РОЗДІЛ 2
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
2.1. Характеристика моделі процесу формування екологічної свідомості студентів
Розвиток педагогіки як науки на сучасному етапі вимагає системно-скоординованого аналізу та поглибленого осмислення її понятійно-термінологічного апарату і передусім найбільш загальних його понять, які прийнято називати педагогічними категоріями [6, с. 15]. Такі педагогічні категорії, як "розвиток" і "формування" в теорії та практиці педагогіки часто ототожнюються, або одне з них визначається через інше: "формування" через "розвиток" (Ю.К. Бабанський [12]) або "розвиток" через "формування" (С.У. Гончаренко [47]). Розвиток - це "еволюція, спрямована зміна будь-якого органічного цілого (біологічного, соціального, культурно-історичного), у процесі якої виявляються його внутрішні можливості. Відбувається у часі в послідовності стадій, як перехід від одного стану до іншого" [183, с. 1292]. Формування - це "надання певної форми" [183, с. 1687].У сучасній педагогічній науці поняття "формування" трактується як "процес становлення особистості в результаті об'єктивного впливу спадковості, середовища, цілеспрямованого виховання та власної активності особистості" [201, с. 15]. Відтак, порівнюючи ці поняття, ми прийшли до висновку, що метою нашої роботи не може бути розвиток досліджуваної якості особистості студента. Тему нашого дисертаційного дослідження ми визначили як формування екологічної свідомості у майбутніх учителів початкових класів у контексті педагогічної системи вищого навчального закладу. Формування цієї якості особистості ми розглядаємо як невід'ємну складову особистісного розвитку майбутнього спеціаліста, який являє собою, на нашу думку, багатоплановий неперервний процес з характерними протиріччями, який спрямований на досягнення максимальної довільності, автономності, саморегуляції та самореалізації особистості у соціоприродному контексті.
Також ми згодні з В.І. Андреєвим, що формування особистості тих, хто навчається, пов'язане з соціальним контекстом і розглядається через його розвиток, тобто через розвиток педагогічних систем держави і розвиток тих педагогічних процесів, які в них мають місце. "Формування особистості - це і мета, і результат цілеспрямованої зміни педагогічної системи, найбільш загальною закономірністю якої є перехід зі стану розвитку в саморозвиток" [7, с. 7]. Не дивлячись на те, що на проблемі формування особистості у педагогічній теорії та практиці зосереджена велика увага, акцент традиційно ставиться тільки на формуванні особистості, тоді як воно є наслідком розвитку всієї педагогічної (освітньої) системи, який, як правило, детально не розглядався. Тому важливо зрозуміти, що взагалі характерно для цього розвитку, які необхідні та достатні ознаки самого процесу і результату розвитку педагогічної системи.
Термін "педагогічна система" широко використовується в концептуальному апараті сучасної педагогіки (В.І. Андреєв [6], С.І. Архангельський [11], Ю.К. Бабанський [12], В.О. Сластьонін [198] та ін.). Педагогічні системи відносяться до соціальних систем і, власне, мають властиві їм ознаки та функції, серед яких виділяються: системно-структурна (виявлення зв'язків компонентів системи), функціонально-освітня (зміст), кібернетична (управління), факторна (фактори та умови).
Виходячи з цього, ми будемо розглядати модель процесу формування екологічної свідомості у студентів як процесуальну, системно-структурну, функціонально-освітню, кібернетичну та багатофакторну, яка має системоутворюючі елементи і зв'язки. Відкритий, динамічний, циклічний і безперервний характер її функціонування дозволяє, з однієї сторони, зберегти її як цілісну систему разом з головними компонентами (елементами) і їх властивостями, а з іншої - можливість змінювати її з метою покращення динаміки її розвитку до вищого рівня - саморозвитку. Враховуючи, що дана модель є такою, що саморозвивається, важливо зазначити, що ефективність її подальшого розвитку в більшості випадків буде визначатися характером відносин у системі "викладач - студент" і зв'язками управління.
Модельне уявлення про процес формування екологічної свідомості студентів сприятиме виваженості у визначенні найбільш суттєвих характеристик експериментальної роботи. У філософії модель розглядається як замінник оригіналу у пізнанні чи на практиці (відображення об'єктів і явищ у вигляді описів, теорій, схем, графіків тощо). Модель в узагальненому вигляді може бути розцінено як об'єкт, що відповідає іншому об'єкту (оригіналу), замінює його при пізнанні і дає про нього чи його частину певну педагогічну інформацію [95, с.79]. Структурно-функціональну модель формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів ми розглядаємо як джерело інформації про сутність механізму формування досліджуваної якості особистості, де відбувається взаємообумовленість, взаємозв'язок і взаємодія компонентів, принципів та умов екологічної підготовки студентів (додаток К).
Спираючись на доробок науковців, які впроваджують модельний підхід при вивченні процесу вузівської підготовки вчителя (С. Глазачев, В. Ільїн, Л. Машкіна, В. Моляко, В. Сластьонін), модель формування досліджуваної якості особистості ми будемо розглядати у трьох ракурсах: перший - через її структурно-функціональну характеристику; другий - через принципи неперервної екологічної освіти в Україні; третій - через педагогічні умови формування високого (екоцентричного) рівня екологічної свідомості.
Задля осмислення моделі, що відбиває структурно-функціональний аналог, в якому закладено механізм формування екосвідомості майбутнього фахівця в умовах педагогічного університету, принципового значення набуває визначеність у вихідних положеннях. По-перше, мета, яка відбиває своєрідність соціально-педагогічного запиту до ціннісно-екологічної сфери особистості сучасного педагога. По-друге, змістовність формуючого впливу, яка зумовлена психолого-педагогічними умовами, необхідними і достатніми для за
- Київ+380960830922