РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Будь-який запальний процес вагіни, який не пов’язаний з гонококом,
трихомонадами та дріжджоподібними грибами роду Candida, відноситься до
неспецифічних вагінітів [1,2]. У відповідності із сучасними уявами, вагініт
формується контамінацією та персистенцією аеробних та анаеробних умовно
патогенних бактерій і він носить назву “бактеріальний вагініт”, а перевага на
слизової оболонці вагіни дріжджоподібних грибів роду Candida – популяційний
рівень яких досягає більше 4,0 lg КУО/мл діагностується як “кандидозний
вагініт” [86,198,239].
Впродовж 2000-2005 рр нами проведене бактеріологічне та мікологічне обстеження
416 жінок, хворих на вагініт. При зверненні пацієнток у жіночі консультації м.
Чернівці у всіх пацієнток після встановлення клінічного діагнозу проведено
вивчення видового складу та популяційного рівня аеробних та анаеробних умовно
патогенних бактерій, а також дріжджоподібних грибів роду Candida.
Клінічне та параклінічне (загальні клініко-лабораторні, клініко - імунологічні
та інструментальні методи) обстеження здійснювалось сумісно з лікарями –
гінекологами і включало ретельне вивчення скарг, анамнестичних даних,
фізикального та загальноклінічного, спеціального гінекологічного обстеження,
яке доповнювалось лабораторними, бактеріологічними, мікологічними,
імуно-лабораторними та інструменталь-ними дослідженнями із залученням ряду
сучасних інформативних методів та інструментів, прийнятих на кафедрі акушерства
та гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського
державного медичного університету (зав.- д.мед.н. професор О.М. Юзько).
2.1. Матеріал для клініко-лабораторних досліджень
Обстежені нами пацієнти були віком, в основному, від 18 до 32 років (таблиця
2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл пацієнток за віком
Загальна кількість хворих
За віком
До 16 років
16-25 років
26-35 років
36-45 років
46-55 років
56-65 років
Старше 66 років
416
214
111
51
26
Відсоток
1,2
51,4
26,7
12,3
6,2
1,7
0,5
Матеріалом для бактеріологічного та мікологічного дослідження були зшкріби із
слизової оболонки вагіни. Зшкряби виконували стерильним спеціальним одноразовим
тампоном, одержаним із гуманітарної допомоги (США), й одночасно забирали
виділення із задньої стінки вагіни (заднього склепіння), а також із бокових
стінок вагіни [16,22,193]. Виділення із стінок вагін забирали стерильними
мірними пластмасовими піпетками одноразового використання, наданими
університету медичними закладами штату Юта (США) по лінії гуманітарної
допомоги.
Із одержаного матеріалу готовили мазки для прямої мікроскопії та цитологічного
дослідження, а також поміщали його у стерильний фізіологічний розчин із
розрахунку, щоб одержати розведення 1:5 або 1:10. Із матеріалу готовили мазки і
фарбували їх за методом Грама та за методом Гімзе – Романовського. При вивченні
мазків звертали увагу не тільки на наявність бактерій, дріжджоподібних грибів
або їх псевдоміцелія, а також на кількість лейкоцитів, епітеліоцитів та
найпростіших (Trichomonas vaginalis та ін.).
Ми вважаємо, що саме первинна мікроскопія мазків, взятих із стінок вагіни, має
високу діагностичну чутливість [10]. Первинна мікроскопія препаратів,
пофарбованих за Грамом, найбільш перспективний, надійний, інформативний та
достовірний метод як для діагностики, так і для вибору поживних середовищ для
подальшого проведення бактеріологічного або мікологічного методу дослідження.
Цей метод не поступається способу мікроскопії свіжих, нативних та нефарбованих
мікропрепаратів [38,218].
Для лабораторної діагностики трихомоніазу (вагініту, обумовленого T. vaginalis)
використовували мікроскопічне дослідження свіжого нативного (нерозведеного)
матеріалу та мікроскопічне дослідження забарвленого препарату за методом
Гімзе-Романовського або метиленовим синім [50,188].
Для визначення імунного статусу організму жінок, хворих на вагініт, у пацієнток
забрали кров із ліктьової вени вранці (8.00-11.00 годин) натще серце.
Імунний статус вивчали тільки у жінок віком 18-25 років. Контрольна група
складалася також із пацієнток 18-24 років. Інші групи не підлягали вивченню
імунного статусу, оскільки вікові особливості мають свої характеристики і
показники системи імунітету відрізняються залежно від віку.
У першу пробірку вносили цільну венозну кров у кількості 2-2,5 мл для
визначення концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), активності
системи комплементу та титру природних (нормальних) антитіл.
В іншу пробірку вміщували гепаринізовану венозну кров в об’ємі
3,0 мл. Для цього до 0,5 мл розведеного за інструкцією гепарину додавали хлорид
натрію, доводячи загальний об’єм до 10 мл. Після цього до 3 мл крові додавали 3
краплі розведеного гепарину.
2.2. Методи мікробіологічного обстеження
Виділення та ідентифікацію аеробних мікроорганізмів здійснювали на оптимальних
для кожного виду бактерій поживних середовищ при культивуванні в термостаті за
оптимальних температурних режимів.
Для виділення різних видів стафілокока посів матеріалу проводили на елективне
середовище – жовтково-молочно-сольовий агар (ЖМСА). Посіви поміщали в термостат
на 18-24 год при температурі 37°С. Після цього вивчали культуральні властивості
колоній, що виросли, а з них отримували чисті культури. Ідентифікацію чистих
культур проводили за морфологічними, тинкторіальними (фарбування за методом
Грама), культуральними властивостями, а також за основними ознаками
патогенності: продукція плазмокоагулази, гемолізинів щодо еритроцитів людини,
ферментації маніту в аеробних та анаеробних умовах, продукції ДНК-ази, РНК-ази.
В окремих
- Київ+380960830922