РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЯЄЦЬ
2.1. Динаміка попиту та пропозиції яєць на ринку України
Птахівництво як одна з високоефективних галузей тваринництва дає змогу у
найбільш стислі строки наповнити ринок цінними харчовими продуктами. В Україні
станом на 1 січня 2006 року налічувало понад 600 підприємств, що
спеціалізуються на виробництві м'яса птиці та яєць.
Характерною рисою останніх років є продовження процесу монополізації ринку в
умовах високої конкуренції. Нині на ринку працюють більше десятка великих
птахівницьких комплексів, які нарощують обсяги виробництва яєць: АТОВ „Южний
Холдінг” (Автономна Республіка Крим), ПВФ „Агроцентр” (Дніпропетровська
область), ЗАТ „Березанська птахофабрика” (Київська область), ВАТ „Птахофабрика
„Київська” (Київська область), ВАТ „Птахофабрика „Україна” (Київська область),
СТОВ „Комінтернівська птахофабрика” (Одеська область), ВАТ „Отрадівська”
(Одеська область), ЗАТ „Полтавська птахофабрика” (Полтавська область), ВАТ
„Птахофабрика „Тернопільська” (Тернопільська область), ВАТ „Птахофабрика „Перше
травня” (Черкаська область), ВАТ ППР „Придніпровський” (Херсонська область).
Невелика частка ринку на регіональному рівні належить невеликим птахофабрикам.
Сприятливі умови України для розвитку зернового господарства й комбікормової
промисловості забезпечують розвиток індустріального птахівництва. Слід
відзначити, що Україна мала досить розвинене птахівництво і серед країн з
чисельністю понад 50 млн осіб за споживанням яєць і м’яса птиці посідала
відповідно 3-є і 6-е місця. Проте економічна криза, що охопила всі галузі
тваринництва на початку 90-х років XX ст., негативно позначилась на
птахівництві, де спостерігалася найбільша концентрація виробництва та було
впроваджено промислову технологію на великих птахофабриках.
З метою захисту виробників птахівничої продукції України у квітні 2003 року
було створено Союз птахівників України, який об’єднав найбільших виробників
м'яса птиці та яєць. Підприємства, що увійшли в цю організацію, за обсягами
виробництва займають близько 70% українського ринку. У Союз увійшли близько 200
підприємств галузі, що спеціалізуються на вирощуванні, виробництві та переробці
птиці, виробництві й переробці яєць, 60 з яких є його засновниками.
Формування та функціонування ринку яєць базується на таких категоріях ринку, як
попит і пропозиція, остання залежить, насамперед, від поголів’я, продуктивності
птиці, якості та ціни продукції. За даними Держкомстату України на початок 2006
року в господарствах усіх категорій поголів’я птиці порівняно з 1991 р.
зменшилося на 33,8 відсотка. У сільськогосподарських підприємствах поголів’я
птиці за цей період зменшилось на 50,6 %, у господарствах населення – лише на
14,0 відсотків (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Динаміка поголів’я птиці всіх видів по категоріях господарств
(на початок року, млн гол.)
Особливий інтерес становить аналіз темпів зміни поголів’я птиці по категоріях
господарств України за період з 1991 по 2006 р. (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Темпи зміни поголів’я птиці всіх видів по категоріях господарств України, % *
Роки
Усі категорії
господарств
Сільськогосподарські підприємства
Господарства
населення
1 січня 1991 року = 100
1992
98,8
96,2
101,8
1993
87,2
78,8
97,1
1994
77,4
63,6
93,7
1995
67,0
48,8
88,4
1996
60,8
40,7
84,6
1997
52,6
25,8
84,1
1998
50,1
22,8
82,2
1999
52,6
23,4
86,9
2000
51,2
20,9
86,8
2001
50,3
19,1
86,9
2002
55,6
26,4
89,8
2003
59,9
31,4
93,5
2004
57,9
31,8
88,5
2005
62,6
37,7
91,8
2006
66,2
49,4
86,0
До 1 січня попереднього року
1992
98,8
96,2
101,8
1993
88,3
81,9
95,4
1994
88,8
80,7
96,5
1995
86,6
76,7
94,4
1996
90,8
83,4
95,7
1997
86,4
63,5
99,4
1998
95,3
88,3
97,8
1999
105,0
102,6
105,7
2000
97,4
89,5
99,9
2001
98,1
91,1
100,1
2002
110,6
138,7
103,3
2003
107,8
118,6
104,0
2004
96,6
101,3
94,7
2005
108,2
118,6
94,7
2006
106,6
129,9
95,1
* Дані Держкомстату України.
Як випливає з даних таблиці, найбільше зниження поголів’я птиці по всіх
категоріях господарств порівняно з 1991 р. спостерігалося відповідно у 1998 та
2001 рр. (50,1 – 50,3 %). При цьому катастрофічний спад поголів’я відбувся в
сільськогосподарських підприємствах, чисельність якого скоротилася тут у
2000-2001 рр. у п’ять разів, тоді як у господарствах населення максимальне
скорочення спостерігалося в 1998 р. – на 17,8 відсотків. Отже, у 1991-2006 рр.
птахівництво господарств населення відігравало стабілізуючу роль. Це
пояснюється тим, що у кризовій ситуації найбільшої руйнівної сили зазнають
високоспеціалізовані господарства, якими були птахофабрики. Водночас
багатогалузеві дрібнотоварні господарства більш стійкі та гнучкі у кризових
умовах.
Однак аналіз данних таблиці за 1996-2004 рр. свідчить про зародження позитивних
тенденцій, які проявилися в тому, що з 2002 р. намітилося стабільне зростання
поголів’я птиці в сільськогосподарських підприємствах, що значно випереджає
темпи зростання в господарствах населення.
Аналіз структури чисельності поголів’я птиці по категоріях господарств в
областях України свідчить, що у 2006 р. найбільша частка по
сільськогосподарським підприємствам належить господарствам Автономної
Республіки Крим (62,7 %), Київської (83,4 %), Дніпропетровської (60,0 %),
Луганської (57,0 %), Донецької (51,8 %) областей (табл. 2.2). Це пояснюється
тим, що, як зазначалося, в цих областях працюють великі птахівничі комплекси.
Характерно, що найбільшу частку
- Київ+380960830922