РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
ЗАСОБАМИ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Структура методики формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп'ютерних технологій
Розробка методики навчання передбачає встановлення принципів, формулювання цілей, визначення змісту, вибір форм, методів та засобів навчання.
Принципи навчання - це визначена система вихідних основних дидактичних вимог до процесу навчання, виконання яких забезпечує його необхідну ефективність [96, с.14]. Існує визначена сукупність принципів навчання, так званих, класичних чи традиційних, які останнім часом розширюються за рахунок сучасних чи додаткових принципів. Традиційні принципи: принцип спрямованості навчання на реалізацію мети освіти; науковості; зв'язку теорії з практикою, з життям; свідомості й активності; доступності; наочності; систематичності і послідовності; системності; міцності. Приймемо ці принципи за основні, яких дотримуватимемося при розробці та реалізації методики формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів.
При цьому перший принцип спрямованості навчання на реалізацію мети освіти буде забезпечуватися за рахунок чіткої класифікації й наступності цілей навчання, що має бути закладене у стандартах, навчальних програмах, планах занять.
Принцип науковості буде реалізований шляхом включення до змісту економічних дисциплін науково достовірних знань, які відповідають сучасному рівню розвитку економічної науки.
Зв'язок теорії з практикою, життям буде реалізований через приклади, задачі, вправи та інші завдання лекційних, семінарських, лабораторно-практичних занять, домашні завдання.
Реалізацію принципу свідомості й активності бачимо в посиленні ролі самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, розвитку творчого компоненту їхньої підготовки, що відповідає четвертому рівню цілепокладання, проведенню занять у режимі діалогу, полілогу.
Принцип доступності вимагає: використання термінів, значення яких відоме учням, своєчасне пояснення термінів, що вводяться; виразу думки переважно простими реченнями; усунення перекручень (стилістичні помилки, нечіткі формулювання) і шумів (помилки в розрахунках, необґрунтовані висновки і рекомендації, що некоректно трактували результати експериментів); наявності необхідної базової інформації, яка сприяє сприйняттю і розумінню нової; побудови визначень згідно правил (взаємозамінність визначуваного і визначаючого понять, заборона хибного кола, однозначність, позитивність).
Принцип наочності вимагає якнайбільшого, але доречного застосування засобів ілюстрації та демонстрації. Такими в межах даного дослідження є: плакати, структурно-логічні схеми, підручники, посібники та відповідне методичне забезпечення, засоби комп'ютерних технологій тощо.
Систематичність має бути реалізована стосовно всіх етапів навчального процесу: планування, розробка, організація, здійснення, контроль та корегування результатів, і характеризувати якісне перетворення їх станів. Елементами зазначених етапів навчального процесу, що змінюють свій зміст залежно від умов, є викладач, студенти, зміст, цілі навчання, засоби комунікації (за Н.В. Кузьміною [71-73]).
Зміст навчання майбутніх інженерів-педагогів економічним питанням відповідно до принципу системності буде побудований за правилами формальної логіки (розкриття обсягу й змісту понять), лінгвістики (синтаксис, семантика), бібліографії, теорії редагування.
Принцип міцності забезпечуватиметься нами взаємозв'язком орієнтовної, виконавчої та контрольної частини дії, формами, методами та засобами навчання. У методиці, що пропонується у роботі, робиться акцент на використанні засобів комп'ютерних технологій, перевага яких стосовно забезпечення міцності знань зазначена в п. 1.1.
Мета діяльності - передбачуваний результат (образ) діяльності (дії), на отримання якого спрямована діяльність (дія). Б.Ф. Ломов [82, с.13] уточнює, що мета - ідеальне уявлення людиною-суб'єктом майбутнього результату діяльності, який передує її виконанню, визначаючи характер та способи дій. Мета в голові суб'єкта може виступати як перцептивний образ і як образ-уявлення, і як "логічна конструкція". Це залежить від умов, у яких має діяти суб'єкт.
Як мета діяльності виступає її продукт. Він може являти собою реальний фізичний предмет, створюваний людиною, певні знання, уміння й навички, що здобувають у ході діяльності, творчий результат (думка, ідея, теорія, твір мистецтва), як зазначає Р.С. Нємов [97, с.149].
Підсумуємо, мета - це ідеальне утворення, яке за допомогою різноманітних розумових засобів втілення бажаного результату (продукту) визначає і спрямовує діяльність людини.
Однозначного зв'язку між потребою й способом її задоволення немає. Те, як буде складатися діяльність, що виходить з якого-небудь мотиву, визначається метою. У зв'язку з одним і тим же мотивом можуть формуватися різні цілі [82, с.12].
Мету діяльності можна розглядати за джерелом та ступенем утворення, за ступенем диференціації (конкретизації), за сферою задоволення потреб, за ступенем компетентності, за часовою ознакою.
За джерелом та ступенем утворення цілі поділяються на внутрішні (формуються самою людиною або соціальною системою самостійно) та зовнішні (задаються ззовні, наприклад, педагогічні цілі задаються суспільством) [146, с.25].
У межах даного дослідження передбачається формулювання зовнішніх цілей і припускається, що на їхню реалізацію людський фактор (викладач) негативно не впливатиме. Цілі включають формування в майбутніх інженерів-педагогів уявлень про напрямки світової та державної економічної політики, зміст реформ та наказів; знань економічних категорій, законів, понять, відношень та умінь швидко аналізувати економічні показники виробництва, здійснювати техніко-економічне обґрунтування доцільності та ефективності технічних рішень.
Стосовно ступеня диференціації (конкретизації) різ