РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Організація досліджень і характеристика досліджуваних
Згідно поставлених завдань було обстежено 130 чоловіків віком 19-45 років, які виконували двоступеневе дозоване фізичне навантаження (ДФН) на рівні 35% і 50% від рівня належного максимального споживання кисню організмом (НМСК).
Перед початком дослідження проводили анкетне опитування обстежених з метою збору імунологічного анамнезу. При відсутності в анамнезі гострих та хронічних захворювань формували групу практично здорових осіб. На підставі детально зібраного анамнезу життя та хвороби в обстежених осіб, хворих на стабільну стенокардію була виключена супутня патологія органів дихання, нирок, онкопатологія тощо, яка б могла суттєво вплинути на результати досліджень.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Велоергометрія.
Як здорові нетреновані, так і хворі на стабільну стенокардію особи о 9.45 год. виконували на велоергометрі (Medicor, Угорщина) двоступеневе дозоване фізичне навантаження за методикою Преварського Б.П., 1985 [111]. Велоергометричне навантаження проводили в сидячому положенні, що дозволило уникнути статичного навантаження. Дозування фізичного навантаження проводили в залежності від величини НМСК згідно розроблених Преварським Б.П. та співавт., 1975-1981 таблиць МСК і потужності навантаження, виражених у Вт та %МСК ("Определение должного максимального поглощения кислорода (ДМПК) и расчет мощности физических нагрузок соответственно процессу ДМПК"). Величину НМСК розраховували з врахуванням статі, віку та маси людини [111].
50 осіб І групи віком 19-30 років (в середньому 28,3±1,29 років) виконували двоступеневе фізичне навантаження потужністю, яка відповідала 35% і 50% НМСК. 30 осіб ІІ групи віком 19-30 років (в середньому 23,3±1,50 років) виконували навантаження потужністю 75% і 100% НМСК. Хворі на стабільну стенокардію (50 осіб віком 30-45 років, середній вік 43±0,88 років) виконували двоступеневе фізичне навантаження потужністю, яка відповідала 35% і 50% НМСК. Швидкість педалювання - 60 обертів за хвилину. Тривалість навантаження - по 5 хвилин на кожному ступені з трихвилинним відпочинком. Використана градація фізичного навантаження є достатньою, оскільки кожна її ступінь викликає в організмі нові якісні зміни і відповідає енергетичним рівням режимів фізичного навантаження. Тривалість фізичного навантаження 5 хвилин на кожному ступені є достатньою для того, щоб відбулися стійкі зміни обміну речовин [111]. До навантаження та в останні 30 секунд навантаження на кожній ступені реєстрували ЧСС.
Таблиця 2.1.
Загальні відомості про проведені дослідження.
Контингент обстежених осібКількість обстеженихВікІнтенсивність двоступеневого фізичного навантаження І група
5019-3035% і 50% НМСК
ІІ група3019-3075% і 100% НМСК
ІІІ група5030-4535% і 50% НМСК
Під час проведення фізичного навантаження вимірювали частоту серцевих скорочень (ЧСС). Середня ЧСС у осіб І групи на ІІ ступені навантаження становила 101,36+1,72 уд/хв; ІІ групи - 145,85+5,49 уд/хв; у ІІІ групі - 98,25+2,13 уд/хв (Яворський О.Г.). Згідно даних у таблиці 2.2. (Преварський Б.П., Буткевич Г.А., 1985) у осіб обстеженого вікового контингенту при виконанні дозованого фізичного навантаження не досягалася гранична ЧСС, яка відповідає 75% аеробної потужності.
Таблиця 2.2.
Допустима гранична частота і максимальна частота серцевих скорочень для осіб різного віку (Преварський Б.П., Буткевич Г.А., 1985)
Вік, рокиГранична частота серцевих скорочень (75% аеробної працездатності)Максимальна частота серцевих скорочень (100% аеробної працездатності)20-2917019030-3916018540-4915017550-59140165
2.2.2. Методи визначення функціонального стану лейкоцитів периферичної крові. До фізичного навантаження, відразу після та через 1 год проводили забір венозної крові з антикоагулянтом (ЕДТА) та без антикоагулянта для дослідження морфофункціональних параметрів лейкоцитів, робили мазки крові для підрахунку лейкоцитарної формули, виявлення катіонних лізосомальних білків нейтрофілів. Кількість та морфофункціональні параметри встановлювали за допомогою світлового мікроскопу та люмінесцентного мікроскопу (Люмам-8). Біохімічні дослідження здійснювали з використанням спектрофотометра СФ-46. Для імунологічних досліджень використовували імуноферментний аналізатор StatFax. Використані методи, методики та об'єм досліджень представлені у таблиці 2.3.та на рис. 2.1.
Рис.2.1. Методи дослідження функціональної активності лейкоцитів периферичної крові.
Таблиця 2. 3.
Методики дослідження функціональної активності лейкоцитів периферичної крові за умов дії дозованого фізичного навантаження.
Мета дослідженняМетодКількість обстежених1231. Підрахунок кількості лейкоцитів Загальноприйнята методика підрахунку в камері Горяєва1302. Підрахунок лейкоцитарної формули крові.Загальноприйнята методика 1303. Визначення популяційного та субпопуляційного складу лімфоцитівНепрямий імунофлюоресцентний метод [Пинчук В.П., 1990]1304. Вивчення фагоцитарної активності нейтрофілівМаянский А.Н., Маянский Д.Н., 19891305. Визначення загальної окисно-відновної активності нейтрофілівМетод Park B.M., Firkig G.M., 19681306. Виявлення катіонних лізосомальних білків нейтрофілівМетод з бромфеноловим синім за М.Г.Шубічем1307. Кількісне визначення імуноглобулінів сироватки кровіMancini I., Carbonare A.O., 1965 1308.Визначення циркулюючих імунних комплексів (великі, середньомолекулярні, малі)Гриневич Ю.А., Алферов А.Н., 19831309.Визначення ІЛ-6 та ІЛ-1? в сироватці крові.Імуноферментний метод, реактиви Cytelisa (USA)3010. Визначення тимусного сироваткового фактораBach G.-F., Dardenne M.,1973*35 *- визначення проведені на базі інституту онкології АМН України.
1.