РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ БІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
2.1. Структурування навчального матеріалу з біології як умова узагальнення і систематизації знань школярів
2.1.1. Структурування навчального матеріалу з біології на курсовому та тематичному рівнях. Для дисертаційного дослідження нами обрані курси біології 7-9-го класів тому, що тут формуються знання про тваринний світ та організм людини. Як свідчить практика навчання, цей біологічний матеріал представляє найбільший інтерес в учнів. По-друге, вказані курси мають схожу структурно-логічну будову і розгалуджені внутріпредметні та міжпредметні зв'язки. По-третє, обрана вікова группа характеризується різнорідністю пізнавальних можливостей учнів. Так, в межах цієї групи є молодші, середні та старші підлітки, які в міру вікових можливостей характеризуються різними пізнавальними потребами та можливостями.
і підлітки, середні та старші підлітки, які характеризуються різними пізнавальнимиох гуманітарних, маСтруктурування навчального матеріалу звичайно потребує, перш за все, аналізу самого змісту курсів біології 7-9 класів. Чинною програмою в 7-му класі передбачено вивчення курсу "Царство Тварини", а в 8-9 класах - "Біологія людини". Ми не вбачаємо сенсу переказувати зміст курсів, однак з огляду на необхідність їх структурування, виділення навчальних одиниць, необхідно відмітити наступне.
Для 7-го класу характерними є такі особливості:
1. Такі теми, як "Вступ", "Будова та життєдіяльність тварин", "Тварини і довкілля", "Підсумкове заняття", мають свою специфічну структуру, яка не подібна до структури інших навчальних тем.
2. Такі теми, як "Одноклітинні", "Кишковопорожнинні", "Плоскі черви", "Круглі черви", "Кільчасті черви", "Молюски", "Головохордові", "Членистоногі", "Риби", "Земноводні", "Плазуни", "Птахи", "Ссавці" подібні за логічною структурою. Це обумовлюється тим, що вивчення цих тем носить описовий характер: від будови - через функціонування - до значення в природі та житті людини.
На нашу думку, курси 7-9 класів складають єдине ціле. Пояснюється це декількома причинами. По-перше, в цих класах відбувається формування знань про представників тваринного світу. По-друге, теми, що складають зміст кожного курсу, мають подібну структурно-логічну будову (особливо це стосується біології 7-8-го класів). Виходячи з цього, є навчальні одиниці, що пронизують наскрізь цілий курс або спільні для декількох курсів. Вони названі нами наскрізними. Для курсу біології 7-го класу нами виділені такі наскрізні одиниці:
1. Взаємозв'язок будови і функцій тваринного організму.
2. Роль санітарно-гігієнічних знань у збереженні здоров'я людини.
3. Подібність та відмінність у будові та процесах життєдіяльності представників різних таксономічних одиниць царства Тварини як докази еволюції органічного світу.
4. Взаємозв'язок тваринного організму та навколишнього середовища.
Необхідно зазначити, що в 8-9-х класах вищевказані одиниці трохи видозмінюються, адже мова тут йде про організм людини. До того ж в 8-му класі додатково отримує розвиток ще одна навчальна одиниця (нижче вона позначена цифрою 1):
1. Нервова та гуморальна регуляція процесів життєдіяльності людського організму.
2. Взаємозв'язок будови і функцій систем органів організму людини.
3. Роль санітарно-гігієнічних знань у набутті, збереженні та зміцненні організму людини.
4. Подібність та відмінність у будові та процесах життєдіяльності організму людини та тварин як докази біологічної та соціальної еволюції органічного світу.
5. Взаємозв'язок людського організму із навколишнім середовищем.
Для курсу біології 8-го класу характерні такі особливості:
1. Такі теми, як "Вступ", "Організм людини як біологічна система", "Регуляція функцій", "Кров та кровообіг", "Обмін речовин та енергії" мають свою специфічну структуру.
2. Такі теми, як "Опора і рух", "Травлення", "Виділення", "Дихання", "Шкіра" подібні за структурою. Вивчення їх характеризується схожою логікою - будова - функціонування - захворювання та профілактика.
3. Наскрізні навчальні одиниці, що мають місце в 7-му класі, в 8-му дещо видозмінюються, оскільки вивчається організм людини. На це було вказано раніше.
Аналізуючи курси 7-8-го класів в цілому, не можна сказати, що вивчення матеріалу відбувається суто дедуктивним чи індуктивним шляхом.
Структура курсів в цих класах передбачає вивчення матеріалу від перших загальних тем до тем з більш конкретним змістом (вивчення конкретних таксономічних одиниць в 7-му класі та конкретних процесів життєдіяльності в 8-му класі). Якщо брати кожну тему окремо (особливо ті, де вивчаються представники таксономічних одиниць або конкретні процеси життєдіяльності), то їх структура передбачає індуктивний шлях вивчення матеріалу. Оскільки подібні теми, як вже зазначалося, мають спільну структуру, то передбачається, що характер їх вивчення повинен бути однаковим. Причина в тій же спільності структури, адже в кожній темі формуються спільні наскрізні та схожі тематичні одиниці. Але по мірі вивчення курсу навчальні одиниці набувають більш узагальнюючого характеру, тому з теми в тему знижується частка індуктивного підходу з підвищенням значення дедуктивного шляху засвоєння знань.
Стосовно курсу 9-го класу можна сказати наступне.
1. Кожна тема має свою специфічну структуру. Це обумовлюється тим, що накопичення дедуктивних елементів в 7-8 класах призводить до того, що в 9-му кожна тема має свою ієрархію зв'язків між навчальними одиницями.
2. Така тема, як "Біологічні основи поведінки людини", є дуже узагальненою. Тому ми вважаємо за доцільне розглядати її як існування трьох взаємопов'язаних тем, які складають єдине ціле, а саме: "Біологічні основи поведінки людини. Вища нервова діяльність", "Психічні процеси. Емоції. Пам'ять", "Біосоціальна природа особистості". Зважаючи на це, зв'язки між цими темами більш чисельні, порівняно з