РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови досліджень
Об?єктом нашого дослідження є фітобіота закрайок поля - комплекс аборигенних, неаборигенних та напівкультурних видів вищих рослин, що поширені на закрайках поля в агроекосистемах України.
Програма досліджень включала 5 етапів. Це попередній камеральний етап перед польової підготовки, рекогносційні (оглядові) польові дослідження, детальні маршрутні польові дослідження, заключне камеральне опрацювання, аналіз і генералізація отриманих результатів.
Головними завданнями польового обстеження фітобіоти закрайок поля є наступні:
* Визначити таксономічний склад та видове багатство фітобіоти закрайок в агроландшафті Правобережного Лісостепу України як основу біомоніторингу їх б- різноманітності.
* Встановити поширення видів фітобіоти закрайок та їх компонентів в різних типах макроекотопу (вододільний, яружно-балковий, над заплавно-терасовий, заплавний) між різними фітоценозами (міжсегетальні екотони, міжкультурфітоценозо-сегетальні екотони, міжнапівприродно-сегетальні екотони).
* Вивчити фітоценотичну роль окремого виду в екотонах як основу біомоніторингу їх в- різноманітності.
* Дослідити трапляння, рясність, проективне покриття видів як показники різноманітності фітобіоти.
* Визначити величину надземної фітомаси в закрайках поля.
* Зібрати зразки гербарію.
Схема польових описів в період 2003-2005 р.р.
Збір інформації проводився на півночі Одеської обл. (Любашівський р-н, с. Бобрик - 2, господарство "Промінь"; Савранський р-н, с. Бакша, господарство "Бакшанське"; Балтський р-н, с. Гольма, господарство "Авангард"; Ананьївський р-н, с. Новогригорівка, господарство "Майнове"; Котовський р-н, с. Велика-Фонтанка, землі резерву сільради.
Польові дослідження проводили описуючи різні типи екотонів (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Типи екотонів, еталонних ділянок та агроценозів описаних в 2003-2005 р.р. в Правобережному Лісостепу
Типи описів2003 рік2004 рік2005 рікМіжкультурфітоценозо-сегетальні екотониДубова, Робінієва, Гледичієва, Дубово-Робінієва, Робінієво-Гледичієва лісосмугиДубова, Робінієва, Гледичієва, Дубово-Робінієва, Робінієво-Гледичієва, Кленова, Горіхова лісосмугиДубова, Робінієва, Гледичієва, Дубово-Робінієва, Робінієво-Гледичієва, Кленова, Горіхова лісосмуги Міжсегетальні екотони-між ярими зерновими,
-між просапними,
-між ярими зерновими та просапними культурами- між озимими зерновими,
- між озимими та ярими зерновими,
- між озимими зерновими та просапними,
- між ярими зерновими та просапними,
- між просапними,
- між озимими, ярими зерновим та просапними,
- між просапними та круп'яними,
- між просапними та багаторічними травами культурами- між озимими зерновими,
- між озимими та ярими зерновими,
- між озимими зерновими та просапними,
- між просапними,Напівприродні території (еталонні ділянки)степове урочище Лиса горастепове урочище Лиса гора,
лісове урочище Савранський лісстепове урочище Лиса гора лісове урочище Савранський ліс, лісові урочища Ананьївськогко р-н.Агроценозиярий ячмінь, соняшникозима пшениця, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза, цукровий буряк, гречка, горохозима пшениця, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза При описах різних типів екотонів, напівприродних територій та агроценозів, в різні роки прослідковується збільшення числа видів вищих судинних рослин. Якщо в 2003 році виявлено 270 видів, то у 2005 р. - 558 видів. Основною причиною зміни чисельності видів є збільшення описів міжсегетальних екотонів та напівприродних урочищ. Це пов'язано з тим, що в 2003 році в регіоні дослідження несприятливі кліматичні умови призвели до того, що озимі культури вимерзли і основними посівами полів були ярий ячмінь та соняшник. Описи напівприродних територій (еталонних ділянок) нам потрібні як для встановлення видової різноманітності району дослідження, так і для порівняння з видовою різноманітністю екотонів.
2.2. Методика польових досліджень фітобіоти екотонів
Фітоценотичну роль окремого виду або його "фітоценотичну значущість" [163] оцінюють, спираючись на узагальнення ознак, зокрема трапляння, рясність, продуктивність, проективне покриття за відомими методами [5, 163-167]. Трапляння визначається відношенням чисельності описів, в яких є вид, до загальної їх кількості у відсотках (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Шкала частоти трапляння (Є.Л. Любарський [168])
Класи траплянняЧастота трапляння, %1Більше 525-20321-40441-60561-80681-100
У межах точності методу визначення проективного покриття проведено за М.Ф. Комаровим [169], який розробив ступені проективного покриття у відсотках зайнятої видом площі на 1 м2, які здатне розрізнити людське око: < 0,1; 0,1; 0,2; 0,3; 0,5...2; 3;5;7;10;...25;30;35-40;50;60. Ці величини визначають візуально згідно (табл. 2.3). Проективне покриття понад 60% відраховують від протилежного - за площею, не зайнятою видом на 1м2, за тією ж шкалою. Ця методика дає можливість визначити рясність за допомогою спеціальної шкали, побудованої на співвідношенні між чисельністю рослин і площею їх мешкання. Шкала М.Ф. Комарова [169] дає можливість вибірково уніфікувати підрахунки до відповідної чисельності на площу і не проводити тотальних підрахунків чисельності особин на одиницю площі, які у польових умовах займають багато часу. Точність і уважність такі ж, але відрізнити 15 і 17% людське око не здатне, а <0,1 і 0,1% відрізняє вільно.
Таблиця 2.3
Шкала рясності М.Ф. Комарова [169]
Ступінь рясностіЧисельність особин на площіПлоща, що припадає на 1 особину1. Вищий>100 на 1м21 дм22. Високий100-10 на 1м21-10 дм23. Середній<10 на 1м210 дм2 до 1 м24. Низький10-100 на арі1 м2 до 10 м25. Слабкий<10 на арі0,1 ара до 1 ара6. Мізерний<10 на 10 арах або 10-100 на 1га1 ар до 10 арів
Передпольовий етап
Підготовка до польових досліджень проводилась з вивчення літератури за проблемою дослідження, вивчення гербарію, опрацювання фондових матеріалів, ск