РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна методика та об’єкти дослідження
З урахуванням мети та поставлених задач було розроблено схему, яка включала два
напрямки досліджень: І – вивчення позаканальної проникності клітинних мембран
для катіонів та її впливу на електрофізіологічні властивості міокарда та ритм
серця; ІІ – дослідження здатності аміодарону та його комбінації з
мембранопротекторним засобом ритмокором і кардіопротекторним препаратом
триметазидином впливати на показники проникності клітинних мембран і електричну
активність серця.
Проведено експериментальні дослідження на 371 білих безпородних щурах, 111
морських свинках. Піддослідні тварини були різної статі, маса щурів складала
130-180 г, морських свинок – 370-750 г. Усі експериментальні процедури виконано
у відповідності з правилами гуманного поводження з лабораторними тваринами. До
проведення гострого досліду щурі та морські свинки були наркотизовані
етаміналом натрію з розрахунку 30-40 мг/кг в черевну порожнину, а після
експерименту евтаназія проводилась шляхом внутрішньовенного введення 10 %
розчину формаліну в смертельних дозах до виходу з наркозу. Тварини, які
використовувалися у дослідженнях, утримувалися в умовах експериментальної
клініки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова на
місцевих раціонах, при вільному доступі до води та кормів.
Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету ім.
М.І.Пирогова (протокол №2 від 20 жовтня 2005 р.) встановлено, що проведені
дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ
України №281 від 01.11.2000 р.
Дослідження проводилися з використанням експериментальних моделей аритмій
серця. Оцінку електричної активності та ритму серця піддослідних тварин під
впливом препаратів, які досліджувалися, проводили шляхом реєстрації
електрокардіограм. Запис ЕКГ здійснювали до та після внутрішньовенного введення
препаратів за допомогою електрокардіографа ЭК1Т-03М2 на швидкості 50 мм·с-1 з
фіксацією голкових електродів на кінцівках. Для реєстрації ЕКГ використовували
ІІ стандартне відведення.
Визначення проникності клітинних мембран та стану ПОЛ проводили при відтворенні
нової експериментальної мембранодеструктивної моделі аритмій серця, яка була
розроблена в сертифікованій науково-дослідній лабораторії ВНМУ ім. М.І.
Пирогова [49, 120].
У дослідженнях використовувалися такі лікарські засоби: аміодарон (фірма
„Sanofi-Synthelabo”, Франція), триметазидин (Предуктал, „Servier”, Франція),
ритмокор („ФарКоС”, Україна).
Згідно з програмою досліджень тварини були розподілені на групи у відповідності
до кількості методик та препаратів, що використовувалися. На першому етапі
тварини були розподілені на 2 групи: контрольна та група тварин, яким
відтворювали мембранодеструктивну модель аритмій серця (табл. 2.1). У тварин
визначали показники проникності клітинних мембран та стану ПОЛ, а саме:
осмотичну резистентність еритроцитів, проникність еритроцитарних мембран та
рівень малонового діальдегіду.
Для підтвердження впливу позаканальної проникності клітинних мембран на
електрофізіологічні характеристики міокарда та ритм серця, вивчали здатність
препаратів, які досліджувалися, та їх комбінацій змінювати показники
проникності, стану ПОЛ та ритму серця. Показники оцінювали на ініційованій
мембранодеструктивній моделі АС. Розподіл піддослідних тварин у групах
представлено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.1
Розподіл тварин на групи залежно від методик
Групи тварин
Показники
Всього
рівень малонового діальдегіду
проникність еритро-цитарних мембран
осмотична резистентність еритроцитів
Контроль (інтактні)
10
24
Відтворення мембранодеструктивної моделі аритмій серця
10
22
Таблиця 2.2
Розподіл тварин залежно від лабораторних показників та препаратів
Групи тварин та препаратів
Показники, які оцінювалися
Всього
рівень малонового діальдегіду
проникність еритроци-тарних мембран
осмотична резистентність еритроцитів
1 – контроль (ініціація мембранодеструктивної моделі аритмій серця)
10
22
2 – аміодарон, 10 мг
18
3 – аміодарон, 5 мг
18
4 – триметазидин, 50 мг
18
5 – ритмокор, 100 мг
21
6 – аміодарон, 5 мг + триметази-дин 50 мг
18
7 – аміодарон, 5 мг + ритмокор, 100 мг
19
На другому етапі досліджень оцінювали здатність окремих препаратів і їх
комбінацій усувати чи профілактувати порушення серцевого ритму на
експериментальних моделях аритмій серця з різним іонним патогенезом. Розподіл
тварин відповідно до кількості моделей АС та препаратів, що вводилися, наведено
у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл тварин залежно від експериментальних моделей аритмій серця та груп
препаратів
Групи тварин та препаратів
Експериментальні моделі аритмій серця
Всього
мембрано-деструктивна
хлорид-
кальцієва
хлорид-
барієва
строфантин-кофеїнова
аконітинова
строфантинова
1 – контроль
10
10
10
10
10
10
60
2 – аміодарон, 10 мг
47
3 – аміодарон, 5 мг
44
4 – триметазидин, 50 мг
40
5 – ритмокор, 100 мг
39
6 – аміодарон, 5 мг + триметазидин 50 мг
46
7 – аміодарон, 5 мг + ритмокор, 100 мг
48
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Методи оцінки проникності клітинних мембран.
Проникність клітинних мембран оцінювали шляхом визначення осмотичної
резистентності еритроцитів [66] та проникності еритроци-тарних мембран [63].
Проникність еритроцитарних мембран та осмотична резистентність еритроцитів є
показниками оцінки стану мембран в ц
- Київ+380960830922