РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Дослідження за темою дисертаційної роботи ,,Продуктивність цукрових буряків на стерильній основі залежно від структури материнського компонента" проводили у 2000-2004 рр. на Верхняцькій дослідно-селекційній станції Христинівського району Черкаської області.
У період 2000-2001 рр. з метою створення простих стерильних гібридів насінники вирощували на просторово ізольованих ділянках, які розміщували в господарстві СТОВ "Верхнячка-Агро" Христинівського району Черкаської області. Насіння вихідних стерильних форм і простих стерильних гібридів розмножували в селекційному полі Верхняцької ДСС.
Вирощування насінників для одержання гібридного насіння у схрещуваннях ЦЧС компонентів з багатонасінними запилювачами здійснювали на просторово ізольованих ділянках Верхняцької ДСС (2002-2003 рр.).
Дослідження матеріалів за продуктивністю проводили у станційному випробуванні впродовж 2003-2004 рр.
Посівні якості насіння визначали в лабораторії селекції та насінництва цукрових буряків Верхняцької ДСС (2000-2004 рр.).
Верхняцька дослідно-селекційна станція розміщена в зоні центрального правобережного Лісостепу України. Територія зони станції представляє собою високе плато, розміщене на водорозділі річок Південного Бугу і Дніпра, яке підняте в середньому на 200 м над рівнем моря. Станція розміщена в зоні найбільш часто створюваної границі холодного і теплого фронтів, що створює значну різноманітність метеорологічних факторів.
Основними грунтами є опідзолені і карбонатні чорноземи, які займають біля 74% земельної площі. Решту частини в грунтовому покрові складають темно-сірі і сірі лісові грунти. Основною грунтоутворюючою породою є лес і лесовидні суглинки. Потужні середньогумусні слабковилуговані чорноземи залягають на плато і на їх схилах. Потужність гумусного горизонту - до 45 см з вмістом гумусу (за методом Тюріна) 3,0-3,6%, вміст рухомих форм фосфору і калію (за методом Чирікова) відповідно 90-140 та 70-100 мг/кг грунту, легко гідролізованого азоту (за методом Тюріна-Кононової)-100-120 мг/кг грунту. Сума ввібраних основ (за методом Каппена-Гільковіца) в орному шарі грунту знаходиться в межах 28-30 м. моль на 100г грунту. Структура орного шару пилувато-грудочко-зерниста. Реакція орного шару грунту слабо лужна, ближча до нейтральної. (рН 7,22-7,7). Гідролітична кислотність грунту (за методом Каппена) становить 2,2-2,8 м. моль на 100г грунту. Кількість гумусу в орному шарі становить 5,2-4,9%, в підорному- 4,4-3,4%. В цілому грунтовий покрив цілком сприятливий для одержання високих врожаїв зернових, технічних і інших сільськогосподарських культур.
Клімат території області, де розміщена станція, помірно-континентальний. Погодні умови сприятливі для проведення селекційної і насінницької роботи. За багаторічними даними Христинівської метеорологічної лабораторії при відділі агротехнології станції середня тривалість вегетаційного періоду складає 205 днів, середня багаторічна кількість опадів становить 472 мм. Середньодобова температура повітря (середньобагаторічний показник) становить 70 С. Річна величина сумарної сонячної радіації, якій належить ведуча роль у формуванні клімату, в зоні станції складає 105-110 ккал/см2 ?150?. В процесі фотосинтезу рослинами використовується частина спектру сонячної радіації, яка знаходиться в інтервалі довжини волі 0,38-0,71мкм. Вона називається активною сонячною радіацією (ФАР) і складає 0,5% від енергії сонячної радіації, що попадає на поверхню землі. Для характеристики теплоресурсів найбільш часто застосовують показники суми температури повітря за період із температурою вище +100 С - це період активної вегетації, який триває в наших умовах 160-165 днів. Тривалість періоду з ефективною температурою повітря вище 50 С складає 200-210 днів, вище 150 С-120 днів. За даними багаторічних спостережень найбільш холодним місяцем є січень (-60С), і навпаки, найбільш теплим є липень (+19,30С). Абсолютні середньомісячні показники основних метеофакторів за вегетаційний період 2000-2004 рр. подано у додатку А.
Роки проведення досліджень характеризувалися певними відхиленнями за кількістю опадів та температурою повітря (рис. 2.1, 2.2) від середніх багаторічних.
Рис. 2.1. Відхилення від середньобагаторічних даних температур впродовж вегетаційного періоду за роки досліджень (ВДСС, 1999 - 2004 рр.)
Продовж. рис. 2.1 Відхилення від середньобагаторічних даних температур впродовж вегетаційного періоду за роки досліджень (ВДСС, 1999-2004 рр.)
В таблиці 2.1.1 наведено показники абсолютної температури повітря за даними багаторічних спостережень.
Таблиця 2.1.1
Температура повітря у зоні досліджень
МІСЯЦІЗа рікІІІІІІIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIСередня багаторічна-6,0-5,4-0,37,314,117,119,318,813,97,91,3-3,57,0Абсолютна мінімальна температура-34,4-36,0-27,0-15,0-4,01,04,04,0-4,0-19,0-24,0-24,0-14,9Абсолютна максимальна температура10,012,021,030,032,034,038,038,033,030,026,013,026,4
У таблиці 2.1.2 наведені дані щодо опадів по Верхняцькій дослідно-селекційній станції.
Таблиця 2.1.2
Показники кількості опадів за роки досліджень, мм
РокиМІСЯЦІЗа рікІІІІІІIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIСередня багаторічна кількість опадів262726355066595034353331472Місячна кількість опадів1999--4462531848322535---20003724533448811074011037059719200139306345641311714321959236692002654218815180729490644256952003694235422169511331128262054720044550101417157120566306616500
Середня багаторічна кількість опадів складає 472 мм, при цьому бувають великі коливання. Зокрема за даними багаторічних спостережень, кількість років з опадами менше 500 мм складає 53%, в тому числі від 480 до 400 мм - 32%, від 400 до 350 мм - 25%, від 350 до 300 мм - 25%