РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИ, ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма досліджень
У відповідності до змісту й мети даної роботи на основі гігієнічної оцінки
соціально-побутових умов життя, сучасного шкільного середовища, фізичного,
біологічного, розумового розвитку та стану здоров’я встановлено особливості
шкільної зрілості дітей шести- та семирічного віку, враховуючи проведений огляд
літератури, поставлені завдання і загальну мету роботи, до програми досліджень
входило наступне:
1. Вивчення умов побуту, навчання й виховання дітей шести- та семирічного віку.
2. Вивчення в динаміці (1998-1999 рр.) фізичного та біологічного розвитку дітей
рівнинного Придністров’я.
3. Вивчення в динаміці (1999-2000 рр.) фізичного та біологічного розвитку дітей
передгірської зони та гірських Карпат.
4. Визначення морфофункціонального стану і рівня біологічного розвитку дітей
Прикарпаття.
5. Розробка стандартів фізичного розвитку дітей шести- та семирічного віку
Прикарпаття.
6. Визначення основних критеріїв готовності дитини до систематичного навчання в
школі.
7. Вивчення та оцінка стану здоров’я дітей.
2.2. Методи досліджень
Під час виконання дисертаційної роботи використовувалися гігієнічні,
психофізіологічні, психологічні, соціологічні методи, а також методи
варіаційної статистики.
2.2.1. Методика вивчення соціально-побутових умов життя та навчання дітей.
Вивчення санітарно-гігієнічних і соціально-економічних умов життя та розвитку
дітей проводили за спеціально розробленою методикою науково-дослідного
інституту педіатрії, акушерства й гінекології (м. Київ). Провели анкетування
дітей із сімей різних соціальних груп: робітники, службовці, студенти,
підприємці. Вивчені сімейний стан, житлові умови, відомості про батьків,
спадковість батьків, перебіг вагітності і пологів у матері, анамнез життя,
харчування і режим дня дитини, стан організму й оздоровчі заходи.
Вивчення впливу внутрішньошкільного середовища на навчальну діяльність школярів
проводилося за самостійно розробленою картою обстежень. Дана карта обстежень
умов навчання дітей шестирічного віку в дитячих навчальних закладах та першого
класу шкіл містить відомості щодо відстані від житла до школи, оточення,
відстань до парку, розташування та зонування шкільної ділянки, тип шкільної
будівлі, розташування класу чи групової, їхня орієнтація, санітарний стан
приміщень, санітарно-технічне обладнання та забезпеченості меблями.
Така програма досліджень вперше включає комплексну оцінку морфофункціонального
стану, рівня біологічного розвитку та визначення ступеня шкільної зрілості
дітей Прикарпатського регіону.
2.2.2. Методика вивчення й оцінки фізичного розвитку дітей шести-семирічного
віку.
Вивчення фізичного розвитку дітей проводилося шляхом порівняння показників маси
тіла, зросту, окружності грудної клітки дітей м. Івано-Франківська з
попередніми роками (1964-1971 рр.) та необхідністю розроблення регіональних
стандартів фізичного розвитку дітей шести-семирічного віку.
Вихідними даними для вивчення та оцінки фізичного розвитку з огляду на тісний
кореляційний зв’язок між масою тіла й окружністю грудної клітки, було обрано
зріст і масу тіла. Окрім того, між цими параметрами існує фізіологічна
залежність і вони є досить інформативні. Восени 1998 року та весною 1999 року
вивчався фізичний розвиток шести-семирічних дітей, які відвідували дошкільний
навчальний заклад, школу-садок чи загальноосвітні школи міста, а восени 1999
року й весною 2000 року – дітей сільської місцевості.
Антропометричні дослідження дітей проводилися під час планових періодичних
медичних оглядів за загальноприйнятою методикою [59]. Результати досліджень
дітей міста та сільської місцевості отримано безпосереднім вимірюванням зросту,
маси тіла й окружності грудної клітки. Кожна статево-вікова група налічувала
від 109 до 240 дітей.
Статистичну обробку даних проведено за загальноприйнятими методиками із
застосуванням комп’ютерних програм. Визначали такі показники: середні
арифметичні зважені (M), їхні похибки (m) та сигмальні середні квадратичні
відхилення за зростом (x) і масою (y), коефіцієнт варіації (V), коефіцієнт
кореляції (), сигму регресії () та коефіцієнт регресії ().
Враховувалися мінімальні (min) і максимальні (max) значення зросту та маси тіла
у кожній статево-віковій групі. За даними варіаційно-статистичної обробки
побудовано шкали регресії та складено за шкалами регресії оціночні таблиці
фізичного розвитку, в основі яких лежить зріст у всіх варіантах від
мінімального до максимального значення з інтервалом 1 см і поділом на 5 груп:
низький ( і нижче), нижче середнього (від до ), середній (), вище середнього
(від до ), високий ( і вище).
З метою індивідуальної оцінки фізичного розвитку для кожної варіанти зросту
вираховувалася відповідна маса тіла (межі маси тіла): М±у, від М±1,1у до М±2у.
Фізичний розвиток дітей оцінювали за уніфікованою методикою Ставицької А. Б.,
Арон Д. І. [332]. Розрізняли гармонійний фізичний розвиток, якщо зріст дитини
знаходився в межах М±2у (тобто зріст середній, вище і нижче середнього) при
масі тіла, яка відповідає зросту конкретної дитини з коливаннями в межах ±1у,
та відхилення фізичного розвитку. У цій групі розрізняли такі варіанти: низький
зріст (М–2у і нижче), високий зріст (М±2у і вище), дефіцит маси першого ступеня
(відхилення в межах від –1у до –2у стосовно належної маси при даному зрості),
дефіцит маси другого ступеня (відхилення більше, ніж на –2у), надлишок маси
першого ступеня (відхилення в межах від +1у до +2у стосовно належної маси при
даному зрості), надлишок маси другого ступеня (відхилення більше, ніж на +2у).
Ретроспективне зіставлення показників
- Київ+380960830922