РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ДО ТВОРЧОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Вивчення й аналіз ступеня готовності студентів педагогічного університету до творчої професійної діяльності на різних курсах навчання у вищій школі
Вирішення проблеми формування готовності майбутніх педагогів до творчої педагогічної діяльності передбачає визначення вихідного рівня досліджуваного явища. Визначення початкового рівня цього складного особистісного утворення в студентів педагогічних університетів вимагає необхідність проведення констатувального експерименту. Мета його полягала у визначенні ступеня готовності студентів фізико-математичних факультетів Криворізького, Луганського національного імені Тараса Шевченка, Харківського національного імені В.Н.Каразіна, Південноукраїнського імені К.Д.Ушинського університетів та Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти до творчої педагогічної діяльності й установлення причин, що пояснюють її низький рівень в майбутніх педагогів і недостатнє використання творчого потенціалу особистості студентів у навчальному процесі вищої школи. Основні завдання констатувального експерименту:
1. Визначення методів і діагностичних методик вивчення критеріїв і рівнів готовності майбутніх учителів математики до творчої педагогічної діяльності.
2. Проведення порівняльного діагностичного дослідження рівня прояву цього складного особистісного утворення, що виступає важливим показником професіоналізму майбутніх педагогів.
3. Аналіз даних констатувального експерименту, встановлення причин низького рівня сформованості готовності студентів до творчої педагогічної діяльності.
Мета й завдання експерименту обумовили необхідність використання сукупності методів дослідження, зокрема:
* анкетування студентів різних курсів навчання;
* спостереження й аналіз результатів навчальної й позааудиторної діяльності, уроків, виховних заходів з учнями в період педагогічної практики з метою визначення творчого потенціалу студентів у роботі;
* діагностичні методи: контрольні роботи, тести, творчі завдання;
* методи самооцінки.
Констатувальний експеримент проводився протягом трьох років. Ним було охоплено 46 студентських груп. Під час його діагностувався прояв різних показників, що виступають характеристиками структурних компонентів готовності студентів до творчої педагогічної діяльності (додаток А). За основу було взято наступні показники:
мотиваційний компонент
* інтерес до творчої роботи;
* установка на творчість;
* потреба у творчості;
інформаційно-пізнавальний
* науково-теоретичні знання;
* практичні знання;
* конструктивно-моделюючі знання;
операційно-діяльнісний
* комунікативні вміння;
* організаційні вміння;
* інтелектуальні вміння;
креативно-рефлексивний
* проектування діяльності;
* модернізація способів;
* новизна й оригінальність рішень;
емоційно-вольовий
* емоційна сприйнятливість;
* самостійність;
* ініціативність;
оцінний
* самоаналіз власних дій;
* самооцінка характеру власної діяльності.
Констатувальний експеримент розпочався з вивчення думки вчителів шкіл і студентів щодо необхідності формування в майбутніх учителів готовності до творчої професійної діяльності (додаток Б). Дані опитування вчителів математики й студентів, отримані в ході анкетування, не збігаються. Якщо з 600 опитаних 62% учителів вважають формування готовності до творчої діяльності завданням першочергової важливості, то тільки 14% студентів (з 1041 опитаних) визнали необхідність формування цього складного особистісного утворення як важливої характеристики професіоналізму сучасного вчителя. Розходження поглядів учителів і студентів представлено на рис. 2.1.
1 ? першочергова; 2 ? важлива; 3 ? другорядна.
Рис. 2.1. Аналіз ступеня значущості творчої діяльності в оцінках викладачів і студентів, у %
Розбіжність думок вчителів-практиків і студентів можна пояснити тим, що виконання соціального замовлення на підготовку творчого педагога поки ще не стало визначальним завданням навчального процесу вищої школи. Зібрані факти свідчать про те, що більшість майбутніх педагогів дуже розпливчасто уявляють собі творчість у навчальному процесі й у цілому в педагогічній діяльності. Тільки 8% студентів-першокурсників у наборі професійних якостей назвали творчі здібності. Мало втішають результати опитування студентів старших курсів. Так, значущість творчих якостей особистості відзначили 16% другокурсників та 21% третьокурсників.
Зважаючи на те, що формування готовності до творчої педагогічної діяльності студенти пов'язують із інтересами, потребами й установками, ми спробували в ході констатувального експерименту виявити характер їхнього ставлення до обраної ними професії вчителя й до творчого оволодіння основами професійної праці. Вивчалася наявність інтересу до професії вчителя математики в системі професійного вибору, його детермінанти й тенденції, що визначають успішність формування готовності до творчої педагогічної діяльності (додаток В).
Серед мотивів власного професійного вибору студенти назвали: "інтерес до професії вчителя математики" (80,2%); "інтерес до предметів математичного циклу" (81,3%); "математичні здібності" (51,4%); "знання предметів, необхідних для складання вступних іспитів у вищий навчальний заклад" (34,4%); "можливість одержання роботи після закінчення вищої школи" (26,3%); "перевірка своїх здібностей на олімпіадах і конкурсах" (8,7%); "потреба у фахівцях цього профілю" (14,7%).
За допомогою прийому подвійної мотивації (цікаво займатися творчою педагогічною діяльністю, тому що ...) було встановлено, що в числі детермінант інтересу до творчої роботи вчителя найбільш яскраво вираженими виявилися ті, які пов'язані з набуттям глибоких знань ? 71,3%; можливістю реалізувати свої здібності ? 61,4%; займатися педагогічною ? 44,3% і науковою - 30,6% діяльністю. Багатьох студентів, що обрали педагогічну професію, залучає