РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗА СОЦІОНОМІЧНИМ ПРОФІЛЕМ
2.1. Комплексна методика констатувального експерименту.
Другий етап дослідження - констатувальний експеримент (2004-2005 рр.) був спрямований на вивчення особистісних якостей студентів-інвалідів та обґрунтування напрямів гуманізації їх професійної підготовки за соціономічним профілем.
Відповідно до цього, метою констатувального дослідження є виявлення психологічних відмінностей між студентами-інвалідами та здоровими студентами.
Поставлена мета визначила наступні завдання:
1. Встановлення особистісних рис учасників експерименту.
2. Порівняльний аналіз отриманих даних.
3. Визначення особливостей психічного та особистісного розвитку студентів з особливими потребами.
4. Обгрунтування напрямів гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів за соціономічним профілем.
Дослідження мало порівняльний характер і проводилося на базі вищих навчальних закладів: Хмельницького національного університету, Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", Вінницького соціально-економічного інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". Дослідженням було охоплено 209 студентів, серед яких 101 особа складала групу інвалідів. В дослідженні брали участь інваліди другої (22 особи) та третьої (79 осіб) групи інвалідності із захворюваннями ендокринної системи, системи кровообігу, внутрішніх органів, травм та їх наслідків. В дослідженні не брали участь інваліди із порушеннями сенсорної сфери та тяжкими ураженнями опорно-рухового апарату.
Всі студенти навчалися на на другому, третьому, четвертому та п'ятому курсах відділень соціономічного профілю: соціальна педагогіка, соціальна робота, практична психологія, фізична реабілітація, трудове навчання, професійне навчання.
Використовуючи в якості методичного підходу особистісно орієнтований підхід із соціономічною специфікою, у експериментальному дослідженні ми спиралися на концепцію тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості (автор - В.В.Рибалка) [177, с.98].
Дана концепція створена вченим на основі інтеграції індивідуально-психологічного, соціально-психологічного, діяльнісного, вікового та системно-психологічного підходів. Концепція забезпечує розгляд психологічного складу особистості на п'яти етапах конкретизації уявлення про структуру особистості.
Перший етап - це вихідний етап конкретизації структурно-психологічного уявлення про особистість. Це найбільш узагальнене поняття, що, на думку автора, відповідає вищому рівню узагальнення категорії "особистість".
На другому етапі конкретизації розглядаються три раніше виділених виміри - соціально-психолого-індиідуальний, діяльнісний та генетичний. Ці виміри розглядаються як базові категоріальні параметри психологічної структури особистості.
Третій етап - етап наступної конкретизації психологічної структури особистості через диференціацію вказаних трьох вимірів на підструктури: соціально-психолого-індивідуальний вимір (здатність до спілкування, спрямованість, характер, самосвідомість, досвід, інтелект, психофізіологічні якості), діяльнісний вимір (потребнісно-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, цілеутворюючий, операційно-результативний, емоційно-почуттєвий) та віковий, генетичний рівень.
Четвертий етап відповідає подальшій конкретизації психологічної структури особистості шляхом залучення загальнопсихологічних якостей, функцій, процесів, які конкретизують базові елементи вимірів на попередньому етапі. На основі організованого сходження від абстрактних категорій до конкретних психологічних понять утворюється систематизована матриця психологічних процесів, функцій, якостей.
П'ятому етапові відповідає ще більш глибока конкретизація загальнопсихологічної структури (матриці) якостей особистості шляхом створення її профільних та професійних моделей відповідно класифікації професійно важливих якостей та спеціальних здібностей.
В організації емпіричного дослідженні ми спиралися на концепцію тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості В.В.Рибалки, зокрема, на третій етап конкретизації та диференціації соціально-психолого-індивідуального виміру особистості, що передбачає вивчення таких підструктур особистості, як спілкування, спрямованість, характер, самосвідомість, досвід, інтелект, психофізіологія.
Для вивчення особистісних якостей студентів-інвалідів необхідне проведення комплексної психодіагностики базових якостей особистості. Необхідною умовою цього є визначення відповідних методів психологічного дослідження.
Відповідно до цього, обрано для вивчення певні базові особистісні якості студентів-інвалідів та відповідні до них методики. Ці якості особистості утворюють, в умовах гуманізації професійної підготовки не просто психограму як складову професіограми, а персонограму, яка включає систематизований перелік професійно важливих якостей особистості студента-інваліда як майбутнього соціального працівника, соціального педагога, практичного психолога та ін.
Таблиця 2.1.1
Професійно важливі особистісні якості (персонограма) студентів-інвалідів та методи їх вивчення
Базові якостіПрофесійно важливі особистісні якостіМетоди діагностики
Здатність до спілкування.Високий рівень прояву комунікативних та організаційних схильностей.Опитувальник КОС-2 (Б.О.Федоришин, В.В.Синявський).Спрямова-ність особистості.Спрямованість інтересів до професій та занять з людьми.ОДАНІ-2 (С.Я.Карпіловська)Риси характеру особистості.Відкритість, дипломатичність, самоконтроль, адекватна самооцінка, прагнення до самовдосконалення, тактовність, впевненість у власних силах, чутливість.Методика багатофакторного дослідження особистості Р.Кеттелла, шкали: А, C, D, E, F, G, H, I, L, M, N, O, Q1, Q2, Q3, Q4, MD.Самосвідо-мість.Самовпевненість, саморозуміння, самопри