РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи клініко-функціонального обстеження дітей
Під наглядом знаходилось 105 дітей віком 7-16 років з комбінованими порушеннями ритму серця. Контрольну групу становили 22 дитини. Обстеження проводили в Київському міському центрі вегетативних дисфункцій у дітей на базі дитячої клінічної лікарні №6. Комплекс обстеження включав загальноклінічне дослідження (загальний аналіз крові, біохімічне дослідження електролітів в сироватці крові, аналіз крові на цукор, загальний аналіз сечі, дослідження калу на яйця гельмінтів та інші), а також інструментальні дослідження (кардіоінтервалографія, кліно-ортостатична проба, стандартна електрокардіографія, добове моніторування ЕКГ, ехокардіографія).
Стан вегетативного гомеостазу у дітей з комбінованими порушеннями ритму серця оцінювали за допомогою комплексу методів. Для оцінки вихідного вегетативного тонусу використовували тестовий і комп'ютерний варіанти таблиці О.М. Вейна. Вегетативну реактивність (ВР) оцінювали за допомогою кардіоінтервалографії (КІГ).
Кардіоінтервалографію проводили на вітчизняному триканальному кардіографі "Біосет-8000" у другому стандартному відведенні. Проводили аналіз динамічного ряду із 100 послідовних циклів R-R з використанням спеціального обчислювального комплексу на базі ЕОМ IBM PC/AT-486 за спеціальною програмою. Дослідження проводили лежачі на спині після 10-хвилинного відпочинку, між 9 та 11 годинами, до проведення різноманітних болючих процедур. Після цього хворого переводили в ортоположення та знов реєстрували 100 послідовних кардіоциклів.
Розраховували наступні показники: Мо - мода, вона характеризує гуморальний канал регуляції та рівень функціонування системи; АМо - амплітуда моди визначає стан активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи; ?Х - варіаційний розкид відображає рівень активності парасимпатичного відділу ВНС; ВПР - вегетативний показник ритму характеризує баланс симпатичних та парасимпатичних впливів на серце; ІН - індекс напруги Р.М. Баєвського відображає ступінь централізації управління серцевим ритмом та адаптаціоно-пристосувальні можливості; ПАПР - показник адекватності процесів регуляції. ПАПР=АМо/Мо і характеризує співвідношення між активністю симпатичного відділу та ведучим рівнем функціонування синусового вузла. Також вказує на реалізуючий шлях центрального стимулювання (нервовий чи гуморальний) [83].
Вегетативну реактивність оцінювали за даними КІГ з використанням кліно-ортостатичної проби (КОП). Визначали ІН в ортоположенні (ІНо) та відношення ІН у ортоположенні та кліноположенні (О/К). За нормативні було взято дані Н.О. Бєлоконь та М.Б. Кубергера [5].
Вегетативну забезпеченість організму визначали за допомогою КОП [31]. Її проводили з вимірюванням артеріального тиску за класичною методикою та частоти серцевих скорочень під контролем ЕКГ-моніторування на електрокардіометрі ЕКМ-01.
Стан серцевої системи оцінювали за допомогою електрокардіографічного дослідження (ЕКГ), ехокардіографії (ЕхоКГ), холтеровського моніторування ЕКГ (ХМ ЕКГ).
Холтеровська система моніторування ЕКГ "ДиаКард" (модель 02100,АОЗТ "Сольвейг", Київ) - це програмно-апаратний комплекс, який складається з кардіореєстратора, 5 електродів, акумуляторних батарей та спеціальних програм аналізу добового моніторування та добової варіабельності серцевого ритму "КардиоБиоРитм" вітчизняної розробки та виробника (АОЗТ "Сольвейг", Київ). Реєстрація добової ЕКГ проводиться за допомогою кардіореєстратора з автоматичним аналізом ЕКГ за методом Холтера, з автономним живленням. Реєстратор забеспечує безперервний запис сигналу в двох відведеннях на протязі 24 годин. Малі розміри, мала вага та застосування незалежної Flash-пам'яті забеспечують простоту в використанні, гарантують надійність проведення дослідження в максимально фізіологічних умовах.
Реєстратор веде безперервну обробку сигналу, визначає ЧСС, зміщення сегмента ST у кожному відведенні, класифікує QRS-комплекси, визначає та підраховує виявлені аритмії згідно прийнятої класифікації для холтеровського моніторування. Поточні зміни вносяться у пам'ять кожну хвилину, кількість аритмій по кожному класу - один раз на 5 хвилин.
Після закінчення реєстрації проводиться аналіз отриманих даних за допомогою компьютерної програми "DiaCard", здійснюється кількісна та якісна оцінки порушень ритму серця та провідності за 5 хвилин, 1 годину і за добу, аналіз ВРС. Дослідження ВРС дозволяє оцінити профіль серцевого ритму за добу та за періодами сну і бадьорості, проаналізувати циркадну організацію виявлених порушень ритму серця та провідності, оцінити ступінь напруги регуляторних систем організму [4,48,67,151]. Аналіз будови серцевого ритму дає цінну інформацію про стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи та всього організму в цілому, що дозволяє прогнозувати та діагностувати захворення в доклінічній стадії [9,73]. Всі показники ВРС за своїми характеристиками поділяються на дві великі групи - групу статистико-математичного або часового аналізу та групу спектрально-хвильового або частотного аналізу показників.
При часовому аналізі ВРС використовувались слідуючі
показники (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Характеристика показників часового аналізу варіабельності ритму серця
ПоказникХарактеристикаMEAM, мсСередня тривалість інтервалів RR за добуSDNN-i, мсСтандартне відхилення від середньої тривалості nn-інтервалів; відображає сумарну варіабельність ритму серця
Продовження таблиці 2.1
SDANN-i, мсСтандартне відхилення від середньої тривалості rr-інтервалів, розрахованого на всіх 5-хвилиних ділянках ЕКГ; є мірою ВРС з великою тривалістю циклів, відображає повільнохвильову ВРСrMSSD, мсСередньоквадратичне відхилення різниці послідовних циклів RR; є мірою ВРС з малою тривалістю циклівpNN50, %Частка сусідніх RR-інтервалів, різниця між котрими перевищує 50 мсек; є мірою ВРС з малою тривалістю циклівТриангулярний індекс, ум.од.Відношення всіх RR-інтервалів до то
- Київ+380960830922