РОЗДІЛ 2
КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ
2.1. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів на залізничному транспорті
"Кримінологічна характеристика - це науковий опис кримінологічно значимих явищ, процесів, їх відмінних і характерних рис у цілях розкриття внутрішніх закономірностей цих явищ, процесів і вироблення відповідних рекомендацій щодо зменшення їх криміногенності" [121, с. 66]. Функціональне призначення кримінологічної характеристики, головним чином, полягає у визначенні загальної системи ознак різних видів злочинних проявів, що використовується в якості інструмента їх наукового аналізу. При цьому змістовне наповнення кримінологічної характеристики не може бути універсальним [122, с. 17], абстрактним чи якимось іншим, окрім як визначеним завданням дослідження. Стосовно даного дослідження кримінологічна характеристика буде розглядатись, в основному, в площині її практичного застосування, як вихідний етап оптимізації процесу розробки та реалізації заходів попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті.
В офіційній статистиці відсутні відомості щодо точного числа виявлених корисливих злочинів, оскільки статистичні обліки, як правило, здійснюються за об'єктом посягання. Разом з тим, спираючись на оцінку "традиційної" мотивації для відповідних видів злочинів, в оглядах ООН відзначається, що в різних країнах і в світі загалом переважають корисливі злочини [123, с. 74]. У кримінології зазначається, що в радянський період їх питома вага щорічно коливалась у межах 40,0 % - 50,0 %. На даний час в країнах, що розвиваються цей показник може перевищувати 70,0 % - 80,0 %, а в країнах з розвиненою ринковою економікою - 90,0 % [86, с. 234]. Корисливі злочини та, зокрема в Україні, характеризуються зростанням їх питомої ваги [97, с. 157; 124, с. 81] та ступеня тяжкості [97, с. 158], кваліфікованістю способів учинення [124, с. 81], порівняно вищою латентністю [96, с. 158].
За результатами проведеного нами дослідження 94,3 % респондентів з числа слідчих ОВСТ зазначили, що злочини, які на залізничному транспорті вчиняються з корисливих мотивів, найчастіше зустрічались у їх практиці (додаток З.1). В статистичній більшості крадіжки досить виразно відображають рівень і динаміку корисливих злочинів [125, с. 191]. За останніх сім років їх середній рівень, наприклад на Львівській залізниці, становив 25,1 % з числа всіх виявлених злочинів та 65,5 % з числа злочинів проти власності. 23,5 % крадіжок вчиняється групою осіб. Майже 35,0 % з числа всіх групових крадіжок - групою неповнолітніх чи за їх участю, а 10,0 % - організованою злочинною групою. 10,0 % крадіжок вчиняється в стані алкогольного сп'яніння та 20,1 % - особами, котрі раніше вже вчиняли злочини (табл. В.1).
Як засвідчив порівняльний аналіз, крадіжки на залізничному транспорті, на відміну від "територіальних", здебільшого посягають на державне майно (рис. В.2). До того ж їх ядро формують не так звані "квартирні", "кишенькові" крадіжки, крадіжки автотранспортну [82, с. 220-221], а крадіжки вантажів, речей у пасажирів, засобів безпеки руху, розукомплектування рухомого складу, так звані "економічні крадіжки", які, як правило, вчиняються працівниками залізниці та її клієнтських організацій. Наприклад, у 2002 році на Львівській залізниці, структура крадіжок набула наступного вигляду: крадіжки засобів безпеки руху - 40,2 %; розукомплектування рухомого складу - 21,9 %; крадіжки вантажів - 13,7 %; крадіжки у пасажирів - 11,4 %; "економічні крадіжки" - 10,2 %; крадіжки з торгових точок на об'єктах залізниці - 1,2 %; крадіжки транспортних засобів (велосипедів) - 1,2 %; "кишенькові" крадіжки - 0,1 %. Причому крадіжки вантажів, речей у пасажирів, крадіжки засобів безпеки руху й розукомплектування рухомого складу в найбільшій мірі відображають специфіку крадіжок на залізничному транспорті, що підвищує інтерес до їх кримінологічного вивчення.
Крадіжки - це найпоширеніший спосіб протиправного заволодіння вантажем. Загалом у цілісності та збереженості до місця призначення вдається доставити лише 75,0 % - 80,0 % вантажів [126, с. 49]. До того ж, якщо до 1993 року збитки від втрат, псування, пошкодження залізничних вантажів значно перевищували розміри збитків, заподіяних крадіжками, то починаючи з 1994 року ситуація кардинально змінилась на протилежне [127, с. 37-38].
За відомостями Департаменту транспортної міліції, на залізницях України крадіжки вантажів становлять до 40,0 % з числа всіх крадіжок державного майна. Хоча, наприклад на Львівській залізниці за останніх сім років, їх середньорічна структурна частка є дещо меншою - 26,1 % (табл. В.3). Зокрема, цьому сприяла ефективна практика профілактики злочинних посягань вантажі на даній залізниці, що зумовлює інтерес до її вивчення й поширення на інші магістралі України.
Найуразливішими до злочинних посягань залишаються транзитні вантажі. Адже у таких випадках вантажоодержувач перебуває за тисячі кілометрів, ускладнюється виявлення точного місця вчинення злочину, що має важливе процесуальне значення [128, с. 102]. Крадіжки вантажів спостерігаються на різних етапах перевізного процесу: на станціях відправлення вантажів (51,4 % респондентів); на шляху слідування (68,6 % респондентів); під час розвантаження та видачі вантажоодержувачам (91,4 % респондентів); на вантажних майданчиках і дворах (60,0 % респондентів) - додаток З.4. Причому вчинення крадіжок на тому чи іншому етапі перевізного процесу може залежати і від характеру матеріальних цінностей, які викрадаються. Так, 98,7 % наливних у цистерни паливно-мастильних матеріалів вчиняються саме на стадії навантаження і лише 1,3 % - після відправлення вантажу зі станції, включаючи перевезення і його видачу вантажоодержувачу [129, с. 12]. Аналогічна ситуація склалась з крадіжками вугілля.
На станціях відправлення та призначення протиправні заволодіння вантажами, здебільшого, вчиняються залізничниками в змові з представ
- Київ+380960830922