РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ ЗАПОВІДНИКА "МЕДОБОРИ"
Природний заповідник "Медобори" був створений у 1990 році. Загальна площа заповідника до 1997 року становила 10 454 га. Заповідник підпорядкований обласному лісогосподарському об'єднанню "Тернопільліс" Державного комітету лісового господарства України [13].
Заповідник складається з двох частин. Перша, власне "Медобори", площею 9454 га розташована на сході Тернопільської області в Гусятинському та Підволочиському районах. В першому наближенні територію "Медоборів" можна розглядати як смугу довжиною 30 км і шириною близько 3 км. Філіал заповідника "Кременецькі гори" має загальну площу 1000 га. Він складається із 6-ти ізольованих ділянок, найбільша з яких - урочище "Маслятин" - має площу 638 га. Філіал знаходиться в північній частині області в Кременецькому адміністративному районі. В 1997 р. до складу заповідника було передано ще 63 га земель, в тому числі 59 га товтр з переважанням степової рослинності (товтри біля с. Городниця Підволочиського району) та 4 га лук в заплаві р. Збруч, які прилягають до лісів Краснянського лісництва. Сучасна територія заповідника знаходиться між меридіанами 26°15?східної довготи і 26°04? східної довготи та між широтами 49°25? північної широти і 49°09? північної широти [79].
2.1. Геологічна історія та геоморфологія
У геологічному минулому Волино-Подолія повністю або частково багато разів затоплювалась морем, межі якого визначались розташуванням регіональних та локальних тектонічних знижень. При трансгресії (затопленні) великі та найбільш підняті структури залишалися сушею. На менш піднятих структурах формувалися архіпелаги островів, розділені вузькими неглибокими проливами. Під час морських трансгресій пониззя, які були зайняті річковими долинами, були тими каналами, вздовж яких море заходило далеко вглиб суші [6]. Основні геологічні події в формуванні Волино-Подолії наведено у вигляді табл. 1.1.
Подільська височина відбиває найпівденнішу структуру Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи [10]. Північна і північно-східна окраїни Подільської височини несуть такі структури як: Розточчя, Гологоро-Кременецький кряж, Опілля та ін., всередині самої височини також чітко виділяється як окрема структура Товтровий кряж.
Основна частина заповідника знаходиться головним чином в межах Товтрового пасма. Цей орографічний утвір тягнеться з півночі на південь більш ніж на 200 км, в основному у Тернопільській та Хмельницькій областях. Заповідник знаходиться в середній частині гряди, яка характеризується великими абсолютними та відносними висотами та високою лісистістю. Генетично Товтровий кряж являє собою відпрепарований бар'єрний риф, складений з решток колоніальних організмів (літотамнієвих водоростей, моховаток, устриць та коралів), які жили у морях тортонської та сарматської епох міоцену (неоген) [10]. Орографічно в товтровій гряді досить добре на значній протяжності виділяється головний кряж [7]. Головна товтрова гряда має плоску вершину і досить круті схили. На верхів'ї, як правило, залягає малопотужний шар суглинків, з під яких часто виступають рифові вапняки тортонського ярусу міоцену [37]. З обох сторін від головної гряди на віддалі близько 3-5 км, розкидані товтрові пагорби, іноді зібрані у невеликі кряжі. Бокові товтри завжди мають гострі вершини, утворені сарматськими рифовими вапняками, та пологі схили, вкриті лесовидними суглинками. До таких товтр належать Гостра Скеля, яка входить до складу заповідника. В долині Збруча, в нижній частині схилів корінного берега, відслонюються нерифові вапняки і мергелі. У заповіднику розвинуті карстові явища, на його території знаходиться печера "Перлина".
Таблиця 1.1
Основні геологічні події в історії формування Подільської височини (за "Геоморфология Украинской ССР", 1990)
ЕриПеріодиЕпохиВікиЧас*Геологічні події на території сучасної Подільської височиниКайнозойЧетвертиннийГолоцен1,8Антропогенні зміни рельєфуПлейстоценЧергування періодів зледенінь та міжльодовикових епохТретиннийПліоцен25Континентальний розвиток рельєфу, підняття Гологоро-Кременецького кряжу. Формування Товтрової гряди.МіоценСарматУтворення серпулових та моховаткових рифів. Відступання морського басейну та створення первинної річкової сітки Поділля. Довге занурення змінилось підняттям суші.ТортонЧергова морська трансгресія досягла кордону Українського щита вздовж Корецької тектонічної зони. Розвиток літотамнієвих прибережних рифів.Олігоцен65На півночі Волино- Подолії був континентальний режим.ЕоценВолино-Подолія знову занурюється під рівень моря. ПалеоценМезозойКрейда130Більша частина Волино-Подолії була вкрита ранньо-крейдяним морем і являла собою складно побудовану архіпелагову область.Юра190Волино-Подолія являла собою велику низову акумулятивну приморську рівнинуТріас220Палеозой550Верхньопротерозойський-палеозойський покривПротерозой2500Архей-середньопротерозойський метаморфічний фундаментАрхей3500* - Час початку поділу, млн. років назад
Типові відносні висоти у заповіднику - 50-100 м, максимальні - на північно-східному схилі г. Соколиха - 175 м.
Територія заповідника на півночі починається Городницькими Товтрами. Далі на південь знаходиться "Вікнянська дача" - основний лісовий масив Вікнянського лісництва. На захід від цього масиву знаходиться оточена полями г. Гостра Скеля. Висока розчленованість має місце на західному краю Вікнянського лісництва (тут зокрема знаходяться г. Скелі Франка) і в південній частині поблизу с. Паївка. Південніше, в Краснянському і Городницькому лісництвах, значно почленованими є ділянки, що прилягають до р. Збруч, яка є місцевим базисом ерозії. На території Краснянського лісництва знаходяться гори Янцова, Погорілець, Пуща, Анткова. Між горами Пуща і Анткова розташований найбільший на території заповідника "Сліпий Яр". Найбільша кількість товтр знаходиться на території Городницького лісництва. Це, зокрема, - Кольд