РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи обстеження дітей хворих на БА та ЦАР
Для розв'язання поставлених завдань нами були проведені клініко-лабораторні та інструментальні обстеження 223 дітей віком 3-15 років, хворих на БА (БАЛП -102 дит., БАСТП - 121 дит.) в періоді ремісії та 55 дітей хворих на цілорічний алергічний риніт (ЦАР), що проходили перше комплексне лікування в умовах КШМ СШ на фоні базисної терапії; 83 дітей хворих на БА (БАЛП - 52 дит., БАСТП - 31 дит.) та 27 дітей хворих на ЦАР, що проходили друге комплексне лікування в КШМ СШ у поєднанні з специфічною імунотерапією (СІТ), на фоні базисної терапії; 67 дітей хворих на БА (БАЛП - 35 дит., БАСТП - 32 дит.) та 35 дітей хворих на ЦАР, - третє комплексне лікування СІТ на фоні базисної терапії. Групу контролю складало 25 здорових дітей, а групи порівняння: 27 дітей хворих на БА (БАЛП -13 дит., БАСТП - 14 дит.) та 22 на ЦАР, які отримували лише базисну терапію.
БАСТП протікала з дермато-респіраторним синдромом у 33 дітей (атопічний дерматит спостерігався у вигляді нейродерміту у 22 дітей, дитячої екземи у 11 дітей), з набряком Квінке у 17 дітей, разом з гастроінтестинальною алергією у 10 дітей.
Обстеження проводились на базі міської дитячої клінічної лікарні м. Ужгорода, Закарпатської області протягом десяти років, з 1996р. до 2006р
Ретельно було вивчено анамнез всіх обстежених дітей. Враховувалися такі дані як сімейна схильність до алергічних захворювань, особливості перебігу вагітності та пологів у матерів обстежених дітей, характер вигодовування та тривалість природного вигодовування, наявність проявів атопічного дерматиту на 1-му році життя та в старшому віці. Проаналізована частота гострих респіраторних захворювань, з'ясовано вік, коли вперше почали з'являтися напади задишки. Враховувалися інші соматичні захворювання у обстежених дітей.
Алергодiагностику проводили з врахуванням даних алергологічнго анамнезу. Для визначення та порівняння рівня сенсибiлiзаацiї мiж рiзними алергенами використовували тест-набiр виробництва D-AL унiверсал SEVAC (Чехія), до складу якого входили наступні алергени: домашнього пилу, кліщів домашнього пилу, грибкові, харчові. Рівень сенсибілізації до рослинного пилку визначали за допомогою алергенів російського виробництва м. Ставрополь. Скарифікаційні шкірні проби оцінювали на підставі вираженості місцевої запальної реакції шкіри за загальноприйнятою методикою на підставі наказу Науково-дослідної алергологічної лабораторії АМН СССР (МРТУ 42-67), що відображена в таблиці 1.
Таблиця 1.
Оцінка скарифікаційних проб із неінфекційними алергенами
РеакціяРозміри місцевої реакціїСкарифікаційні пробиНегативна-Розміри такі як і контрольніСумнівнаГіперемія без папули на місці скарифікаціїСлабопозитивна+Папула діаметром 2-3 мм, помітний при натягуванні шкіриПозитивна ++Папула діаметром не більше 5 мм, оточений гіперемієюРізкопозитивна+++Папула із гіперемією та псевдоподіями, діаметром не більше 10 мм.Дуже різкопозитивна++++Папула із гіперемією та псевдоподіями, діаметром більше 10 мм.
Скарифікаційні алергологічні проби дітям, хворим на БА, виконували на медіальній поверхні передпліччя після проведення обов'язкового контролю з гістаміном у розведенні 1:10000, що дозволяло оцінювати реактивність шкіри та з екстрагуючою рідиною. Оцінку тестування проводили через 15-20 хвилин та розглядали тільки за наявності позитивної реакції на гістамін і негативної реакції на екстрагуючу рідину. Сумнівні реакції нами не враховувалися.
Для оцінки імунного статусу проводили динамічне імунологічне обстеження у 100 дітей (52 дітей з БАЛП, 21дитини з БАСТП, 27 дітей з ЦАР) до i після лікування в КШМ СШ. Нами вивчено наступні імунологічні показники: рівень загального ІgE, ЦІК, Еа-РУК, наявність антитіл до інфекційних агентів - стрептокока, стафілокока, кишкової палички, СD3+ - лімфоцити, CD4+ - хелпери, CD8+ - супресори -цитотоксичні.
Імунологічні показники визначалися наступними методами:
- рівень загального ІgE (норма - 6±0,5 ум. од.) визначали за В. В. Желтваєм у співавторстві (1978 р.)
- рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК у дітей віком 3-6 років 11міс. норма - 42,00?0,45, 7-15 років норма - 43,00?0,50) визначався за методикою Г. Фрімеля (1987р.)
- Еа-РУК - визначення кількості " активних" T-лімфоцитів проводилось методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана за методикою (Kerman et al., 1976 р)
- титр протиінфекційних антитіл до стрептококу (норма - 5,4 ±0,9 ум. од.), стафілококу (6,8 ±0,8 ум. од.), кишкової палички (норма 6,9 ± 0,9 ум. од.) визначали в реакції споживання комплементу за В. В. Желтваєм в співавторстві (1978 р.) Бактеріальні алергени були виготовлені в Казанському НДІ епідеміології та мікробіології.
- визначення кількості лімфоцитів з антигенними детермінантами CD4+ (Т-лімфоцити - хелпери); CD8+ (Т-лімфоцити - супресори); CD3+ (загальні Т-лімфоцити) проводилося за непрямою імунофлюоресцентною реакцією з моноклональними антитілами виробництва ЗАТ Сорбент- сервіс (м. Москва). Використання моноклональних антитіл обумовлено їх можливістю фіксуватися на поверхні клітин, виявляючи специфічні антигенні детермінанти після додаткової обробки лімфоцитів антимишиним імуноглобуліном, міченим флюоресцеінізотіоціанетом (ФІТЦ). Метод описаний Reinherz et al., 1979.Облік препаратів проводився за допомогою люмінісцентного мікроскопу, оснащеним фазовоконтрастним пристроєм Люмам 1-3.
Статистична обробка проводилась на програмуємому мікрокалькуляторі МК-52 та на комп"ютері IBM AT 486c за допомогою електронних таблиць Excel 5.0 фірми Microsoft.
- Всім дітям шкільного віку, хворим на БА, проводилося визначення функції зовнішнього дихання (ФЗД), хворим дітям - в динаміці лікування. Дослідження проводилося на спірографі фірми "Jager" (Німеччина). Визначалися базисні показники.
ФЗД визначали методом комп'ютерної флоуметрії, який дозволяє встановити стан прохідності дихальних шляхів на різних рівнях б
- Київ+380960830922