РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Коротка характеристика господарства - бази проведених досліджень
ДП "Стрілецький кінний завод № 60" Міловського району Луганської області, у якому проведена експериментальна частина роботи, був заснований у другій половині 18 століття, з метою вирощування верхових коней для комплектування тодішньої державної армії. З 1841 року він став військово-ремонтним державним заводом. У результаті спрямованої селекційної роботи в заводі була виведена стрілецька порода коней, що мала цінні ознаки, користувалась популярністю та, у подальшому, стала основою для виведення терської породи коней [62].
З 1922 року у Стрілецькому кінному заводі почато роботу з чистокровною верховою породою. Вже з 1924 року завод стає одним із провідних господарств по розведенню цієї породи коней. Використання кращих жеребців-плідників та маток (Тагор, Бримстон, Грей Бой, Сірокко, Сент Махеза, Аріадна, Формоза та ін.), м'який клімат, природні пасовища, налагоджена технологія, давали змогу отримувати та вирощувати у заводі коней високого скакового класу. Кращим із вітчизняних коней довоєнного періоду (до 1941 року) став, народжений та вирощений у Стрілецькому кінному заводі, жеребець Будинок (Бримстон - Сент Махеза), 1926 р. н., який виграв усі головні призи у 2-, 3-, та 4-річному віці, першим отримав титул "тричі вінчаного" та встановив всесоюзний рекорд жвавості, що тримався неперевершеним упродовж 10 років (2400 м за 2.32,6 хв) [43].
Відновлений після Великої вітчизняної війни Стрілецький кінний завод продовжив роботу з чистокровною верховою породою. Знову багаторазовими переможцями та призерами традиційних призів ставали коні, вирощені у кінному заводі. До числа кращих коней цього періоду відносяться Багровий, Факел, Архив, Байрам [71].
За весь період, що завод займається розведенням породи, в ньому було отримано велику кількість переможців та призерів традиційних призів. Неодноразово коні цього господарства встановлювали рекорди іподромів за проявленою жвавістю (Арніка, Андріана) та одержували гідні нагороди у міжнародних призах (Адепт, Айда, Хабаровск та ін.).
З 1995 року в заводі вирощено п'ять переможців найпрестижнішого в чистокровному кіннозаводстві призу Дербі (Аванпост, Фальстаф, Солерно, Серб, Толмач). Неодноразово коні Стрілецького кінного заводу завойовували перші та призові місця у Великому Спринтерському (Андриана, Арсолана), Пробному (Айсара, Андриана, Фахила, Таксофон, Фенхель), ім. Будинка (Анадир, Феллах), Літньому (Андриана, Крокет, Калібр), Осінньому (Амміант, Андриана, Бривальда) та інших традиційних призах.
Отримані заводом успіхи у розведенні чистокровних коней, певною мірою, пояснюються сумісною роботою фахівців Стрілецького кінного заводу з науковцями різних спеціалізацій. Саме на базі цього господарства проводили перші досліди з налагодження та відпрацювання багатьох технологічних елементів, визначали норми годівлі лошат. У 30-х роках у Стрілецькому кінному заводі Игнатьевой М.Б. та Гореловым К.И. [64] проводились досліди з організації раціональної годівлі, з урахуванням енергії росту лошат. У 1935 році за матеріалами Стрілецького кінного заводу були вперше розроблені стандарти росту та норми годівлі лошат чистокровної верхової породи [141].
У цей же період, у практику роботи Стрілецького кінзаводу та кінного заводу "Восход" вперше був уведений груповий тренінг молодняку. У 90-ті роки співробітники ІТ УААН проводили на базі заводу досліди з розробки та впровадження преміксів для коней різних вікових груп [73].
Стрілецький кінний завод розташований у північно-східній частині Луганської області. На сьогодні йому належить 9079 га землі, з яких 8379 га - сільськогосподарські угіддя (рілля, сінокоси, пасовища). Крім коней у господарстві розводять велику рогату худобу, свиней та овець.
Комплекс кіннозаводських споруджень включає стайню для утримання жеребців-плідників та будинок лазарету, що відносяться до XV??? століття і входять до архітектурних пам'яток України, стайню для утримання молодняку (60 конемісць) та дві маточні стайні (на 88 конемісць), манеж, шпрингартен, заводський іподром (довжина доріжки 1850 м), три паддоки, склади для зберігання зерна та сіна.
За останні п'ять років загальне поголів'я коней в заводі зменшилось на 41,0 %; при цьому кількість жеребців-плідників - на 50,0 %, маток - на 64,0 % (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка поголів'я коней у Стрілецькому кінному заводі
за 2000-2006 роки
РокиПлемінне поголів'яЖеребці плідники, голівМатки, голівМолодняк,
ГолівПриплод, голівОтримано на 100 маток, %Продаж, голівВсього, голів2000850722550,0331222001647652860,0281182002544612864,0241142003648532552,041912004537402054,049532005436111747,02662006432111753,01450
Незважаючи на те, що кінний завод і в сучасний період вирощує коней, які стають переможцями та призерами традиційних призів, якість основного поголів'я (це стосується і інших кінних заводів), потребує корінного удосконалення як селекційними, так і технологічними прийомами.
2.2. Загальна методика проведених досліджень
Роботу виконували шляхом проведення науково-господарських дослідів у ДП "Стрілецький кінний завод" та лабораторних досліджень в ІТ УААН. Упродовж 2001-2003 років проведено дослід у трьох повторностях. Всього у дослідах використано 74 голови молодняку чистокровної верхової породи. Лошат кожного року народження (2001, 2002, 2003 рр.) у віці 2-3 днів поділяли на дві групи за методом груп. Лошат контрольної групи утримували за прийнятою у кінному заводі технологією, що включала певні елементи виховання, але не мала чіткої, спланованої системи роботи з молодняком. З лошатами дослідної групи упродовж підсисного періоду та періоду від відлучення до заїздки, проводили індивідуальну, цілеспрямовану, системну роботу, направлену на формування корисних умовних рефлексів, необхідних при подальшому використанні коней (
- Київ+380960830922