РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ
2.1. Естетичний досвід студента філологічного факультету вищого педагогічного навчального закладу: компоненти, критерії, показники
Оскільки вікова проблема, є основоположною у вирішенні питань педагогічної практики, в тому числі й у процесі формування естетичного досвіду особистості, зупинимось на основній характеристиці студентського віку. Період студентства характеризується зростанням наукової і загальнокультурної інформованості, оволодінням певним комплексом соціальних ролей, продуктивністю активної діяльності, устремлінням до творчого виявлення [11; 121]; появою зв'язку логічного мислення з практичним; помітним зв'язком логічних компонентів з образними [181].
У цьому віці переважає тенденція до посилення інтегративних процесів у структурі особистості. На думку В.Ларцева [115,153], періодові вузівського навчання відповідає системна форма культурної рефлексії з усіма психічними механізмами та параметрами її функціонування в свідомості індивіда.
Психофізіологічні особливості студентського віку сприяють формуванню адекватного естетичного ставлення до навколишнього. Воно певним чином спрямовує естетичний досвід майбутнього вчителя, надає йому професійно-педагогічної орієнтації, проектує в індивідуальну систему якісних характеристик педагогічної творчості. Усе це позитивно впливає на продуктивність майбутньої естетико-педагогічної діяльності. Специфічні художньо-рецептивні здібності зумовлюють якісний рівень власне педагогічної діяльності вчителя, надаючи усій структурі його особистості естетичної визначеності та зумовлюючи ставлення до педагогічної діяльності як діяльності, зокрема, естетичної [116]. Це обумовлює адекватність структури особистості вчителя структурі його педагогічної діяльності, спрямованій на оволодіння учнями естетичними цінностями.
Проблема формування естетичного досвіду студентів філологічних факультетів педагогічних ВНЗ, під стратегією якої розуміємо розвиток неповторного ансамблю психічних сил людини, її естетичного "Я" (Н.Миропольська), містить багато питань і, передусім, питання щодо критеріїв результативності цього процесу.
Естетичний досвід кожного студента флогічного факультету має неповторні риси і в цьому плані є суто індивідуальним утворенням, яке пов'язане з інтелектуальним та емоційним розвитком цієї особистості, а також деякими психофізіологічними її особливостями. Тому ми згідні з Н.Миропольською, що, ведучи розмову про критерії сформованості естетичного досвіду, ми наважуємося говорити лише про можливу, а не про остаточну діагностику [138,53]. В цілому ж естетичний досвід особистості опосередкований рівнем естетичного розвитку суспільства і конкретного соціального середовища, а також способами і результатами залучення членів суспільства до естетичних цінностей, наявністю естетичних моментів у діяльності людини. Таким чином, окремі показники, необхідні для формування і розвитку естетичного досвіду особистості, можна встановити з певною часткою вірогідності.
Ефективність формування естетичного досвіду особистості залежить, передусім, від розвиненості її естетичних запитів, які зумовлюють готовність до сприймання та засвоєння естетичної інформації, тобто від мотиваційного компонента.
Мотивація - це спонукання, що викликають активність індивіда та визначають її спрямованість [107,190]. Як рушійна сила людської поведінки вона, безумовно, посідає провідне місце в структурі особистості, пронизуючи її головні структурні утворення: спрямованість особистості, характер, емоції, здібності, діяльність та психологічні процеси [12,9]. Тому розвиненість мотиваційного компонента естетичного досвіду майбутніх учителів-словесників є одним із основних критеріїв його сформованості.
Естетичний досвід студентів філологічних факультетів формується також і у міру накопичення знань у галузі мистецтва, естетики, мовно-естетичних та літературно-теоретичних знань, які утворюють його когнітивний компонент.
Він виявляється та актуалізується в мовно-естетичній ерудованості, що являє собою сукупність знань у галузі мистецтва, естетики та мистецтва слова зокрема, і є наступним критерієм його сформованості.
Мотиваційна сфера особистості (потреби, інтереси тощо) обумовлює і ціннісно-орієнтаційну сферу (смак, почуття, оцінка, ідеали).
Для майбутніх учителів-словесників показниками сформованості ціннісно-орієнтаційної сфери, яка становить сутність оцінного компонента естетичного досвіду, є, насамперед, розвиненість особистісних естетичних почуттів та смаків у галузі мистецтва і художньої культури, мистецтва слова зокрема; повнота і якість естетичних суджень у процесі оцінної діяльності; сформованість естетичних ідеалів. Адже сприймання педагогічних явищ, переживання естетичної сутності творів мистецтва, зокрема словесного, супроводжується особливим станом особистості людини - емоційно-естетичним співпереживанням, естетичним почуттям. Чим багатша емоційна сфера вчителя, тим ширший спектр відтінків одного й того ж самого почуття, що супроводжує різні педагогічні ситуації. Розвинене естетичне почуття формує основу естетичного смаку, який виступає показником загальної культури вчителя, обумовлює оцінку педагогічних явищ, культивує прекрасне в практичній роботі на рівні педагогічної творчості. Судження, які спираються на естетичний смак, є єдністю світовідчуття та світосприймання й естетичної оцінки. Естетичний смак знаходиться в нерозривній єдності і залежності від естетичного ідеалу, що відіграє активну роль у перетворенні педагогічного процесу, в утвердженні прекрасного в педагогічній діяльності, є стимулом педагогічної творчості, критерієм естетичної оцінки педагогічного процесу і самого себе.
Таким чином, сформованість оцінного компонента студентів філологів набуває особливого значення для дослідження їхнього естетичного досвіду і виступає ще одним важливим критерієм його розвиненості.
Естетичні вміння і на