РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтові умови
Дослідження технологічних елементів вирощування баклажана при краплинному зрошенні проводили протягом 2003-2005 років на дослідному полі навчально-наукової станції Уманського державного аграрного університету (УДАУ). Місцевість розташована в Маньківському природно-господарському районі, Середньо Дніпровсько - Бузького округу, Лісостепової правобережної провінції України. Географічні координати за Гринвічем 480 46' північної широти, 300 14' східної довготи з висотою над рівнем моря 245 м [152]. Виробнича перевірка основних розробок проведена в овочевій сівозміні сільськогосподарському орендно-приватному підприємстві "Уманський тепличний комбінат" м. Умань та навчально-науковій станцій УДАУ.
Рельєф дослідного поля - це вирівняне плато з пологими (1-20) схилами південно-східної та північно-західної експозиції. Ґрунтові води залягають на глибині 22-24 м, тому овочеві культури використовують вологу, що нагромаджується у ґрунті з атмосферних опадів [153].
Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений мало гумусний, важко суглинковий на лесі. Характеризується відносною однорідністю гранулометричного і валового хімічного складу за профілем, вилугованістю його від легко розчинних солей, і ілювіальним характером розподілу карбонатів, значним нагромадженням елементів живлення у гумусовому горизонті. Чорнозем опідзолений відзначається глибоким заляганням карбонатів (115-120) см та невисоким вмістом в орному шарі гумусу (2,9-3,8%). Ступінь насиченості профілю ґрунту основами становить в межах 91,4%, реакція ґрунтового розчину слабко кисла (рН 6,0-6,1), гідролітична кислотність 2,46 мг.екв/100г ґрунту, вміст рухомих сполук фосфору 119 мг/кг, калію 101 мг/кг (за Чириковим-забезпеченість підвищенна), азоту лужногідролізованих сполук - 64 мг/кг ґрунту (за Корнфілдом-забезпеченість середня) [154].
В цілому, властивості ґрунту і рельєф, на якому проводилися дослідження, за своїми показниками придатні до вирощування овочів.
2.2. Кліматичні умови
Клімат - Уманського агрогрунтового району помірноконтинентальний, досить теплий. За причини нерівномірності опадів та температури район належить до зони нестійкого зволоження. Останнє визначає потребу в зрошенні промислових посівів овочевих культур [155].
За даними метеостанції "Умань" середня багаторічна кількість опадів складає 618 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Внаслідок цього виникають періодичні посухи (2-3 роки, а в окремі періоди і 3-5 років за десятиріччя є посушливі). Це обумовлюється не стільки загальною річною кількістю опадів, а частіше нерівномірним їх розподілом протягом року. За тепловим режимом клімат регіону середньо-помірно континентальний. Безморозний період триває 160-170 днів. Перші осінні заморозки спостерігаються на початку жовтня. Гідротермічний коефіцієнт складає 0,8-1,0 (недостатнє зволоження), річна сума температур, що перевищує 100С, дорівнює 2530-28700С, тривалість такого періоду 160-170 днів. Середньодобова температура понад 50С триває 205-210 днів, і її сума становить 2900-30000С. Кількість сумарної фотосинтетичної - активної радіації (ФАР), що надходить за вегетацію, становить 1561,6 кДж/м2.
Весняний сезон починається переходом середньодобової температури повітря через 00С і продовжується майже два місяці. Весна настає порівняно швидко, проте сніг тане повільно, і поверхневі стоки рідко бувають значними. Все це сприяє вбиранню більшої частини талих вод і нагромадженню запасів вологи в ґрунті у весняний період.
Літній сезон розпочинається переходом середньодобової температури повітря через 150С. Літо характеризується високими температурами - середня температура становить 190С, з коливанням в окремі роки в червні-серпні +36...+380С. Теплий і вологий період цього сезону сприяє нормальній вегетації сільськогосподарських культур. Переважаючи літом вологі західні вітри, приносять значну кількість опадів. Але в окремі роки спостерігається літня посуха, обумовлена тривалим і значним дефіцитом опадів із підвищеною температурою повітря, внаслідок чого втрачаються суттєві запаси продуктивної вологи в ґрунті. Це теж наголошує на застосуванні зрошення овочевих культур.
Осінь найчастіше тепла, сонячна, іноді тривала. Перехід середньодобової температури через 100С спостерігається лише в середині жовтня. Погода стає хмарною і дощовою, можливі перші приморозки. Для пізньої осені характерна мінлива температура з періодичними опадами у вигляді дощу, які сприяють поповненню запасів вологи.
Зима переважно тепла, з частими відлигами і хмарною погодою. Середня температура повітря в найхолоднішому місяці (січні) -5,70С, (в найбільш холодні зими) буває в січні-лютому -34...-360С. Ґрунт взимку часто розмерзається, що сприяє кращому використанню зимових опадів. Під час відлиг температура може підвищуватись до +9...+120С. Такі перепади температури супроводжуються утворенням крижаної кірки.
В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування теплолюбних овочевих культур. Проте несприятливі особливості погоди в окремі роки призводять до значного зменшення врожайності.
2.3. Погодні умови років досліджень
За період проведення досліджень погодні умови були досить контрастними і значно відрізнялись за основними показниками (додат. А). Зміна погодних умов за роки досліджень відносно багаторічних даних відбувалось у бік потепління. Але це не завадило дослідити основні питання технології вирощування баклажана.
Середньбагаторічна кількість опадів за останні 30 років складає 618 мм. Найбільше їх припадає на червень-липень 155 мм або 25,1%. Середньорічна кількість опадів під час проведення досліджень у 2003-2005 роках складала відповідно 437, 563 і 612 мм, що менше від середньобагаторічних на 181, 55 і 6 мм. В 2003 році дефіцит за кількістю опадів сягнув свого максимуму в критичні для рослин баклажана фази розвитку (під час садіння розсади і в період