РОЗДІЛ 2
ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАСЕЙНУ ДЕСНИ
Десна – велика рівнинна ріка, відноситься, згідно гідробіологічної класифікації
В.І. Жадіна, до Волзько-Дніпровського (рівнинного) типу, дніпровського класу
[57]. На сучасному етапі це єдина на території України велика незарегульована
ріка з практично непорушеною річковою долиною.
Опису географічного положення р. Десни, її гідрографії, гідрохімії, гідрології,
клімату присвячено численні роботи [2, 22–27, 32, 35, 73, 74, 76, 82, 98, 139,
140, 150, 156, 158 та ін.].
Десна – найбільша за довжиною і друга за водністю (після р. Прип'яті)
лівобережна притока Дніпра і відноситься до категорії великих річок [28]. Це
типова рівнинна річка, має звивистий характер і добре розвинену долину з
широкою заплавою. Свій початок р. Десна бере на Смоленській височині з боліт,
що розташовані в 9 км на північний схід від м. Єльні поблизу с. Проніно
Смоленської області на висоті 238 м над рівнем моря (рис. 2.1). Тече вона
переважно з північного сходу на південний захід в межах Смоленської і Брянської
областей (Російська Федерація) та Чернігівської і Київської областей (Україна).
Впадає в р. Дніпро на 920 км від гирла, за 10 км вище м. Києва на висоті 92 м
над рівнем моря. Довжина річки від верхів’я до гирла складає 1130 км, площа
водозбору 88,90 тис. км2, загальний похил – 146 м. По території Російської
Федерації протікає на відстані 525 км, а її площа басейну 55,08 тис. км2. В
межах України Десна тече від с. Мурав’ї до гирла і має довжину 605 км. Площа
української частини водозбору дорівнює 33,82 тис. км2, або 38% загальної (табл.
2.1). На цій ділянці Десна приймає води 31-ї притоки довжиною понад 10 км.
Основними притоками р. Десни є лівобережні – річки Судость (543-й км до гирла
основного русла), Івотка (504-й км), Шостка (491-й км), Сейм (352-й км), Доч
(325-й км), Остер (82-км); правобережні – річки Убідь (362-й км), Мена (303-й
км), Снов (223-й км), Стрижень (205-й км), Білоус (187-й км).
Рис. 2.1. Карта-схема басейну р. Десни.
Густота річкової сітки р. Десни складає 0,24 км/км2, Сейму – 0,23 км/км2, Снову
– 0,29 км/км2, Остра – 0,24 км/км2. Всього в басейні Десни налічується 1328
середніх і малих річок [26, 98, 140].
Геоморфологія долини р. Десни подібна геоморфології долини Дніпра [112].
Підстилаючі породи долини складені переважно піщано-глинистими і
мергельно-крейдяними відкладами третинного періодів, що часто в долині річки
виходять на денну поверхню.
Таблиця 2.1
Площа водозбору і довжина р. Десни та основних її приток [23]
Річки
Площа водозбору
на території України/ загалом, м2
Довжина
на території України/ загалом, км
Десна
33820/88900
605/1130
Судость
189/3200
18/208
Шостка
412
57
Сейм
7400/27500
228/748
Снов
5380/8700
200/253
Остер
2950
199
Заплавна тераса у вигляді суцільної смуги з’являється приблизно біля м.
Брянська. У верхній течії Десни фрагменти заплави зустрічаються лише подекуди
на окремих ділянках.
На північ від м. Новгород-Сіверського р. Десна має три добре виявлені тераси. В
районі м. Чернігова є заплавна і надзаплавна тераси, а третя тераса спільна з
Дніпром.
Заплавна тераса р. Десни досить широка (біля м. Чернігова вона досягає 12 км),
складена переважно з пісків, іноді глинистих пісків і суглинків. Вона
поділяється на прируслову, центральну і притерасну зони.
Прируслова частина заплави висока, піщана, подекуди хвиляста внаслідок
нагромадження дюнних пісків. Центральна частина заплави має плоску поверхню;
тут налічуються численні заплавні озера і болота, великі площі зайняті луками з
розкиданими по них групами осокорів, береста, поодинокими дубами і вербами.
Друга, надзаплавна тераса наскрізна і складена пісками та глинистими пісками;
вона піднімається над рівнем річки на 10–16 м. Рельєф тераси складний, типовий
для піщаних територій. Виразно виявлені гривки, блюдцеподібні зниження, в яких
лежать часто заболочені мілкі озерця. На південь друга тераса зливається з
поліською алювіальною долиною Дніпра.
Третя тераса піднімається над рівнем річки на 20–30 м.
Найголовніші притоки мають таку ж будову долини, як і долина Десни.
Заплава річки на всьому протязі заболочена. Від с. Камінь (сучасна
транскордонна ділянка) до м. Короп заплава переважно лівобережна, далі до м.
Чернігова, вона здебільшого двостороння, лучна, завширшки 8–10 км нижче
впадіння р. Сейму середня ширина її становить 5–6 км. Від м. Чернігова до гирла
ширина заплави змінюється від 3 до 9,5 км при середньому значенні 4–5 км. На
всьому протязі від верхів’я до гирла заплава значною мірою порізана річищами та
озерами. Рослинний покрив заплави представлено в основному лучними та болотними
угрупованнями [66], а також невеликими масивами заплавних лісів і чагарників,
що подекуди тут збереглися.
В заплаві середньої та нижньої Десни знаходиться велика кількість водойм, серед
яких переважають руслові, ізольовані від русла в меженний період. Всі
придаткові водойми Десни можна розділити на два типи:
Водойми, що постійно зв’язані з корінною річкою – рукави, протоки, затоки,
затони тощо.
Заплавні водойми, що зв’язані з основною річкою тільки під час паводків. До
цього типу відносяться озера, болота, стариці, позаруслові ставки тощо.
Рукави та протоки утворилися при поділі русла на дві або більше частин при
виникненні на шляху русла намивних островів або інших перепон, а затони із
проток, коли в їх верхній частині відкладалися насипи, а єдність з річкою
відбувалася тільки через нижню ділянку протоки. На відміну від заплави Дніпра,
в заплаві Десни водойми придаткової системи (рукави, затони) зустрічаються
досить рідко. Рукави вперше виявлені нижче впадіння Остра, тобто практично в
гирловій
- Київ+380960830922