Розділ 2. Експериментальне дослідження технології формування готовності студентів-медиків до пропаганди і реалізації ідей здорового способу життя
2.1. Методика проведення та результати констатувального експерименту
2.2. Зміст формування готовності студентів до пропаганди
здорового способу життя
2.3.Удосконалення готовності студентів-медиків до пропаганди здорового способу життя у професійній діяльності
Висновки до другого розділу
Загальні висновки
Бібліографія
Додатки
3
13
13
34
56
87
90
90
115
147
190
193
197
213
ВСТУП
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні важливим стратегічним завданням є залучення молодого покоління до ведення здорового способу життя. Розуміння на державному рівні складності ситуації щодо здоров'я населення, зокрема молоді, прагнення подолати негативні наслідки екологічної катастрофи спостерігається передусім у галузі законодавства. Конституція України побудована на демократичних засадах і визначає життя й здоров'я людини одними з найвищих соціальних цінностей, тому держава бере на себе зобов'язання забезпечити найбільш повну реалізацію зазначених цінностей.
Однак на сьогодні в Україні відсутня єдина система формування здорового способу життя населення й молоді зокрема, яка враховувала б усі напрямки діяльності - навчання й виховання, інформування й оздоровлення, контроль і самоконтроль стану здоров'я, профілактику й прищеплення навичок відмови від шкідливих звичок, пропагування й опанування навичками здорового способу життя - з метою сприяння реалізації потенціалу фізичного, психічного та духовного здоров'я молодого покоління українців.
Аналіз теоретико-практичних джерел вказує на те, що вчені постійно звертають увагу на пошук ефективних напрямків вирішення проблеми формування здорового способу життя. У зв'язку з цим проведено низку досліджень за такими напрямками: становлення світогляду й ціннісних орієнтацій підлітків (С. В. Лапаєнко, К. Н. Шамлян), психологічні особливості виховання особистості (О. В. Безпалько, І. Д. Бех, Р. Ф. Пасічняк, І. М. Романишин, М. В. Савчин), навчання й виховання молоді відповідно до правил здорового способу життя (Т. В. Бондар, Г. І. Власюк, Г. П. Голобородько, М. С. Гончаренко, О. В. Гончаренко, В. П. Горощук, Н. Н. Завидівськая, Д. Е. Касенюк, Т. Г. Кириченко, А. Л. Турчак, В. С. Язловецький). На необхідність створення системи здорового способу життя вказують науковці Ю. В. Валентик, І. М. Чернобай.
Проблемою впровадження здорового способу життя серед дітей, підлітків та студентів займалося багато науковців. На наш погляд, найбільш ґрунтовними є праці О. Р. Артюха, О. М. Балакірєвої, О. В. Вакуленка, М. В. Гриньової, Т. С. Грузевої, Т. О. Дем'янчука, О. Д. Дубогай, Л. Н. Завацької, О. М. Маюрова, А. М. Нагорної, В. М. Оржаховської, В. А. Сановської, С. В. Свириденка, Л. П. Сущенко, О. О. Яременка.
Дослідження вище означених вчених дають змогу стверджувати, що ефективність процесу організації і впровадження здорового способу життя залежить від цілісності системи, а також у взаємозв'язку різних структур і організацій, де вагома роль надається медичним працівникам.
Однак, вивчаючи систему освіти в напрямку формування готовності медичних працівників до пропаганди здорового способу життя зазначаємо, що існують певні проблеми, які визначаються відсутністю єдиної системи фахової підготовки студентів до реалізації знань про здоровий спосіб життя у майбутній професійній діяльності. На сьогодні підготовка студентів у даному напрямку забезпечується традиційними методами, без урахування новітніх процесів і технологій. Окрім того, у спеціальній літературі відсутні цілісні ґрунтовні теоретичні дослідження проблеми формування готовності студентів-медиків до пропаганди й реалізації ідей здорового способу життя в майбутній професійній діяльності; звертається недостатня увага на спрямованість медичної професії як засобу пропаганди здорового способу життя серед населення; немає відповідних педагогічних технологій зі спеціальним добором форм, методів, засобів і прийомів; не обґрунтовано систему педагогічних умов, які б забезпечували функціональність навчального процесу. У працях О. Андрійчука, Т. Дем'янчука, К. Люшук, О.Уваркіна, К. Шуляк, О. Юдіна розглянуто питання виховання майбутніх медичних фахівців, подано окремі рекомендації щодо організації цього процесу, повною мірою описано моральне й гуманістичне виховання студентів. Однак навчальні посібники зі спеціальних дисциплін недостатньо орієнтовано на процес профілактики захворювань та формування навичок пропаганди здорового способу життя.
Вивчення одержаної практичної інформації свідчить про наявність протиріч між швидкими темпами накопичення науково-педагогічних знань та можливостями їх засвоєння майбутніми працівниками охорони здоров'я у їхній просвітницькій діяльності, цілісністю конкретних завдань у формуванні особистості працівника охорони здоров'я і фрагментарністю професійної підготовки в медичному коледжі.
Таким чином, недостатня розробленість проблеми підготовки студентів медичної кваліфікації до впровадження здорового способу життя серед населення, зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування у студентів медичного коледжу готовності до пропаганди і реалізації ідей здорового способу життя у майбутній професійній діяльності".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Концепції розвитку охорони здоров'я населення України, затвердженої Президентом України у 2000 р., розділу "Створення умов для здорового способу життя" та Закону України "Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки"(№ 1281 від 18.11.03 р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 9 від 29.01.2002р.) і узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та псих