Розділ 2
Експериментальна методика навчання учнів декоративного розпису на заняттях з
художньої праці і образотворчого мистецтва в основній школі учнів 5-9 класів
2.1 Рівні навчальних досягнень з декоративного розпису в учнів 5-9 класів на
констатуючому етапі експерименту
Після аналізу емпіричного досвіду навчання основних видів декоративного розпису
постає можливість залучення саме учнів середнього шкільного віку до занять цим
складним і водночас цікавим видом декоративно-прикладного мистецтва, який
поєднує в собі велике різноманіття трудових операцій і можливість творчого
самовираження. Було проведено констатуючий експеримент в загальноосвітній школі
№1 м. Богуслава, ліцеї «Дизайн –освіта» ім. П.Чубинського м. Бориспіль,
загальноосвітній школі №3 м. Ірпінь. Всього констатуючим експериментом було
охоплено 517 учнів. Ставилася мета: розробити діагностику навчальних дисциплін
з декоративного розпису, з’ясувати рівні і потенційні можливості оволодіння
декоративним розписом учнями 5, 6-7, 8-9 класів.
Завдання констатуючого експерименту:
Встановити складність декоративного розпису для навчання в 5-9 класах.
Виявити можливість оволодіння різними видами розпису учнями середніх класів.
З’ясувати значення декоративного розпису в розвиваючому, навчальному, виховному
та профорієнтаційному аспектах.
Задля вирішення цього питання ми звернулися до праць педагогів і психологів,
які займалися проблемами виховання дітей різного шкільного віку. Зокрема,
психологічні аспекти розглядали Б.Ананьєв [3], Л.Виготський [64], І.Кон [130],
В.Крутицький [137], О.Мудрик [173].
Важливим моментом у роботі учнів при самостійному створенні рисунка є
можливість відтворення силуетів предметів за допомогою контурної лінії. На роль
контуру як найпершого носія форми предмета вказував ще І.Сєченов. Психологи
Б.Ананьєв, Б.Ломов та інші провели спостереження і з'ясували, яким чином саме
визначення абрисів предметів за допомогою їх переривного руху ставало однією з
умов поєднання окремих якостей в єдиний образ. Вони, зокрема, вивчали криві,
які стосуються якості руху: напруженого, повільного, швидкого, спокійного,
схвильованого, упорядкованого, хаотичного, який зростає або послаблюється [225,
с.3]. Отже, від спроможності учня розрізняти і сприймати речі за виразністю
контурної лінії залежить розвиток його художнього смаку, здібностей до
абстрактного мислення, яке включає в себе розумові операції (аналіз і синтез).
Більшість вчених дають докладну характеристику віковій специфіці декоративного
розпису. Так у молодшому шкільному віці з’являється зацікавленість виробами,
матеріалами, обладнанням; учнів приваблює художня праця, пов’язана з ігровою
дизайнерською і технічної творчістю. Але дослідники також зазначають, що
фізичні сили дітей цього віку ще малі, і вони не вміють їх розрахувати, а тому
часто перевтомлюються [257, с. 160].
У дітей середнього шкільного віку 11-15 років, коли період фізичного розвитку
ще не завершився, але вже стабілізувалася фізична, моральна й духовна зрілість,
з’являється здатність використати проектно-технологічний підхід до навчання
декоративному розпису.
І.Кон вказує, що цей віковий період обумовлює й визначає специфіку навчання і
трудової діяльності учнів, у яких з’являються, крім того, підвищені вимоги до
розумової активності та самостійності [130] і активізуються надійні розумові
якості, котрі підлітки і юнаки застосовують вибірково до тих сфер діяльності,
котрі для них найбільш значимі та цікаві. Т.Буторина [10] Т.Мальковська [158],
вважають, що зміни, які відбуваються в організмі в цей віковий період (від 11
до 15 років), створюють сприятливі передумови для включення учнів у тематичну,
організовану на більш високому рівні навчальну і художньо-трудову діяльність.
Отже, рівні володіння технікою декоративного розпису залежить від вибіркового
ставлення учнів до тих чи інших видів розпису. Щоб виявити реальний творчий
потенціал особистості, треба спочатку виділити сферу її інтересів, якими вона
максимально розкриє свої здібності, і формувати задачу з нахилом на ці
здібності. Щоб зацікавити всіх учнів декоративним розписом, треба
систематизувати всі його види в єдиному змісті програми. Тоді творчі групи
учнів зможуть зосередитися навколо настінного розпису, батику, розпису по
дереву або металу, декоративного малювання на папері, розпису яєць тощо. У
будь-якому профілі професійної діяльності, який згодом оберуть учні основної
школи, може знайтися місце для художнього розпису. Так учні, схильні до
професій реалістичного типу (людина-природа, людина-техніка), можуть обрати
розпис по дереву і металу. Інші групи учнів з природними нахилами до професій
соціального спрямування (сфера обслуговування, людина-людина) швидше за все
виберуть батик, якщо ним прикрашатимуть елементи одягу. Настінний розпис,
писанкарство оберуть учні, зорієнтовані на художні професії. Кольори-сигнали,
кольори-знаки, які мають функціональне призначення, зацікавлять групу учнів,
зорієнтованих на інтелектуальному типі професій (людина-знакові системи).
Учнів середніх класів уже не задовольняє одноманітна робота, яка не має
змістовного навантаження і елементів творчої діяльності. Психолог Н.Левитов,
який займався вивченням особливостей характеру дітей різного віку,
підкреслював, що інтереси учнів середнього шкільного віку характеризуються вже
достатньою виразністю і тривалістю, вони усвідомлені і глибоко пов’язані з
особливостями підлітка, з його вибірковим відношенням до різноманітних видів
діяльності [143].
Отже, впровадження декоративного розпису в процес художньої праці (етнодизайну)
і образотворчого мистецтва учнів середніх класів відповідає тим вимогам, які
в
- Київ+380960830922