РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ТА АНТРОПОГЕННИХ УМОВ З ТОЧКИ ЗОРУ ПРОЯВУ
ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЗЕМЕЛЬ
В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ
2.1. Природні умови та основні чинники деградації земельних ресурсів
Територія Житомирської області знаходиться в двох фізико-географічних зонах –
зоні змішаних лісів і Лісостеповій (перша з яких співпадає з Поліською,
Правобережною природно-сільськогосподарською зоною, а друга – з Правобережною
Лісостеповою), межа між якими проходить по лінії
Миропіль-Чуднів-Житомир-Корнин.
Ці частини області відрізняються особливостями кліматичних умов, рельєфу,
частково географічної будови, характером рослинності, ґрунтоутворюючих порід і
ґрунтового покрову.
В обох зонах значного поширення набули процеси ерозії (водної та вітрової).
Багатовікове використання ґрунтів, переважно без врахування ерозійних процесів,
привело до значного змиву і видування ґрунтів, утворення вимоїн, ярів,
горбистого рельєфу, наносів піску на днищах балок і заплавах рік, замулювання
ставків, великих водоймищ і рік тощо.
Водноерозійні процеси в Житомирській області найбільшого поширення набули в
південній (лісостеповій) частині (на відрогах Волино-Подільської височини), яка
займає біля 19% від загальної її площі. Основним рельєфоутворюючим фактором тут
є ерозійно-акумулятивна діяльність поверхневих вод. Ця територія розчленована
помірною і добре розвиненою балково-гідрографічною сіткою басейну ріки Дніпра
(коефіцієнт розчленованості досягає 1,5-2,7 км/км2).
Клімат області помірно-континентальний. В умовах атмосферної циркуляції
територія області знаходиться в зоні домінування атлантичного повітряного
впливу. Зимою відбувається головним чином процес переносу атлантичного повітря,
а влітку - трансформація атлантичного повітря в континентальне. Вплив
атмосферного повітря часто супроводжується циклонічною діяльністю. В холодний
період нараховується до 30-40 проходячих циклонів, в теплий 12-15.
Середньорічна багаторічна температура повітря складає 6,40С. Із кліматичних
показників найбільшого значення для проявлення водоерозійних процесів мають
опади, кількість яких по місяцях розподіляється нерівномірно. Найбільша їх
кількість випадає навесні і влітку (за вегетаційний період 350-370 мм ) (в
табл. 2.1).
За даними Житомирської гідрометеостанції на території області в більшості років
сума опадів перевищує кількість вологи, що випаровується. Це свідчить про її
позитивний баланс в ґрунті.
Характерним для області є літні зливи і грози, які активізують ерозійні
процеси. За рік буває в середньому 25-29 днів з грозами, які супроводжуються
зливами. Найбільша кількість їх припадає на червень і липень ( в середньому 6-7
днів на місяць). Протягом року спостерігається в середньому 2 дні з градом,
причому найчастіше у травні та червні. Найбільша добова кількість опадів
складає в Новоград-Волинському –114 мм, Олевську-130 мм, Житомирі –94 мм,
Овручі-118 мм [2]. Велика кількість опадів у червні-липні в окремі роки має
негативне значення для сільськогосподарського виробництва (загибель с.-г.
культур, посилення процесів водної ерозії). Середня висота снігового покрову
становить 13-17 см (середні запаси води в снігу коливається від 37 до 43 мм).
Слід відмітити, що незважаючи на те, що в Поліській зоні опадів випадає більше,
ніж в Лісостеповій, ерозія ґрунтів там проявляється в значно меншій степені.
Однак це явище вже зв’язане з протидією ерозії лісової рослинності, меншим
ступенем розораності та розчленування території.
Таблиця 2.1
Середні багаторічні суми опадів, мм
Метеостанція
М і с я ц і
Середньорічна
II
III
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
Житомир
27
25
29
40
55
70
81
64
53
40
40
33
557
Овруч
20
24
31
43
65
78
90
65
56
43
35
27
568
Таблиця 2.2
Число днів з сильним вітром /? 15 м/сек.
Метеостанція
М і с я ц і
За рік
II
III
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
Овруч
0,4
0,3
0,4
0,2
0,3
0,2
0,4
Коростень
0,2
0,3
0,3
0,5
0,5
0,2
Нов. Волинський
0,4
0,2
0,5
0,5
0,5
0,2
Коростишів
0,4
0,4
17
Примітка.
Таблиці сформовані за даними агрокліматичного довідника по Житомирській області
Велику роль в розвитку ерозійних процесів (особливо Лісостепової зони області)
має обставина, що значна кількість рідких опадів поступає весною і раннім літом
при відсутності рослинного покриву. Крім того, інтенсивність ерозії в цей час
велика із-за того, що ґрунти під слаборозвиненим рослинним покривом не
скріплені кореневими системами рослин.
До негативних явищ, що спричиняють активізацію вітрової ерозії, належать пилові
бурі. Число днів з пиловими бурями на території області (при швидкості вітру
11-16 м/сек ) складає 1 день в рік при подовженості її 1,0-2,0 години (6), а
число днів з сильним вітром ( по даним Житомирської метеостанції) досягає 7-17
(в табл. 2.2).
В основі геологічної будови області лежать гірські породи докембрійського віку,
які представлені гранітами, гнейсами, лабрадоритами і кварцитами Українського
кристалічного щита. Вони залягають неглибоко і вкриті незначною товщею осадових
порід. Нерідко кристалічні породи виходять на денну поверхню. Найчастіше вони
відслонюються в долинах річок Уборті, Ірші, Случі, Тетерева, Роставиці. На
вододільних просторах кристалічні породи виходять на денну поверхню в
Нов.-Волинському, Ємільчинському, Вол.-Волинському та Коростенському районах
області, беручи участь у будові рельєфу, впливаючи на глибину підґрунтових вод,
зумовлюючи характер річкових долин та ґрунтів (за податливістю до розмиву
пов