РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти спостережень
Дослідження проводились на базі школи-ліцею №7 та середніх загальноосвітніх шкіл №1 і №4 міста Вінниці, де під наглядом в дина-міці спостережень з 1995 по 2001 роки знаходились 332 учня молодших класів (з них 168 дівчаток та 164 хлопчиків) у віці від 7 до 10 років.
Дані щодо програмно-цільової організації наукових досліджень наведені на табл. 2.1.
Так, в процесі виконання дисертаційної роботи на вихідному етапі досліджень (перший етап дисертаційної роботи), що проводились, протягом трьох років вивчали динамічні зрушення з боку показників функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів організму учнів молодшого шкільного віку, які навчались у навчальних закладах різного типу: середній ЗОШ та Ш-Л.
Тому школярі, що підлягали дослідженню, з метою визначення природних тенденцій змін критеріальних показників функціонального стану їх організму у цей період, були розподілені на 2 групи порівняння. До складу першої дослідної групи були включені 110 школярів (55 дівчаток та 55 хлопчиків), режим повсякденної діяльності яких характеризувався традиційним підходом до організації навчання у звичайній масовій ЗОШ. Відмітною рисою навчальної діяльності 110 учнів другої дослідної групи (55 дівчаток та 55 хлопчиків) було запровадження поглибленого вивчення окремих навчальних дисциплін та предметів під час інтенсивного навчання у Ш-Л.
Природно, що інтенсифікація організації навчального процесу та суттєве розширення, з одного боку, та профілізація, з іншого, програ-
ми вивчення окремих предметів накладали суттєвий відбиток як на динаміку інтелектуального зростання, так і на характер зрушень провідних показників стану функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів організму учнів.
Отже, підхід, що був запропонований та реалізований у ході досліджень, дозволяв виявити найбільш поширені, характерні для нових інноваційних закладів шкільної освіти як позитивні, так і негативні наслідки використання навчальних програм, провідним компонентом яких слід було вважати інтенсивний за способом організації та поглиблений за змістом характер навчання молодших школярів.
Наступний етап дослідження (другий етап дисертаційної роботи) полягав у вивченні гігієнічних аспектів організації внутрішньошкільного середовища: рівня навчального навантаження, режиму добової діяльності, розкладу уроків, дослідженні мікрокліматичних умов навчальних приміщень тощо.
Слідуючий етап дослідження (третій етап дисертаційної роботи) полягав у розробці, науковому обґрунтуванні, впровадженні та гігієнічній оцінці експериментальної комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, які перебували в умовах Ш-Л.
Тому з метою визначення ступеня ефективності її запровадження були сформовані 2 групи порівняння. Для 110 учнів (55 дівчаток та 55 хлопчиків), віднесених до контрольної групи (КГ), характерним був традиційний, інтенсивний за своїм змістом, режим навчального процесу в Ш-Л. Найбільш суттєвим елементом добового режиму 60 молодших школярів (30 дівчаток та 30 хлопчиків), що належали до експериментальної групи (ЕГ), була цілеспрямована оптимізація навчальної діяльності дівчаток і хлопчиків шляхом застосування спеціально розробленої експериментальної комплексної програми.
Комплексна програма, що була розроблена, включала у свою структуру комплекс наступних оздоровчо-корекційних заходів: раціональну, з гігієнічної точки зору, організацію режиму добової діяльності учнів, використання традиційних і нетрадиційних форм фізичного виховання, застосування психогігієнічних заходів, а також засобів щодо покращання санітарно-гігієнічних умов у навчальних і допоміжних приміщеннях Ш-Л та вдома.
Зрештою, заключний етап дослідження (четвертий етап дисерта-ційної роботи) полягав у проведенні комплексної оцінки стану здоров'я і адаптаційних ресурсів організму школярів початкових класів (332 учня: 168 дівчаток та 164 хлопчики), а також визначенні і науковому обґрунтуванні методу комплексної оцінки показників психофізіологічної адаптації та прогностичних критеріїв корекції функціонального стану молодших школярів-ліцеїстів на підставі використання сучасних методів багатовимірного статистичного аналі-зу та математичного моделювання.
Вибір об'єктів спостережень, їх групування та класифікація облікових ознак здійснювались з урахуванням потреби у забезпеченні якісної та кількісної репрезентативності досліджень, що проводились. Тому вибіркові сукупності формувалися на підставі виділення однорід-них за віковими, статевими і матеріально-побутовими характеристи-ками (якісна репрезентативність) та достатніх у кількісному відношен-ні (кількісна репрезентативність) досліджуваних контингентів.
Дані оцінки розподілу школярів за вищезазначеними принципами, яка була здійснена на початку та наприкінці періоду спостережень, свідчили про те, що проведене групування слід було вважати репрезентативним, таким, що дозволяє чітко визначити та адекватно обґрунтувати провідні закономірності впливу експеримен-тальної комплексної програми оптимізації навчальної діяльності на функціональний стан організму учнів молодших класів.
Дослідження процесів формування та розвитку критеріальних показників функціонального стану організму школярів здійснювалось у ході лонгітудинального дослідження в динаміці навчання шляхом проведення окремих зрізів на початку періоду навчання в ліцеї, а також наприкінці (квітень-травень) кожного навчального року, тобто у час, коли вже були сформовані основні значущі, зі шкільної точки зору, вміння та навички молодших школярів.
Окремо визначалися особливості тижневої та денної динаміки розвитку досліджуваних показників. Гігієнічна оцінка режиму добової діяльності учнів 1-х-3-х класів проводилась шляхом хронометражних спостережень [69].
Показники стану здоров'я, адаптаційних ресурсів організму та навчальн