РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ПРОВЕДЕННЯ НА ЙОГО ОСНОВІ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ УААН
2.1 Розробка методики комплексного дослідження науково-технічного потенціалу академії наук
На основі проведеного аналізу літератури з проблем дослідження науково-технічного потенціалу було виявлено необхідність подальшої розробки методичних засад здійснення оцінок науково-технічного потенціалу в зв'язку із зміною умов розвитку науки в країні, зміною джерел інформації для проведення таких оцінок та зміною акцентів при оцінюванні. Розвиток об'єкту завжди вимагає розвитку методів його дослідження та оцінювання - розвиток науки, зміна умов її функціонування вимагає і розвитку методичної бази здійснення досліджень самої науки. Розглядаючи проблеми дослідження наукового потенціалу С.Г. Кара-Мурза зазначає: "Навіть досить точні дані про ресурси ще не дають величини наукового потенціалу, її визначення завжди дослідження. І як будь-яке дослідження воно потребує постійного вдосконалення методів" [73, 15-16].
Новизна дослідження проведеного в даній роботі визначається значною мірою його комплексним підходом. Автором запропонована схема дослідження науково-технічного потенціалу академії з різних кутів зору, використовуючи різні методи та джерела інформації, яка включає:
1. Історичний аналіз:
2. Наукометричний аналіз;
3. Аналіз документів;
4. Статистичний аналіз;
5. Порівняльний аналіз;
6. Соціологічне дослідження;
7. Економіко-математичне моделювання.
Сукупність джерел інформації, які дають можливість здійснити комплексне дослідження науково-технічного потенціалу академії наук в сучасних умовах в Україні і були використані автором, наведено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Джерела інформації для проведення комплексного дослідження науково-технічного потенціалу академії наук
Методика, розроблена автором для дослідження певної академії, включає наступні блоки:
І. Вивчення історії створення та розвитку академії. Етапи створення та розвитку, основні документи.
ІІ. Дослідження задач та функцій академії. Де і як вони сформульовані, як змінювалися.
ІІІ. Визначення частки потенціалу даної академії в науково-технічному потенціалі академічного сектору та співставлення її основних тенденцій та показників розвитку з іншими академіями.
Проблемою у дослідженні академій наук в Україні є нестача співставної інформації по всім академіям.
Використовуючи дані Держкомстату України можна розрахувати частки кожної академії за різними показниками, а також прослідкувати тенденції змін цих показників по академіях. Це дасть можливість одержати перше уявлення про розміри і частково про специфіку академій, а також про основні тенденції їх розвитку.
Окрім цього можуть використовуватися інші джерела, які дають можливість одержати співставну інформацію по всім академіям.
Прикладом доповнення даних державної статистики є розроблена автором роботи у співавторстві з Кавуненко Л.П. та Хоревіим В.І. методика дослідження системи наукових журналів, яка дає можливість проаналізувати як використовується в академії цей інструмент оперативного оприлюднення результатів, а також відслідкувати тематику досліджень, найбільш продуктивних авторів та ін. Дана методика має два рівні: на першому досліджується система наукових журналів в цілому, а на другому - окремі наукові журнали більш докладно. Методика була апробована на журналах державних академій наук України сфери соціогуманітарних наук.
Перший рівень аналізу дозволяє оцінити ефективність функціонування системи наукових журналів академії, а також одержати інформацію про загальний стан наукових досліджень, тенденції розвитку наукових напрямків та ін. Основні положення розробленої методики полягають в наступному:
1) Проведення аналізу основних характеристик масиву наукових журналів країни за такими параметрами (табл. 2.1) [64]:
Таблиця 2.1
Характеристики наукового журналу
№ПараметрПризначення параметру1Назва журналуРозкриває тематику журналу, дозволяє визначити актуальні проблеми та напрямки досліджень.2Рік заснування журналуДозволяє дослідити коливання активності щодо створення нових журналів, рівень фінансування певних досліджень, визначити етапи розвитку системи наукових журналів країни, а також вік існуючих журналів.3МістоДозволяє визначити роль регіонів у науковому процесі країни, централізацію/децентралізацію науки, спеціалізацію регіонів.4ПрофільДає інформацію про характер статей у журналах, їх призначення, коло читачів, на яке орієнтований журнал.5Галузі науки, в яких журнал є профільнимДає можливість прослідкувати розвиток галузей наук, а також дослідити взаємозв'язки між галузями наук через журнали, що є профільними по декількох дисциплінах одночасно.6Організація-засновникДає можливість виявити низку державних і суспільних інституцій, що підтримують проведення певних досліджень, а також організацій, що їх виконують.7ПеріодичністьПевним чином свідчить про рівень фінансування даного напрямку.8НакладСвідчить про рівень фінансування даного напрямку, його актуальність та рівень розвитку в країні, а також про доступність журналів читачеві.9Наявність назв статей англійською мовоюСвідчить про спрямованість журналу не тільки на вітчизняних, а й на закордонних читачів.10Наявність анотацій до статейЄ одним з важливих індикаторів рівня журналу, їх призначення - полегшення пошуку літератури.11Наявність інформації про авторівСвідчить про рівень журналу, є необхідною для визначення місця проведення дослідження, виділення "наукових шкіл" та ін. 12Присутність у статтях певної логічної структуриСвідчить про науковий рівень статей і, як наслідок, про науковий рівень журналу. 13Наявність посилань у статтях в журналіСвідчить про розвиток наукових комунікацій, безперервність надходження ідей, рівень наукової етики та ін. Аналіз посилань дозволяє виявити наукову базу дослідження. Посилання на латиниці свідчать про ознайомленість авто
- Київ+380960830922