РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика матеріалу
Матеріалом дисертаційної роботи були хворі на первинний (ідіопатичний) ДА1ПлФС
(87 хворих - 162 випадки), які проходили обстеження та лікування на базі
Київської клінічної обласної лікарні № 1, Київської клінічної міської лікарні
№4 та Дорожньої клінічної лікарні ст. Київ №1 в період з 1982 по 2005 роки. В
роботі також використані матеріали кафедри, отримані шляхом рентгенографії стоп
56 здорових з ортопедичної точки зору людей (112 стоп). Первинним джерелом
інформації слугували історії хвороби і амбулаторні карти хворих з архівів
Київської клінічної обласної лікарні № 1, Київської клінічної міської лікарні
№4 та Дорожньої клінічної лікарні ст. Київ №1, а також рентгенологічний
матеріал із архіву кафедри травматології і ортопедії №2 НМАПО ім. П. Л.
Шупика.
Розподіл хворих за віком і статтю представлений в табл.2.1. Середній вік хворих
склав 44,7 років. Вік наймолодшого пацієнта був 22 роки, найстаршого - 66
років. Помітна перевага жінок - 54 (62,1 %) над чоловіками - 33 (37,9%), що
відповідає даним літератури. Найбільша кількість хворих (37,9%) представлена в
віковій групі 41-50 років, що також відповідає даним, що приводять більшість
авторів. Значна перевага осіб працездатного віку (95,4%) підтверджує
актуальність проблеми ДА1ПлФС.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком і статтю
Стать
Вік (роки)
21-30
31-40
41-50
51-60
61 і старші
Всього
Абс
Абс
Абс
Абс
Абс
Абс
Чол
10,3
12
13,8
11
12,7
1,1
33
37,9
Жін
8,0
12
13,8
21
24,1
11
12,7
3,5
54
62,1
Загалом
8,0
21
24,1
33
37,9
22
25,4
4,6
87
100,0
2.2. Клініко - рентгенологічні дослідження хворих на деформуючий артроз першого
плесно-фалангового суглоба
Всі хворі були обстежені клінічно згідно I-II етапу розробленого нами алгоритму
(табл.2.2).
Таблиця 2.2
Схема комплексної діагностики хворого на ДА1ПлФС
І етап
Збір інформації
Анамнез
Скарги
ІІ етап
Клінічне обстеження хворого
Загальний огляд
Визначення ходьби
Дослідження локального статусу (огляд, пальпація,
визначення обсягу рухів в 1ПлФС)
ІІІ етап
Інструментальне і лабораторне дослідження хворого
Рентгенографія стопи (пряма підошвова, бокова та бокова з визначеннямя
максимальної тильної флексії в 1ПлФС)
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз сечі
IV етап
Диференційна діагностика
До попередніх ІІІ етапів додаються:
Рентгенографія хребта та інших суглобів; діагностична пункція 1ПлФС (макро,
мікроскопія, посів синовіальної рідини); діагностична внутрішньошкірна проба
Манту, рентгенографія легень (туберкульозний остеоартрит); розгорнутий аналіз
крові, біохімія крові, імунограма (системні захворювання сполучної тканини);
аналіз сечі на вміст сечової кислоти (подагра); посів з уретри (хвороба
Рейтера); аналіз кала, колоноскопія (хвороба Крона); гістоморфологія складових
частин суглоба.
Після внесення в анкету (Додаток А) обов’язкових загальних даних (лікувальна
установа, в якому проводилось лікування хворого, № історії хвороби або
амбулаторної карти, № спостереження) і даних стосовно хворого (прізвище, ім’я,
по батькові, рік народження, вік, зріст, вага, адреса, професія, місце роботи),
починали дослідження з ретельного збору анамнезу та скарг хворого (I етап), які
мають дуже велике значення в плані диференційної діагностики захворювання.
Після цього переходили до безпосереднього обстеження хворого (IІ етап),
починаючи з його загального огляду.
Загальний огляд дозволяє скласти уяву стосовно тілобудови хворого. Далі вивчали
ходу хворого, просивши його пройти у взутті і босоніж 3-4 м в одну і іншу
сторони. При цьому звертали увагу на наявність кульгавості, яка зазвичай
виникає на пізніх стадіях захворювання. Також слідкували за осанкою хворого і
положенням заднього відділу стопи при ході. В окремих випадках оглядали взуття
хворого, з метою виявлення типових змін підошви взуття. Це дозволяло нам при
призначенні лікування правильно зорієнтувати хворого на необхідність
використання ортопедичних устілок.
Дослідження локального статусу хворого починали з визначення форми переднього
відділу стопи (єгипетська, квадратна, грецька) і огляду ділянки 1ПлФС. Звертали
увагу на наявність синовіту 1ПлФС на початковій стадії захворювання, що
дозволяло правильно обирати необхідну тактику лікування. З метою диференційної
діагностики звертали увагу на колір шкіри в ділянці 1ПлФС, наявність деформацій
в ділянці як самого 1ПлФС, так і в ділянці міжфалангового суглоба ВПС і 2-5
пальців стопи. Визначали наявність омозолілостей, їх локалізацію.
Після огляду локального статусу приступали до пальпації, яка відіграє також
важливу роль в диференційній діагностиці захворювання. За допомогою пальпації
визначали наявність і болючість деформацій в ділянці як 1ПлФС, так і суглобів
2-5 пальців стопи. Звертали увагу на наявність тих, чи інших деформацій,
типових для важливих в диференційному плані захворювань. Також клінічно
констатували наявність чи відсутність у хворого ознак поперечного роз
пластування або поздовжнього сплощення стопи.
Обсяг рухів в 1ПлФС на початку роботи здійснювали за допомогою кутовимірювача.
При цьому проксимальну браншу кутовимірювача притискали до медіальної поверхні
стопи по осі 1ПлК, а дистальну – по осі проксимальної фаланги ВПС, розташовуючи
шарнірний елемент кутовимірювача по центру суглоба. Після цього просили хворого
максимально зігнути пальці в бік тила стопи, фіксуюючи кутовий показник
активного тильного згинання. Для визначення пасивного