РОЗДІЛ 2.
ПОЛІТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА У КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ДО Європейського
Союзу
Основна гіпотеза нашого дослідження полягає в тім, що для здійснення цілей
реальної інтеграції до Європейського Союзу політика інформаційного суспільства
країн-кандидатів (Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської
Республіки та Чеської Республіки) повинна відповідати політиці Співтовариства в
цій сфері, а, значить, й детермінуватись значним і, можливо, визначальним її
впливом в процесі євроінтеграції. Підтвердженням чи спростуванням даної
гіпотези, на думку автора, можуть стати результати дослідження напрямків
їхнього співробітництва з Європейським Союзом у сфері інформаційного
суспільства, а також особливостей формування стратегії, цілей, завдань та
механізмів реалізації цієї політики країн в умовах підготовки до вступу в ЄС.
Для цього доцільно, з нашого погляду, розглядати стратегії інформаційного
суспільства досліджуваних країн як системи, що знаходяться в певному
міжнародному середовищі, яке впливає на її формування. Середовище слід
дослідити, починаючи з глобального рівня для з’ясування систем вищого порядку,
що можуть здійснювати вплив на зазначені системи (через надання підтримки чи
певні вимоги до них). Зокрема, на цьому етапі за допомогою методу дослідження
міжнародних політичних документів щодо розвитку інформаційного суспільства,
історичного методу а також методу сценаріїв потрібно розглянути ситуацію з
розвитком стратегії інформаційного суспільства на глобальному та європейському
регіональному рівнях. Це дасть змогу охарактеризувати особливості міжнародного
діалогу щодо розвитку глобального інформаційного суспільства та визначити
особливості формування і зміст європейської політики. Крім того уможливить на
наступному етапі, за допомогою процедури декомпозиції зафіксованої проблемної
ситуації з розвитком політики інформаційного суспільства, здійснити її
структуризацію і представлення у вигляді багатоешелонованої ієрархічної
міжнародної системи формування політики, яка складається з відносно незалежних
підсистем (стратегій різного рівня), що взаємодіють між собою. Це дасть
можливість виявити найбільш суттєві зв’язки у взаємодії систем, що
безпосередньо містять нашу проблему, з іншими системами, які впливають на них.
Наступним етапом є аналіз і фіксація проблеми відповідно на регіональному і
національному рівнях. Тобто, за допомогою вивчення програмних та інших
документів, здійснюється дослідження міжнародних зв’язків у сфері
інформаційного суспільства в умовах інтеграційного процесу між зазначеними
країнами і Співтовариством. В результаті чого, за допомогою морфологічного
підходу, будується модель структури зв’язків сторін. На цьому етапі аналіз
доповнюється також дослідженням особливостей формування стратегій
інформаційного суспільства розглядуваних країн. А використання процедури
декомпозиції цілей і методу „дерева цілей” дають змогу проаналізувати їхні цілі
і завдання, які, будучи представленими у вигляді деревовидних структурних
моделей, допоможуть зняти невизначеність щодо змісту політики і слугуватимуть
основою для виявлення конкретних зв’язків зі стратегією ЄС. Далі за допомогою
використання двомірної матричної форми представлення й аналізу інформації ми
перебудуємо структурні моделі у матричну структуру для представлення й аналізу
систем різних ешелонів та їхніх структур з метою виявлення взаємозв’язків. Це
дасть можливість зіставити стратегічні завдання країн-кандидатів і
Європейського Союзу та зробити висновки про їх відповідність.
Отже, в цьому розділі з’ясовуються особливості формування та зміст глобальної і
європейської стратегій розвитку інформаційного суспільства, а також напрямки
міжнародного співробітництва Європейського Союзу в цій сфері; визначаються
напрямки міжнародного співробітництва країн-кандидатів з Європейським Союзом в
сфері інформаційного суспільства в умовах європейської інтеграції;
встановлюються основні суб’єкти політики інформаційного суспільства та
особливості формування її стратегій в Республіці Польща, Словацькій Республіці,
Угорській Республіці та Чеській Республіці; визначаються стратегічні цілі,
завдання та механізми імплементації політики зазначених країн, їх відповідність
стратегії ЄС.
2.1. Глобальний та європейський виміри політики інформаційного суспільства
2.1.1. Міжнародна політика в сфері інформаційного суспільства
Початок потужної хвилі міжнародного інтересу політичних кіл до проблематики
інформаційного суспільства був покладений висуненням Сполученими Штатами
Америки ініціативи щодо створення „Національної інформаційної інфраструктури” з
метою посилення економічного розвитку країни, яка була офіційно проголошена 23
лютого 1993 року в Меморандумі У.Дж. Клінтона і А. Гора „Технологія
економічного зростання Америки. Новий напрямок, який має бути створений”
(наступного року на конференції Міжнародного Телекомунікаційного Союзу мова
йшла вже про створення „Глобальної інформаційної інфраструктури”) [133]. Також
прислужилася цьому концепція Європейського Союзу „інформаційне суспільство”,
яка була започаткована у доповіді Європейської Комісії „Європа і глобальне
інформаційне суспільство. Рекомендації для Європейської Ради” від 26 травня
1994 року [134].
Під час багатьох міжнародних зустрічей розвинуті країни і країни, які
розвиваються, дійшли спільної думки, що глобальну інформаційну мережу треба
засновувати на п’яти фундаментальних принципах: приватні інвестиції,
конкуренція, гнучке регулювання, відкритий доступ і єдине обслуговування. Ці
принципи були
- Київ+380960830922