РОЗДІЛ 2
ОБґЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика груп спостереження
Всього для дослідження стану вегетативної нервової системи була залучена 121
дитина віком від 5 до 15 років. Дослідження вегетативного статусу: клінічні,
лабораторні та функціональні методи обстеження дітей з бронхіальною астмою
виконувались нами в період ремісії захворювання, під час проведення
реабілітаційних заходів в умовах алергологічного та педіатричного відділень
дитячої міської клінічної лікарні № 5 міста Дніпропетровська.
Респіраторно-асимптомні діти були обстежені нами під час санаторно-оздоровчого
перебування в педіатричному відділенні дитячої міської клінічної лікарні №5, де
вони проводили свій канікулярний період.
Клінічні огляди та функціональні методи обстеження дітей після проведення курсу
коригуючої терапії в більшості випадків проводились амбулаторно, в умовах
відділення функціональної діагностики та рентгенологічного відділення дитячої
міської клінічної лікарні №5.
Постановка дітям діагнозу бронхіальної астми здійснювалась за діагностичними
критеріями, передбаченими класифікацією неспецифічних захворювань органів
дихання у дітей згідно з наказом МОЗ України №499 від 28.10.03 та за даними
проекту розширеного Протоколу діагностики і лікування бронхіальної астми у
дітей.
2.1.1.Характеристика групи дітей, хворих на бронхіальну астму
Діагноз бронхіальної астми встановлювався хворим, у яких періодично виникали
напади типової для бронхіальної астми клінічно вираженої бронхообструкції, і у
яких можна було засвідчити їх реальність. Діагноз бронхіальної астми
встановлювався у всіх випадках скарг пацієнтів та їх батьків на періодично
виникаючі труднощі в диханні за умов підтвердження цих даних появою характерних
клінічних проявів під час перебування дитини в стаціонарі. Крім того, діагноз
бронхіальної астми встановлювався також за програмою ISAAC.
Відповідно до чинної класифікації найбільш поширених неспецифічних
бронхолегеневих захворювань у дітей [1] при постановці діагнозу бронхіальної
астми нами виділялась алергічна, неалергічна та змішана її форми, інтермітуючий
та персистуючий варіанти, легкий, середньої тяжкості та тяжкий перебіг
захворювання.
Група хворих на бронхіальну астму складався з 71 хлопчика та 30 дівчаток віком
від 5 до 15 років. Віковий склад дітей наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Віковий склад хворих на бронхіальну астму
Показники
Вікові коридори (в роках)
Всього:
5-7
8-11
12-15
Кількість хворих (n)
32
29
40
101
Відносна кількість (%)
31,68
28,71
39,60
100
Відношення хлопці/дівчата
18/14
19/10
34/6
71/30
Обстеження хворих на астму дітей в умовах алергологічного відділення стаціонару
включало огляди педіатра, пульмонолога, отоларинголога, невролога, детальний
збір інформації анамнезу захворювання, анамнезу життя і особливостей сімейного
анамнезу, проведення лабораторних досліджень (загальний аналіз крові,
імунологічний аналіз крові, аналіз сечі, кал на гельмінти), опитування за
Вейном, дослідження добових ритмів бронхіальної прохідності, проведення
зональної комп’ютерної термографії, електроенцефалографії та
реоенцефалографії.
Серед дітей з бронхіальною астмою легкий перебіг захворювання діагностовано у
59 пацієнтів, перебіг середньої тяжкості – у 37, тяжкий – у 5 дітей.
При вивченні особливостей анамнезу життя цих хворих встановлено, що проблеми
перинатального періоду в цілому, в числі яких також гіпоксія, недоношеність,
гіпотрофія, видавлювання плода, витягування його за сідниці супроводжували
ранній анамнез у 72 (71,3%) хворої на астму дитини, що співпадає з відомою
інформацією про їх частоту у таких хворих, отриманою іншими дослідниками
[172].
Для діагностики найбільш характерних змін з боку вегетативної нервової системи
та визначення вегетативних дисфункцій нами обрано період ремісії. Ми вважали,
що саме в період ремісії захворювання різні постійно існуючі ланки патогенезу,
зокрема і невральна регуляція, перебувають тривалий час в найбільш
збалансованому стані, можуть бути об’єктивно вивчені з позиції відображення
свого впливу на перебіг захворювання.
Період ремісії захворювання характеризувався найкращим для кожної дитини
самопочуттям і мінімальними клінічними та функціональними змінами з боку
дихальної системи. При легкому перебігу бронхіальної астми діти нічим не
відрізнялись від здорових одноліток і переважна більшість з них вела звичайне
життя. В цей період у дітей не виникало скарг на стан здоров’я, а при
обстеженні не реєструвалось патологічних змін з боку бронхолегеневої системи –
при перкусії та аускультації на всьому протязі виявлялись легеневий звук та
везикулярне дихання, лише у частини дітей виникали скарги, які характеризували
порушення з боку вегетативної нервової системи, підтверджені за допомогою
опитувальника Вейна, ЕЕГ, РЕГ, ЗКТТ, добових ритмів бронхіальної прохідності. У
хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості період ремісії характеризувався
відсутністю скарг, везикулярним диханням, легкою деформацією грудної клітини у
вигляді вже помітного збільшення переднє-заднього розміру та більш
горизонтального розташування ребер. В більшості випадків у хворих на
бронхіальну астму середньої тяжкості в період ремісії реєструвались скарги,
пов’язані з вегетативними дисфункціями. У всіх дітей з тяжким перебігом
бронхіальної астми період ремісії характеризувався жорстким диханням,
тимпанітом, існуванням акценту 2-го тону над легеневою артерією, появою сухих
дифузних хрипів у відповідь на гіпервентиляцію чи фізичні навантаження, більш
вираженою деформацією грудної клітини. Рез
- Київ+380960830922