало в міських поселеннях і 15,3
млн.(32%) – в сільській місцевості [80]. Протягом останніх дванадцяти років
Україна втратила майже 4 млн. осіб або 7,6% всього населення, в тому числі 2,7
млн. становили втрати міського населення і 111,3 млн. - сільського. За період
1991-1992 рр. чисельність населення зростала і на початок 1993 року, вона
становила 52,2 млн. осіб – найбільшу в історії України чисельність. Впродовж
останніх десяти років країна поступово втрачала стільки населення, скільки
придбала за 29 років, які передували 1993 р. (на кінець 2002 р. чисельність
населення склала 48,0 млн. осіб і майже стільки ж було за статистичними даними
на початок 1973 р. - 48,3 млн. осіб [ 81,114,119]. Тенденція відтворення
населення та сучасна демографічна ситуація в Україні є інтегрованим показником
закономірностей демографічних процесів в регіонах. Загальну, притаманну
Україні, тенденцію зміни демографічних показників не можна поширювати на
регіони, бо кожен з них має свої особливості. У всіх областях спостерігається
перевищення кількості померлих над кількістю народжених. Протягом багатьох
років (як приклад 2001р.) спостерігається падіння народжуваності і перевищення
смертності у абсолютних показниках.
Таблиця 2.1
Природний рух населення по регіонах
Кількість
народжених
Кількість
померлих
Співвідношення
кількості помер-лих і народже-них, %
Природний
приріст
(скорочення)
Україна
376478
745592
198,0
-369474
Автономна
Республіка Крим
15136
28842
190,6
-13706
Вінницька
14563
29334
201,4
-3311
Дніпропетровська
25876
57400
221,8
-31524
Донецька
29931
80298
268,3
-5036
Житомирська
11733
23915
201,3
-11882
Закарпатська
13699
14262
104,1
-563
Запорізька
14010
30679
219,0
-16669
Івано-Франківська
1851
17662
127,5
-3811
Київська
13288
30379
228,6
-17091
Кіровоградська
8685
19808
228,1
-11123
Луганська
15963
43766
274,2
-27803
Львівська
23569
33119
140,5
-9550
Миколаївська
9964
19470
195,2
-9506
Одеська
20423
37664
184,4
-17241
Полтавська
11133
29390
264,0
-18257
Рівненська
13252
15216
114,8
-1964
Сумська
8870
23584
265,9
-14714
Тернопільська
10102
16296
161,3
-6194
Харківська
19514
45829
254,8
-26315
Херсонська
9757
18422
188,8
-8665
Хмельницька
12005
23095
192,4
-11090
Черкаська
10175
24265
238,5
-14090
Чернігівська
8451
24830
293,8
-16379
Чернівецька
8960
11696
130,5
-2736
м. Київ
19360
27168
140,3
-7808
м. Севастополь
2777
5121
184,4
-2344
Із таблиці 2.1 видно, що в окремих областях кількість померлих перевищує
кількість народжених майже в три рази (Донецька, Луганська, Полтавська,
Сумська, Чернігівська). Ці області можна віднести до територій із критичною
демографічною ситуацією. В ряді областей дане співвідношення складає 2 і більше
рази (Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Кіровоградська,
Київська, Харківська) [103]. Ці негативні демографічні тенденції посилювали
також міграційні процеси. В досліджуваному періоді (1980-2002рр.) міграційні
процеси були різко спрямованими. Протягом 1991-1993 рр. сальдо міграції було
позитивним і це збільшило чисельність населення України майже на 500 тис. осіб.
З 1994 р. сальдо міграції має від’ємне значення (табл. 2.2) [81].
Таблиця 2.2
Міграційний приріст (зменшення) чисельності населення України
Роки
Сальдо мігра-ції, тис. осіб
Сальдо
1991-1993 рр.
Сальдо
1994-2000рр.
1991
148,4
1992
288,1
1993
49,6
486,1
1994
-143,2
1995
-94,5
-635,9
1996
-131,1
1997
-82,1
1998
-93,6
1999
-44,8
2000
-46,6
Данні таблиці 2.2. свідчать про те , що на протязі 1991-1993 рр. сальдо
міграції було позитивним і склало 486,1 тис. осіб, а починаючи з 1994 року воно
щороку було від’ємним і за сім років склало – 635 тис. осіб. Представляє
інтерес аналіз розподілу мігрантів за країнами в’їзду та виїзду (табл.. 2.3).
Дані таблиці 2.3 свідчать про те, що в цілому по Україні сальдо міграції за
всіма напрямками є від’ємним і в 2000 р. склало 46613 осіб. Але майже відсутня
міграція внутрішньо загальна і міжрегіональна, що свідчить про низький рівень
мобільності населення як невід’ємної умови розвинутого ринку праці. Це має своє
пояснення тим, що у всіх регіонах на ринку праці пропорція на робочу силу
перевищує попит на неї і спостерігається високий рівень безробіття.
Таблиця 2.3
Основні напрямки міграції населення
Осіб
На 1000 населення
Число прибулих
Число вибулих
Сальдо міграції
Число прибули
Число
вибулих
Сальдо міграції
Всі напрямки міграції
790453
837066
-46613
16,0
16,9
-0,9
з них
у межах України
736741
736741
14,9
14,9
у тому числі
внутрішньо регіо-нальна міграція
461880
461880
9,3
9,3
міжрегіональна міграція
274861
274861
5,6
5,6
міждержавна міграція
53712
100325
-46613
1
- Київ+380960830922