РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТОК ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ
2.1. Методичні засади діагностики гендерної ідентичності студенток педагогічного коледжу
З метою вивчення особливостей гендерної ідентичності дівчат- студенток педколеджу нами були використані методи включеного вибіркового спостереження, формуючого експерименту та психодіагностичні методики.
Метою спостереження, що тривало протягом чотирьох років, було доповнення та уточнення даних щодо вираженості у дівчат гендерних характеристик їхніми проявами у міжособистісній взаємодії в жіночій формальній групі. Спостереження здійснювалось відповідно до такого плану: 1) вияви у зовнішній поведінці студенток агресивності, авторитарності, деспотичності, схильності до ризику, альтруїстичності, залежності, підлеглості, чуйності, слухняності тощо; 2) вияви тривожності, невпевненості, відкритості, розкутості, прагнення висловлювати власну думку у ситуаціях навчальної діяльності, у спілкуванні з однолітками власної і протилежної статі, з викладачами; 3) наявність у студенток прагнення наслідувати тип поведінки, стиль одягу дівчат з вираженою фемінінністю (маскулінністю), дівчат з високою академічною успішністю, дівчат, які користуються увагою юнаків, чоловіків; вираженість гендерних характеристик у дівчат-лідерів; 4) ставлення досліджуваних до свого зовнішнього вигляду (підкреслення у одязі, зачісці фемінінних ознак; охайність; байдужість до зовнішності; тощо); 5) заохочення (засудження) жіночою групою статевовідповідної (статевоневідповідної) поведінки; 6) прийняття (неприйняття) групою дівчат з вираженими маскулінними (фемінінними) рисами; кількість комунікативних контактів студенток з фемінінними (маскулінними) дівчатами; прагнення бути прийнятими жіночою групою у дівчат фемінінними, маскулінними поведінковими виявами; 7) ставлення студенток до чергування, прибирання навчальних кабінетів як стереотипно жіночої діяльності.
Мета, програма, етапи формуючого експерименту описані нами у відповідному підрозділі роботи (2.3.).
У дослідженні були використані такі психодіагностичні методики:
1) опитувальник статевих ролей BSRI [20, 17]; тест Лірі [186]; 16-факторний опитувальник Р.Кеттела (форма С) [196, 172]. Ця група методик дозволила виявити ступінь значущості фемінінних гендерних характеристик в структурі гендерної ідентичності; гендерний тип особистості; особистісні якості досліджуваних;
2) тест "двадцяти тверджень" М.Куна та Т.Макпартленда [139] застосовувався для з'ясування ролі гендерних характеристик в структурі Я-концепції студенток і вивчення змістових характеристик соціальної та особистісної ідентичності особистості;
3) метод особистісних семантичних диференціалів В.Ф.Петренко та О.Л.Кустової [141, 232-234], методика діагностики гендерних настанов І.С.Кльоциної [102, 290] були використані нами для виявлення існуючих у студенток гендерних стереотипів, гендерних настанов, ступеня їх підвладності традиційним уявленням про гендерні ролі, ступеня гендерної стереотипізованості свідомості досліджуваних;
4) методика виявлення рівня тривожності Ч.Д.Спілберга, адаптована Ю.Л.Ханіним [196, 234] та методика самооцінки психічних станів [172, 462-463] дозволили виміряти особистісну, реактивну тривожність студенток та рівень їх фрустрованості, агресивності, ригідності;
5) тест-опитувальник суб'єктивної локалізації контроля С.Р.Пантелєєва і В.В.Століна [196, 215] дав змогу встановити показники інтернального та екстернального контроля;
6) модифікований М.Ш.Магомед-Еміновим тест-опитувальник А.Мехрабіана для вимірювання мотивації досягнення (жіноча форма Б) та для вимірювання мотивації афіляції [196, 202-211] дозволили діагностувати стійкі мотиви особистості студенток - мотива прагнення до успіху, мотива уникнення невдач, прагнення до прийняття і страха відчуження;
7) соціометрична методика [172, 586-596] використовувалась для з'ясування структури взаємин у жіночій формальній групі, виявлення соціометричного статусу дівчат фемінінного, маскулінного, андрогінного типу тощо;
8) методика гендерної автобіографії [101, 137-138] дозволила вивчити рефлексивні механізми формування гендерних уявлень студенток педагогічного коледжу.
Крім того, для виявлення рівня гендерної ідентичності дівчат нами модифіковано варіант напівструктурованого інтерв'ю [56, 447-449]. Останнє спрямоване на визначення статусу ідентичності у сфері статеворольових відносин. Були внесені корективи до переліку, формулювання питань, переважну більшість яких становлять питання закритого типу, відповіді на які дозволяють встановити рівень гендерної ідентичності студенток.
По-друге, модифіковано стандартну соціометричну методику для виявлення статусу студенток у жіночій формальній групі за критеріями "майбутня ідеальна мати, жінка, господиня". Дівчатам було запропоновано назвати по три прізвища студенток групи з розташуванням їх у порядку, що відображає ступінь вираженості певної характеристики, при відповіді на питання: "Хто із студенток групи, на вашу думку, стане у майбутньому ідеальною матір'ю (жінкою, господинею)?" Отримані кількісні показники дозволили визначити статус дівчат за названими критеріями.
Для визначення ціннісних орієнтацій студенток їм пропонувалось розташувати за порядком значущості цінності: сім'я, діти, чоловік, гроші, прагнення до лідерства, високий професіоналізм, задоволеність особистим життям тощо. Аналіз кількісних даних дозволив з'ясувати позиції відповідних цінностей та виявити провідні ціннісні орієнтації студенток.
Виявлення особливостей типу, статусної структури, особистісних ресурсів батьківської сім'ї досліджуваних здійснювалось за допомогою складеного нами питальника. Останній містив питання, які дозволили встановити склад сім'ї, професію батьків студенток, позиції матері і батька у родині.
Для визначення усвідомлюваних досліджуваними переважаючих перспектив самореалізації їм пропонувалось висловити