РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, ОРІЄНТОВАНОГО НА РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЕЛЕКТРОДИНАМІКИ ЗА МОДУЛЬНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ
2.1. Особливості модульної технології навчання з позицій розвитку мислення учнів
Виходячи із контексту поставлених завдань нашого дослідження, зупинимось більш детально на аналізі модульної технології з позицій реалізації розвиваючої функції навчання, а саме з позицій розвитку загальнонавчальних інтелектуальних умінь і мислення в цілому.
Для досягнення максимальної результативності всіх своїх параметрів (освітніх, розвиваючих, виховних) навчальний процес, по-перше, повинен мати потужне мотиваційне підґрунтя у всіх своїх учасників, перш за все учнів, а по-друге, процес навчання як активна взаємодія вчителя і дітей має бути процесом творчим, тобто являти собою низку актуальних для викладача і учнів пізнавальних проблем і відповідних пошукових, конструктивних, дослідницьких задач, що вирішуються за допомогою комплексу творчих методів діяльності. Серед таких методів [193] відзначимо евристичні запитання, що уточнюють мету діяльності і гіпотетичне припущення щодо очікуваного результату, прояснюють сутність і зміст окремої задачі; формулювання загальної мети і гіпотези навчально-творчих завдань; проблемна лекція; евристична бесіда; "мозкова атака"; метод інверсії; ігрові методи; метод синектики, тощо. І, по-третє, навчання має бути оснащено різноманітними методами і засобами контролю і самоконтролю, при чому другий метод у новій технології стає пріоритетним.
Зазначені вище моменти не є інновацією чи нововведенням модульної технології, вони спираються на перевірені часом ідеї і методичні розробки В.Ф. Шаталова , Ю.К. Бабанського, В.М. Монахова, М.І. Гузика та багатьох інших відомих педагогів [29, 158, 161]. Але у рамках модульного навчання окремі аспекти отримали більш чітке вираження, зокрема, більше уваги звертається мотиваційному моменту навчальної діяльності, що знайшов вираження в установчо-мотиваційному міні-модулі і його елементи присутні на всіх етапах навчання; значно більшого значення набувають методи самоконтролю і рефлексивної діяльності; завдяки орієнтації на системно-діяльнісний підхід суттєво активізується самостійна пізнавальна, пошуково-творча діяльність учнів, що сприяє розвитку їх творчого мислення і його окремих елементів.
Розглянемо етапи функціонування навчального модуля і їх вплив на розвиток основних компонентів мисленнєвої діяльності учнів.
Надалі, як і при розробці модульних програм, ми будемо дотримуватися поділу модуля на такі структурні елементи: установчо-мотиваційний, змістовно-пошуковий, контрольно-змістовний, адаптаційно-перетворюючий, системно-узагальнюючий, контрольно-рефлексивний міні-модулі. Виділення окремо духовно-естетичного і чуттєво-емоційного міні-модулів вважаємо недоцільним, оскільки виховні елементи повинні бути присутніми на всіх етапах навчального модуля.
З організаційної точки зору міні-модуль характеризується такими особливостями:
1. Часова тривалість варіюється у межах від 120 до 30 хвилин.
2. Має чітко обґрунтовану навчальну мету, яка є органічною складовою цілі модуля.
3. Проводиться з середніми (до 35 осіб) або невеликими (до 15 осіб), відносно постійними групами учнів, які формуються за певними критеріями (інтелектуальність, соціальність, професіональність, тощо). Можлива також диференціація у межах даної різнорідної групи.
4. Взаємозалежно і послідовно реалізує інваріантну складову навчальних блоків, якою є базова група форм організації навчання, інваріантна при переході від блоку до блоку: вступне заняття, поетапна самостійна робота учнів з вивчення фізичних понять і законів та поглиблення знань матеріалу блоку, практичних занять і заліку.
5. Необхідним доповненням базової частини навчального блоку з фізики є його варіативна частина. Варіативність досягається проведенням спеціальних міні-модулів актуалізації знань, семінарів-дискусій, лабораторних робіт, інтегративних пар (на матеріалі двох і більше предметів), дидактичних ігор та інші.
6. Охоплює чітко визначену педагогічну технологію, яка кооперує діяльність учителя й учнів, робить міні-модуль цілісним, логічно і дидактично виваженим.
Якщо ж говорити про розвиваючі цілі навчання, то їх присутність на кожному етапі навчальної діяльності, у кожному блоці і міні-модулі є ключовим питанням і обов'язковою умовою модульно-розвиваючої технології. І при повній їх реалізації на протязі вивчення будь-якої теми відбувається цілеспрямований, систематичний розвиток мислення в цілому і окремих його компонентів.
Вже починаючи з першого міні-модуля (установчо-мотиваційного) учням доводиться постійно використовувати розумові операції - аналізувати поставлені цілі, завдання та вимоги до вивчення нової теми; узагальнювати та систематизувати матеріал попередніх розділів під час актуалізації та повторення опорного матеріалу; порівнювати, співставляти дану тему та її зміст з іншими; встановлювати існуючі зв'язки розділу з іншими темами, тощо.
Ще більш інтенсивної розумової діяльності вимагають змістовно-пошукові міні-модулі, на яких учні інколи за допомогою вчителя, але в основному самостійно, використовуючи літературу, аналізуючи досліди, різні природні явища, відкривають для себе нові теоретичні знання. При цьому першочергового значення набувають такі логічні операції і прийоми як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, наукове прогнозування.
Оскільки основною задачею адаптаційно-перетворюючих міні-модулів є набуття навичок та оволодіння прийомами практичного застосування теоретичного матеріалу для розв'язування певних задач, пояснення, аналізу або ж передбачення деяких явищ, то крім характерних для змістовно-пошукових міні-модулів логічних операцій, на перший план виступає ще й конкретизація.
Надзвичайно важливе значення для розвитку діалектичного мислення і формування системи знань і цілісної картини світу має системно-узагальнюючий міні-модуль,
- Київ+380960830922