РОЗДІЛ 2
Емпіричне дослідження індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу
2.1. Методика та організація дослідження індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування
Діагностичне дослідження індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу здійснювалося на базі Національного аграрного університету, в якому взяли участь 82 майбутні викладачі і 50 викладачів "Педагогічного факультету" та факультету "Механізація сільського господарства".
На "Педагогічному факультеті" Національного аграрного університету готують фахівців зі спеціальності "Педагогіка вищої школи". Тут навчаються студенти, які вже мають вищу освіту сільськогосподарського напряму. Із метою викладання сільськогосподарських дисциплін у аграрних навчальних закладах, вони здобувають на даному факультеті педагогічну освіту.
На факультеті "Механізація сільського господарства" Національного аграрного університету", крім фахівців сільськогосподарського напряму готують дві групи майбутніх педагогів зі спеціальності "Професійне навчання". Тому студенти саме цих двох факультетів були відібрані для дослідження у них індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування, так як вони підпадають під визначення майбутні викладачі.
Досліджувати індивідуальні стилі професійно-педагогічного спілкування та чинники, які впливають на їх формування, слід в залежності від трьох соціальних рівнів спілкування: макрорівень, мезорівень та мікрорівень (вже відмічалось нами у § 1.3) [155]. На макрорівні на особливостях спілкування відображаються специфічні особливості характерні саме для аграрної галузі. Особливості спілкування на даному рівні зазнають негативного впливу таких факторів: можливість програмування дій підлеглих; ціна порушення інструкції; фактор обмеження часу. Під дією цих факторів спілкування набирає авторитарної, формальної спрямованості. У рамках нашого дослідження здійснити вплив на чинники макрорівня спілкування ми не можемо.
На мезорівні на особливостях професійно-педагогічного спілкування відображаються специфічні особливості вищого аграрного навчального закладу (виділення незначної кількості годин на психолого-педагогічні дисципліни у навчальних програмах; відсутність у викладачів психолого-педагогічної освіти; орієнтація їх на суб'єкт - об'єктні відносини, передачу студентам фахових знань (сільськогосподарського напряму) та ігнорування особистісної орієнтації під час професійно-педагогічної взаємодії. Внести позитивні зміни на мезорівні спілкування можливо за умови організації спеціальної роботи серед викладачів вищого аграрного навчального закладу.
На мікрорівні спілкування, спираючись на особистісний підхід у психологічній науці, основними чинниками індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу прийнято: мотиви (домінування, досягнення, афіліації), професійно-ціннісні орієнтації та особистісні конструкти, професійні Я-образи. Тому, щоб здійснити позитивний вплив на особливості спілкування на мікрорівні, варто скорегувати вище названі чинники у відповідності до ефективної професійно-педагогічної взаємодії.
Перший етап емпіричного дослідження був спрямований на діагностування стильових особливостей та чинників спілкування на мікрорівні. Цей етап включав діагностування: вираженості індивідуальних стилів спілкування характерних майбутнім викладачам вищого аграрного навчального закладу; професійно-ціннісних орієнтацій; мотивів; особистісних конструктів, професійних Я-образів.
Для діагностування вираженості індивідуальних стилів спілкування характерних майбутнім викладачам вищого аграрного навчального закладу ми скористалися методом експертної оцінки. Експертами виступили викладачі вищого аграрного навчального закладу, які працюють на "Педагогічному факультеті" та факультеті "Механізація сільського господарства". Їм пропонувалось заповнити розроблений нами тест, у якому вимагалося характерні ознаки стилів спілкування (авторитарний, м'який, доброзичливий, агресивний, конформний, формальний, збалансований) оцінити за семибальною шкалою, в залежності від того, наскільки дані ознаки притаманні студентам. Тобто кожен експерт мав оцінити 82 студенти, вказаних вище двох факультетів. Під час відбору ознак стилів спілкування ми орієнтувалися на критерії та показники сформованості індивідуальних стилів спілкування на основі трьох узагальнених біполярних параметрів спілкування, проаналізованих нами в § 1.2: "домінантність - залежність", "доброзичливість - ворожість", "формальність - особистісність". В залежності від того, яка група показників мала вищу сумарну оцінку, такий стиль спілкування ми приписували студенту: І - авторитарний, ІІ - м'який, ІІІ - формальний, ІV - конформний, V - доброзичливий, VI - агресивний, VII - збалансований (див. додаток А).
Для діагностування професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу було розроблено проективну методику незакінчених речень, аналогічну за своїм принципом методу мотиваційної індукції Нюттена [118]. Було відібрано 8 речень-індукторів, які спонукають студентів виражати власні думки, бажання, переконання і ціннісні орієнтації у сфері майбутньої професійної діяльності. Їм пропонувалось закінчити речення, початок яких був спрямований на актуалізацію педагогічних орієнтацій, суб'єктивних уявлень про основні цілі і завдання педагогічної взаємодії, показники та критерії її успішності: "На мою думку, викладач може вважати свою діяльність успішною, якщо ...", "У своїй професійній діяльності я прагну (буду прагнути) насамперед...", "Найважливіше у діяльності викладача...", "У викладацькій професії мені найбільше подобається..." , "Я вважаю, у своїй професійній діяльності викладач найперше повинен звертати увагу на...", "У процесі викладання своєї дисципліни вик
- Київ+380960830922