Педагогічні умови застосування інноваційно-комунікаційних технологій у процесі навчання іноземних мов студентів вищих економічних навчальних закладів

РОЗДІЛ 2
ІННОВАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ
2.1. Інтелектуалізовані системи навчання у навчально-виховному процесі
Впродовж майже ста років психологи й педагоги значну частину своїх наукових зусиль витрачали на те, щоб зрозуміти процес навчання. При цьому досліджувалися, головним чином, фактори, що впливають на швидкість засвоєння і втрату отриманих знань. У результаті цих зусиль було встановлено ряд принципів, що можуть бути використані для побудови схем навчання. За С. Ніколаєвою [227, с. 260-263], принципи навчання мають пряме відношення до розробки інтелектуалізованих навчальних систем. Розглянемо коротко кожний з них:
- Навчання йде швидше і засвоюється глибше, якщо студент виявляє активний інтерес до вивчення предмета; навчання буде більш ефективним, якщо форми набування знань і навичок такі, що можуть бути перенесені в умови "реального життя", для чого їх і призначено. Зазвичай це означає, що студенту важливіше навчитися знаходити правильні відповіді на запитання, ніж просто задавати їх.
- Навчання йде швидше, якщо студент "дізнається результату" кожної своєї відповіді негайно. Якщо відповідь правильна, то студент повинен негайно одержати підтвердження цього, якщо неправильна - він настільки ж швидко повинен дізнатися про це. Навіть незначна затримка різко гальмує навчання;
- Навчання йде швидше, якщо програма по предмету побудована за принципом послідовного ускладнення матеріалу. Заняття варто починати з найпростіших завдань, для виконання яких студент уже володіє необхідними навичками і знаннями. Постійно рівень складності матеріалу підвищується. Це продовжується доти, допоки не буде досягнуто бажаного.
- Знання результатів своєї роботи стимулюють виконання чергового завдання. Труднощі, які необхідно переборювати, мають виникати послідовно одна за другою, а успішне їхнє подолання розвиває високий рівень активності.
- Оскільки навчання саме по собі індивідуальне, процес навчання варто організувати так, щоб кожен студент міг проходити програму відповідно до своїх індивідуальних особливостей.
Вирішити значну частину з цих проблем можна із залученням інтелектуалізованих систем навчання. Далеко не всі, хто працює в галузі створення навчальних систем, мають намір винайти засіб, призначений для заміни викладача в аудиторії. Найбільше, на що можна реально розраховувати, - це сподіватися, що ці системи полегшать працю викладача, звільнять його від функцій, які він і так майже не може виконати, а саме: протягом усього курсу на кожнім етапі вивчення предмета негайно після засвоєння матеріалу контролювати результат. Тоді у викладача буде більше можливостей для виконання задач, що під силу тільки йому, й у виконанні яких ніяка машина не може його замінити.
Для реалізації більшості вищевикладених принципів навчання в інтелектуалізованій навчальній системі необхідна чітка структуризація навчального матеріалу. Розробки більшості наявних на сьогодні систем не забезпечують можливості докладної його структуризації. У багатьох випадках розробникам інтелектуалізованих навчальних систем потрібно наочно представити їх структуру не тільки в загальному вигляді, а й більш конкретно, з деякими деталями до більш дрібних структур. Це дозволить розробнику побачити можливі недоробки, неповноту матеріалу, відсутність певних проміжних елементів, необхідних для логічного зв'язку понять. За даною структурою відразу можна буде виокремити базові поняття, що є основними для даної інтелектуалізованої системи, знання яких необхідні перед початком процесу навчання. За такою структурою можна легко визначити правильність послідовності подачі матеріалу для того, кого навчають, перевірити коректність уведених визначень. Наявність подібної структури може послужити відправною крапкою для побудови інтелектуалізованої системи навчання, що дозволяє, залежно від рівня знань студента, вказувати оптимальний шлях навчання і контролювати засвоєні знання, виробити рекомендації зі зміни плану навчального процесу. Усе це загалом дозволить удосконалити цикл навчання і зменшити тимчасові витрати, необхідні на навчання.
Зазначимо, що нині існує досить велика кількість інтелектуалізованих навчальних систем і засобів їхнього створення. За видом пред'явлення навчального матеріалу їх можна розділити на три основних типи: системи на основі лінійного тексту; мультимедійні навчальні системи; системи на основі гіпертексту [359].
Системи на основі лінійного тексту: пред'явлення матеріалу у виді звичайних документів, тобто лінійного тексту, має на увазі наявність деякого текстового матеріалу, розбитого на теми і сторінки, що містить деякі малюнки. Ознайомлення студентів із даним текстом іде в заздалегідь визначеній послідовності, яку вони не можуть змінити. У кращому разі подібна система пропонує повернутися на крок назад чи почати навчання з самого початку.
Системи з подібною організацією даних звичайно не припускають якихось тестових програм, а якщо такі є, то усе, на що вони здатні, це повернути студента до попередньо пройденої теми чи виставити йому оцінку за прочитаний матеріал. Саме прочитаний, а не засвоєний. Як видно з вищевикладеного, системи подібного типу мало підходять для реалізації серйозних задач навчання.
Мультимедійні навчальні системи дозволяють гармонійно об'єднати лекцію з демонстрацією навчального матеріалу, практикуму у вигляді комп'ютерного імітатора, систему, яка тестує, і всі додаткові матеріали в єдиному інтерактивному електронному підручнику. Такі підручники існують з багатьох предметів, у тому числі і з іноземної мови. На думку дослідників (Е.Азимов [3], П. Асоянц [25], Б. Гершунський [97]) електронний підручник дозволяє вирішувати такі основні задачі:
* одержувати відомості про навчальну програму й тематичний план навчальної дисципліни, послідовність занять і логіку вивчення тем: індивідуально переглядати, вивчати або повторювати навчальний, методичний та інформаційно-довідковий матеріал;