РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІДТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ
2.1. Еколого-економічна класифікація заходів, спрямованих на підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів
Історично склалося так, що ліси держави значною мірою впливають на життя її громадян. Крім задоволення традиційних потреб, сучасна людина прагне також відпочинку в лісі. Такий відпочинок може посприяти емоційній та фізичній рівновазі в нашу добу, коли забруднення довкілля та швидкий ритм життя стають нещадним бичем суспільства. Тому перед державою стоїть завдання забезпечити своє населення високопродуктивними і екологічно стійкими лісами, придатними як до найповнішого продукування кисню та очищення повітря, так і до найширшого забезпечення всієї гами лісових ресурсів (деревних, недеревних, відпочинкових).
Ліси України потерпіли внаслідок неефективного користування та відновлення. Так, ліси північної частини України зазнали радіоактивного зараження внаслідок чорнобильської катастрофи. Карпатські ліси нещадно вирубувалися у другій половині минулого століття і продовжують винищуватися в наш час під виглядом рубань догляду за лісом, обсяг яких за останнє десятиріччя зріс вдвічі. Крім того, спостерігається тенденція зниження запасів стиглих лісів, поширення відмирання лісових насаджень внаслідок їх захворювання, збільшення пошкоджень вітровалами тощо [47].
Ліси, котрі могли б забезпечити вищенаведені потреби, повинні відповідати критеріям сталого лісового господарства, прийнятим на Конференції Європейських країн по захисту лісів Європи у Лісабоні (1998) і доопрацьовані у Відні (2003). Такими критеріями визнані: збереження і покращення лісових ресурсів та їхній внесок у глобальний кругообіг вуглецю; збереження екологічної стійкості екосистем; збереження економічних функцій лісів; охорона, збереження і покращення біорозмаїття в лісових екосистемах; збереження і відповідне покращення охоронних функцій при лісокористуванні; збереження соціально-економічних функцій [103, 206].
Для усунення негативних наслідків такого господарювання необхідні певні заходи, спрямовані на підвищення ефективності лісокористування. Увагу до розв'язання цієї проблеми виявили багато дослідників [4, 5, 96, 202, 217].
Нижче пропонуємо еколого-економічну класифікацію заходів, спрямованих на підвищення ефективності лісокористування (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Еколого-економічна класифікація заходів, спрямованих на підвищення ефективності лісокористування
Класифікаційні чинникиВид заходів, що спрямовані на підвищення
ефективності лісокористування121.Виробничо-лісівниче призначення1.1.Лісокультурні;
1.2. Рубання лісових насаджень;
1.3. Захист лісів від пошкоджень шкідниками;
1.4. Захист лісів від пожеж;
1.5. Сприяння відтворенню корисної лісової фауни.2. Рівень екологічної безпеки2.1. Екологічно безпечні;
2.2. Екологічно небезпечні.3. Тривалість розрахунко-вого періоду3.1. Тривалість розрахункового періоду до 20 років;
3.2. Тривалість розрахункового періоду понад 20 років.4. Види ефектів4.1. Економічні;
4.2. Екологічні;
4.3. Соціальні;
4.4. Комплексні.
Продовження табл. 2.1
125. Місце отримання кінцевого результатуСпрямовані:
5.1. Дозволяють отримувати результати у сфері галузей національної економіки:
- ?лісовому господарстві;
-? сільському господарстві;
- ?водному господарстві;
- ?мисливському господарстві;
- ?сфері рекреації
5.2. Забезпечують стабільність лісових екосистем.6. Сприяння сталому управлінню лісами6.1. Сприятливі;
6.2. Несприятливі.7. Мета заходів7.1. Попередження шкоди (економічної, екологічної, соціальної);
7.2. Зростання ефектів (економічного, екологічного, соціального)8. Черговість отримання ефектів8.1. Первинні;
8.2. Вторинні.9. Характер впливу на продуктивність лісів9.1. Покращення породного складу насадження;
9.2. Покращення водоохоронних, захисних функцій.
9.3. Посилення рекреаційних функцій.10. Економічна доцільність10.1. Економічно доцільні;
10.2. Економічно недоцільні.
Професор Синякевич І.М. за виробничо-лісівничим призначенням поділяє заходи на лісокультурні, рубання лісових насаджень, захист лісів від пошкоджень шкідниками, захист лісів від пожеж, сприяння відтворення корисної лісової фауни [202]. Такий підхід спостерігається у прийнятій статистичній звітності лісогосподарських підприємств, він дозволяє робити порівняльний аналіз всіх підприємств лісового господарства.
Іншим класифікаційним чинником може виступати рівень екологічної безпеки, відносно якого заходи поділяються на екологічно безпечні та екологічно небезпечні [202]. Напрошується думка, що всі заходи, спрямовані на підвищення ефективності лісокористування, повинні бути тільки екологічно безпечними. Проте не можна відкидати такі заходи, як суцільні рубання, котрі в будь-якому випадку порушують екологічну рівновагу, проте є доцільними у певних умовах з економічної точки зору.
Особливістю, котра відрізняє кардинально лісове господарство від інших галузей національної економіки, є великий термін створення кінцевого продукту, котрий визначається стиглістю лісу (біологічною, технічною, якісною, господарською, фінансовою, економічною). Тобто, виробничий цикл може тривати 70-120 років. Відповідно, виникають великі ризики для вкладання інвестицій. Тому пропонують поділяти лісогосподарські заходи в залежності від тривалості розрахункового періоду на дві групи - до 20 років і більше 20 [202]. Для обґрунтування доцільності заходів для першої групи пропонуємо надавати перевагу економічним критеріям (чиста теперішня вартість грошових потоків, внутрішня ставка доходу, ризики), другої групи - екологічним (збереження живучості екосистем; збереження і покращення біорозмаїття в лісових насадженнях тощо).
Лісогосподарські заходи можуть викликати економічні, екологічні, соціальні ефекти, а також впливати на всі види ефектів. Варто мати на увазі те, що ліс як об'єкт господарської діяль
- Київ+380960830922