РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ, ОБ'ЄМ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи дослідження
2.1.1. Оцінка умов професійної діяльності військових лікарів.
З метою отримання даних щодо оцінки сучасних умов професійної діяльності, вивчення впливу умов професійної діяльності на організм військових лікарів, рівень їх працездатності [180, 181, 212, 230], було застосовано "Модифіковану карту особистості" К.К. Платонова [87] (додаток А). "Модифікована карта особистості" побудована за принципом полярних профілів. Вона включає 93 індивідуально-психологічні властивості, в яких оцінюється ставлення фахівця до цих якостей. Крім того, даний метод допомагає оцінити три важливі показники, які характеризують успішність діяльності: швидкість, якість, надійність роботи. Кожна властивість оцінюється за 10-бальною шкалою.
Результати дослідження опрацьовуються за допомогою ключів (табл. 2.1), з допомогою яких розраховуються наступні статистичні показники:
- середній бал кожної з шкал;
- середній бал для кожної групи шкал.
2.1.2. Методика оцінки синдрому професійного "вигорання".
Опитувальник являє собою анкету, яка складається з 84 питань (додаток Б), що стосуються професійної діяльності і впливу її на стан психічного і соматичного здоров'я [72, 164]. При обробці анкети в балах оцінюються всі три компоненти синдрому "вигорання" - "напруга", "резистенція" і "виснаження", а також виявляються провідні симптоми в кожній з компонент. За числом балів можна сформулювати судження про рівень розвитку кожної компоненти і визначити домінуючі симптоми у всьому синдромі "вигорання".
Таблиця 2.1
Шифр до "Модифікованої карти особистості" К.К.Платонова
№ на картіВластивості особистості№ на картіСтавлення особистості№ на картіСтавлення особистості1а-жСенсорно-перцептивні11а-11вдо праці24до майбутнього2а-2гПсихо-моторні12а-12лдо оточуючих25до новогоЗа-ЗгАтенційні13а-13бдо себе26до невдач4а-4гМнемічні14до колективу27до мужності5а-5вІмаженативні15до незнайомих28до ризику6а-6єРозумові16до критики29до опіки і вказівок7а-7дЕмоційні17до громадсько-го життя30до правил і законів8а-8зВольові18до матеріаль-
них цінностей31до свого здоров'я9а-9дКомунікативні19а-19бдо грошей32до забобонів--20до порядку33а-33гзагальні характеристики особистості10а-10вМовні21а-21бдо одягу----22до алкогольних напоїв----23а-23бдо інших--
2.1.3. Оцінка напруженості праці військових лікарів.
Оцінка напруженості праці військових лікарів була проведена методом експертної оцінки провідними фахівцями кафедр УВМА та ЦКВГ МО України, за допомогою "Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" [137] і розробленого на її основі опитувальника (додаток В).
2.1.4. Оцінка успішності навчальної діяльності військових лікарів.
Оцінка успішності навчальної діяльності військових лікарів здійснювалась за даними атестатів, поточних оцінок, оцінок, отриманих за іспити та заліки за спеціальними медичними предметами. Обчислювався середній бал з оцінок, отриманих за 20 спеціальними медичними предметами.
2.1.5. Дослідження психофізіологічного стану військових лікарів.
Визначення психофізіологічного стану військових лікарів здійснювалось за допомогою спеціально створеної батареї тестів, до якої входили наступні апаратні та бланкові методики [49, 124, 125, 126, 154, 159, 162, 182, 248]: методика дослідження функціональної рухливості нервових процесів; методика "Пам'ять на числа" - для дослідження короткочасної пам'яті; методика "Додавання чисел з переключенням" - для дослідження уваги, мислення та розумової працездатності; методика "Коректурна проба з кільцями Ландольта" - для дослідження особливостей уваги (об'єму, концентрації та стійкості), зорового сприйняття простору, а також для визначення швидкості переробки інформації; методика "Компаси" - для дослідження сприйняття просторової орієнтації, та методика "Равена матриці прогресивні" для оцінки спроможності військових лікарів до навчання.
Перед кожним тестовим завданням здійснювався інструктаж, за допомогою якого обстежувані знайомилися зі змістом конкретного завдання та методикою його виконання, а також тренування та закріплення навичок роботи.
2.1.5.1. Методика дослідження функціональної рухливості нервових процесів.
Для проведення обстеження використовувався прилад ПНН-3 ?36, 100, 114, 115, 116, 139?. Досліджуваному пропонувалося у відповідь на спалах сигнального червоного світла на екрані приладу натискувати на праву кнопку правою рукою, зеленого - на ліву кнопку лівою рукою, а на появу жовтого світла - не реагувати. Реєструвалася кількість прийнятих сигналів протягом 120 секунд.
2.1.5.2. Методика "Пам'ять на числа".
Досліджуваним демонструвався протягом 30 секунд плакат з десятьма чітко намальованими двозначними числами ?25, 65, 73, 74, 115, 143, 156, 160?. Після закінчення експозиції плакату, досліджувані протягом 1 хвилини записували на бланку у вільному порядку числа, що запам'ятали. Під час обробки результатів підраховувалась кількість вірно записаних чисел.
2.1.5.3. Методика "Додавання чисел з переключенням".
Досліджуваним пропонувалось як найшвидше, протягом 10 хвилин, виконувати додавання однозначних чисел двома способами, що змінюються кожну хвилину ?44, 115, 156?. Для проведення дослідження використовувались спеціально оформлені бланки, на яких записано два числа - одне у чисельнику, інше у знаменнику. Після початку роботи необхідно як найшвидше додати наведені числа та записати отриману суму у чисельнику наступної дроби. У знаменник отриманої дроби записується значення чисельника попередньої дроби.
Суть другого способу полягає у тому, що сума чисел дроби записується не в чисельник, а в знаменник наступної дроби. В чисельник же нової дроби записується значення знаменника попередньої дроби.
За результатами виконання тесту