РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, ОБСЯГ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Обґрунтування вибору напрямку і методів дослідження
Наукове дослідження здійснене з позицій розвитку концептуально нового підходу -
вивчення взаємовідношень у системі «ФВО – дитина», з визначенням характеру і
ступеня можливого несприятливого впливу окремих факторів, а також оцінки змін
адаптаційно-компенсаторних механізмів у дітей і підлітків, які виникають під
впливом ФВО, з метою забезпечення регламентації вивчених ФВО і профілактики
порушень здоров'я дітей, підлітків і молоді.
Для досягнення поставленої мети розроблена спеціальна методологічна схема
досліджень, що забезпечила можливість одержання повної й об’єктивної інформації
при послідовному виконанні намічених задач. Схема програми дослідження наведена
на рис. 2.1.
Необхідність гігієнічного обґрунтування регламентації ФВО сучасних школярів
витікає з літературних відомостей, наведених у попередньому розділі роботи.
Наявні результати вказують на широку розповсюдженість відеоекологічних
факторів, а також на потенційну можливість формування під їх впливом порушень з
боку здоров‘я дітей і підлітків. Однак, гігієнічна характеристика
розповсюдженості ФВО у дітей та молоді України недостатня. Потребує уточнення
вплив цих факторів на баланс вільного часу, їх місце в режимі дня, наявність
можливих взаємозв‘язків між ФВО і станом здоров‘я дітей і молоді.
Суттєвим моментом дослідження є гігієнічна оцінка ФВО (друкарської продукції,
електронних ігрових пристроїв, комп‘ютерних ігор тощо). Це дозволяє оцінити
технолого-гігієнічні (ТГП) та експлуатаційні параметри (ЕП) зазначених
факторів, що обумовлюють їх якість та безпеку
для користувача, а також виявити найбільш типові недоліки, що впливають на
функціональний стан користувачів та обґрунтувати схему регламентації як
практичне втілення одержаних результатів.
Виходячи із медико-соціальної ситуації, яка склалася в Україні, важливого
значення набирає оцінка стану здоров‘я дітей і підлітків [1, 3, 8, 10, 27, 31].
Зростання кількості донозологічних станів у дітей шкільного віку потребує
використання методів донозологічної діагностики, які дозволяють виявляти
порушення як можна раніше, коли ще відсутні морфологічні розлади [11, 33, 37,
38]. На наш погляд, ці стани також повинні стати предметом дослідження, що
дозволить забезпечити патогенетично обґрунтовану і ефективну вторинну
профілактику. Для цього необхідно в умовах натурного гігієнічного експерименту
дослідити динаміку працездатності, функціонального стану школярів. Виходячи із
принципів донозологічної діагностики, для оцінки результатів повинні бути
застосовані методи ризикометрії та прогнозування, як ті, що найбільш адекватно
оцінюють стани з нечітко вираженими та латентними клінічними проявами [153].
Важливість зорової системи як основного каналу одержання інформації, оцінка її
змін у механізмі несприятливої дії ФВО як ключового моменту патогенезу дозволяє
припустити перспективність дослідження можливих взаємозв‘язків між візуальним
навантаженням (ВН) різних видів і зоровим статусом дітей. На наш погляд,
досліджені показники дозволяють достатньо повно оцінювати характер зрушень, які
виникають під впливом ФВО.
На підставі результатів популяційних, експериментальних і експертних досліджень
планується розробити гігієнічні принципи оцінки ФВО, які стануть основою для
розробки норм і правил гігієнічної регламентації.
Експериментальне дослідження і теоретична розробка гігієнічних принципів
регламентації ФВО спрямована на вивчення можливості компенсації несприятливих
зрушень, що розвиваються в системах організму, що забезпечують гомеостаз.
Методологія дослідження та запропоновані комплексні принципи і критерії
дозволять обґрунтувати систему наукового, інформаційно-методичного та
нормативного забезпечення у якості цілісної гігієнічної регламентації існуючих
та нових ФВО та забезпечити її ефективне функціонування шляхом розробки
державних санітарних правил і норм гігієнічної оцінки друкованої продукції для
дітей, технології гігієнічної експертизи ІЗВІ, методики прогнозування можливого
негативного впливу ІЗВІ, інноваційної розробки «Спосіб діагностики
інформаційного навантаження друкованих видань для дітей та підлітків».
Дослідження, використані в роботі, виконані на базі акредитованої ДАК
центральної науково-дослідної лабораторії університету, за допомогою апаратури,
яка пройшла метрологічний контроль, з застосуванням сучасних адекватних методів
дослідження, що дозволяє вважати одержані результати об‘єктивними.
2.2. Обсяг досліджень і методики, використані у роботі
2.2.1. Оцінка особливостей візуального оточення дітей і молоді була проведена
за допомогою анкетно-опитувального методу.
Соціологічне дослідження місця ФВО (ДП, ТБ, КІ тощо) у повсякденному житті було
вивчено у 555 школярів віком 6-18 років і 1732 юнаків і дівчат віком 16-25
років. Розроблені нами анкети включали питання про наявність контакту з ФВО,
його кратності і тривалості, питання про оцінку якості шкільних підручників і
про наявність скарг астенопічного плану при зоровій роботі.
2.2.2. Оцінка функціонального стану зорової системи була проведена у 1033
школярів віком 6-18 років і 1732 юнаків і дівчат віком 16-25 років за допомогою
загальноприйнятих офтальмологічних методів [154, 155, 156]. Розширене
офтальмологічне дослідження включало визначення гостроти зору, резервів
акомодації (РА), найближчої крапки ясного зору (НК ЯЗ), величини фузіонних
резервів і візоконтрастометрії. Дослідження проведено за участю
лікаря-офтальмолога, доцента, кандидата медичних наук Яворського