РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
2.1. Організаційно-економічні особливості формування і розвитку єврорегіонів України
Підписанням у Чернівцях 29 грудня 1999 p. та парафуванням 10 січня 2000 p. керівниками Чернівецької області України, Белцького і Єдинецького повітів Республіки Молдова та Ботошанського і Сучавського повітів Румунії Декларації щодо конституювання єврорегіону "Верхній Прут" завершилося формування Україною системи спільних з країнами Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) транскордонних структур вздовж її західного кордону, яка включає:
- єврорегіон "Буг";
- Карпатський єврорегіон;
- єврорегіон "Верхній Прут";
- єврорегіон "Нижній Дунай".
Територія України, що входить до складу єврорегіонів, становить майже 20% від її загальної площі. На ній проживає понад 22% населення нашої країни. До складу чотирьох єврорегіонів входять 6 областей, 100 районів, 109 міст України та адміністративно-територіальні одиниці 7 країн Європи [____1][101, С. 116].
Вітчизняні фахівці відзначають специфічність кожного єврорегіонального утворення.
Карпатський єврорегіон. Згідно зі статутом, Асоціація "Карпатський єврорегіон" визначає рамки співробітництва між країнами, що співпрацюють у ньому, у господарській, культурній та науковій сферах, в галузі освіти та охорони довкілля.
До складу Карпатського єврорегіону входять прикордонні адміністративні одиниці п'яти держав (Польща, Угорщина, Україна, Словаччина, Румунія). В Україні - Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області.
Мета створення асоціації - організація та координація спільної діяльності, сприяння економічному, науковому, екологічному, культурному, спортивному, освітньому співробітництву, а також підтримка окремих проектів розвитку прикордонної інфраструктури сусідніх територій, сприяння контактам і співробітництву міжнародних організацій. Діяльність Асоціації "Карпатський єврорегіон" повністю відповідає принципам Європейської рамкової Конвенції. Її завдання:
- сприяння розробці конкретних планів співробітництва;
- розширення громадських контактів, включаючи контакти між спеціалістами різних галузей, посилення добросусідських відносин між народами;
- визначення потенційних галузей прикордонного співробітництва, що здійснюється на багатосторонній основі, реалізація конкретних проектів;
- сприяння налагодженню контактів учасників об'єднання з міжнародними організаціями, інститутами, агентствами тощо.
З 1995 року Асоціація "Карпатський єврорегіон" має свій власний бюджет, що формується з коштів місцевих органів влади, Фонду братів Рокфеллерів та американського Інституту "Схід-Захід". Це дає можливість розширювати і конкретизувати транскордонне співробітництво у єврорегіоні. Радою "Карпатського єврорегіону" надається значна підтримка спільним проектам у галузі охорони здоров'я, торгівлі, діяльності університетів та органів правопорядку. Окремо реалізується велика програма розвитку прикордонних переходів єврорегіону.
Серед найбільших досягнень Карпатського єврорегіону експерти називають:
- розширення мережі прикордонних переходів із сусідніми державами, зокрема, будівництво транспортного моста через р. Тису на україно-угорському кордоні;
- проведення під егідою асоціації серії регіональних виставок та ярмарків;
- налагодження прямих робочих контактів між керівниками регіонів;
- пожвавлення контактів між комерційними та туристичними організаціями, що мали відображення у збільшенні кількості СП та зростанні інвестицій;
- створення нових транскордонних мереж та асоціацій (як, наприклад, асоціації університетів Карпатського регіону);
- чисельні проекти із захисту довкілля, зокрема, спільний проект України, Словаччини та Румунії зі створення системи гідроспоруд у прикордонних регіонах;
- створення нової незалежної фундації - Фонду розвитку Карпатського єврорегіону, який розпочав фінансування конкретних проектів неурядових організацій та органів місцевого самоврядування.
Єврорегіон "Буг". Ідея створення єврорегіону вперше прозвучала у 1992 році. У квітні 1993 року представники регіональних влад України, Польщі та Білорусі підписали проект Статуту нового єврорегіону.
Єврорегіон "Буг" також має статус транскордонної асоціації консультативно-координуючого типу, основна мета якої полягає у використанні переваг географічного положення, прискоренні соціально-економічного розвитку, охороні довкілля, використанні спільних надбань культури і співпраці для найкращого порозуміння між польським, українським і білоруським народами. Головні завдання єврорегіону:
- розробка стратегії розвитку;
- створення інформаційної бази;
- організація рекламної кампанії та залучення іноземних інвестицій;
- розробка проектів створення комунікаційної інфраструктури;
- розробка і реалізація екологічних проектів, у тому числі і "Чистий Буг";
- організація спільних торговельних, культурних та спортивних акцій.
Прийняття нових партнерів для співробітництва зумовлено географічною близькістю та численними господарськими, культурними та суспільно-історичними зв'язками. Через єврорегіон "Буг" проходять найко-ротші шляхи з країн СНД до країн Західної Європи, а також між країнами Балтійського і Чорноморського регіонів. Оцінюючи можливості розвитку єврорегіону з урахуванням вигідності геополітичного положення, можна виділити основні напрямки реалізації його потенціалу: розвиток експортних та імпортних виробництв на основі спеціалізації виробництва і кооперування з сусідніми територіями; створення на його території міжнародних господарських об'єктів; налагодження співробітництва в галузях промисловості, сільського господарства, рекреації і туризму; створення транзитних транспортних коридорів; раціональне і комплексне використання природно-ресурсного потенціалу. Передбачається налагодження контактів з таким